WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Україна – європейський союз: трансформація економічної моделі - Реферат

Україна – європейський союз: трансформація економічної моделі - Реферат


Реферат
не тему:
Україна - європейський союз: трансформація економічної моделі
Наближення України до Європейського Союзу передбачає поступову гармонізацію економічних, політичних, інституційних структур з нормами і стандартами, що діють у цьому інтеграційному середовищі.
У даному контексті одне з центральних місць займає формування такої економічної моделі України, яка дасть можливість органічно вписатись у європейський господарський простір.
Слід зауважити, що попередня модель ринкової трансформації попри всі її недосконалості та упущення і недоліки в політиці її реалізації, виконала свою історичну роль і на цей час майже повністю вичерпала себе, її головним завданням був демонтаж колишньої збанкрутілої соціально-економічної і політичної системи, накопичення критичної маси ринкових відносин та інституцій. Вже пройдено, кажучи словами авіаторів, точку неповернення, економіка починає набирати обертів па власній, іманентній, якісно новій основі.
Водночас слід особливо наголосити, що завдання нового етапу соціально-економічного і політичного розвитку мають вирішуватись на основі іншої моделі, яка органічно випливає з попередньої, і не заперечує її. Таке положення має принциповий характер. Конструкція цієї моделі повинна формуватись на основі власного досвіду та узагальнення позитивної практики інших постсоціалістичних держав.
Головна мета нової моделі соціально-економічного устрою має бути спрямована на подолання істотних деформацій і суперечностей, що нагромадились у суспільстві на попередньому етапі, створення базових передумов для сталого економічного розвитку, поступової інтеграції в європейські та світові процеси і структури. У стислому вигляді йдеться, по-перше, про подолання глибокого розшарування суспільства, яке набуває загрозливого характеру, веде до маргіналізації населення, до втрати нацією ЇЇ традиційних історичних та етнокультурних переваг і цінностей. По-друге, мають бути створені насамперед законодавчі та інші важелі для призупинення олігархізації економіки, що спричиняє формування так званої економіки влади одна з найодіозніших форм якої була в колишньому СРСР та інших країнах соціалістичного табору. Але практика свідчить, що вона, як багатоголова гідра знову починає проростати на тілі економіки і суспільства в більш витончених та гострих проявах. По-третє, необхідно істотно посилити інституційну спроможність держави, усіх її структурних ланок, слабкість яких породила і відтворює такі негативні явища, як тінізація та криміналізація економіки, корупція, правовий нігілізм. Тут ми пожинаємо плоди так званого "вашингтонського консенсусу", одне з гасел якого зводилось до формули: менше держави - ефективніша економіка.
Конструктивно-створююча функція нової моделі полягає в забезпеченні широкомасштабної, всеохоплюючої модернізації економіки і суспільства, надання їм сучасного, європейського вигляду, остаточного витіснення застарілих соціально-економічних форм та інституцій. В основі цієї моделі - здійснення глибоких структурних зрушень в економіці відповідно до .світових тенденцій економічного та науково-технологічного процесу. Домінантою, серцевиною такої моделі є інноваційна складова, на основі якої забезпечується, з одного боку, оновлення виробництва, його матеріальних активів та форм організації й управління, усіх суміжних сфер життєдіяльності. З іншого боку, інноваційний розвиток покликаний утилізувати проривні технології, які б гарантували випереджальне економічне зростання порівняно з європейськими та середньосвітовими темпами.
Звичайно ж, інноваційна спрямованість потребуватиме надійного інвестиційного забезпечення шляхом інтеграції фінансового, науково-технологічного та виробничого потенціалів, суто ринкового та державного стимулювання. Іншого варіанту поки що світова практика не знає.
Однією з головних рис нової моделі має стати її глибока соціальна орієнтація, яка повинна буквально пронизувати усі її ланки і механізми. Заради справедливості слід сказати, що про це говорилось і раніше, але, на жаль, дуже мало робилось у практичній площині. Слід віднайти, нарешті, такий алгоритм, де людина, особливо ж людина працююча, а не ділки від економіки, з її інтересами і потребами стане справжньою віссю соціально-економічної системи.
У кінцевому рахунку має бути сформована інтегральна модель економіки, суть якої не зводиться до примітивного копіювання чужого досвіду або ж до орієнтації на капіталізм індустріального типу. Інтегральна модель соціально-економічного устрою має увібрати в себе все розмаїття сучасного цивілізаційного процесу, його найвищі економічні та науково-технологічні досягнення. Водночас вона повинна твердо спиратись на власну господарську структуру, її порівняльні і конкурентні переваги, враховувати національну історичну спадщину, генетичні економічні коріння.
Базову основу сучасної моделі має складати змішана економіка, що жодним чином не означає якусь еклектичну мішанину. В сучасній змішаній економіці органічно поєднуються і доповнюють одне одного приватний, державний та муніципальний сектори, ринкові та державні регулятори, тобто грошово-фінансові та координаційно-планові інструменти і важелі, внутрішні і зовнішні чинники соціально-економічного поступу. Така модель соціально-економічного устрою дасть змогу уникнути пастки однобічності, односторонності у постановці і вирішенні нагальних завдань, гіпертрофії одних складових в ущерб іншим, що, як засвідчує історичний досвід, веде до серйозної деформації системи і аж до її краху.
Таким чином, змішана економіка являє собою зразок класичної трипарної структури, яка на відміну від бінарних систем, не відкидає, не заперечує попередників, а органічно включає їх у себе на основі своєрідного соціально-економічного "відбору". Звичайно ж, теоретична конструкція на парадигмально-системному рівні завжди виглядає більш цілісно і гомогенне, ніж практично функціонуюча економічна система, яка відчуває на собі вплив цілої низки неекономічних (політичних, культурологічних, релігійних, етнічних та інших) чинників.
У такій моделі, як було сказано вище, домінуючими виступають дві складові - інноваційна та соціальна. Перша визначає головний зміст, базові структури та історичну
Loading...

 
 

Цікаве