WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Теоретичні основи проблеми етногенезу в монографії М.Ю. Брайчевського «Походження Русі» - Реферат

Теоретичні основи проблеми етногенезу в монографії М.Ю. Брайчевського «Походження Русі» - Реферат

нових землях тубільне населення, що, само собою зрозуміло, теж належало до якогось етнічного масиву і мало свою мову, і змушені були так чи інакше вступати з ним у безпосередні і тісні стосунки. Наслідки цієї взаємодії могли бути різними - відплив старого населення кудись в іншу країну (де воно знову-таки вступало в контакт з місцевими жителями), знищення старого населення, але найчастіше - співіснування на одній території зайд і тубільців, їх етнічне злиття, що супроводжувалося мовною асиміляцією. Так чи інакше, наслідком було зникнення однієї мови і збереження іншої, може, в подекуди зміненому вигляді. Отже, виникла потреба доповнити класичний індоєвропеїзм так званою теорією субстрату, суть якої полягає у визнанні, що списком відомих лінгвістам "прамов" не вичерпується лінгвістична характеристика минулих епох, що поряд з тими мовами, які вижили, існували й такі, що залишилися лише у вигляді субстратних явищ у складі інших мов" [1; 24 - 25].
"8. Із сказаного випливає дуже важливий і, на перший погляд, парадоксальний висновок: процес розпадупрамов на споріднені мови однієї сім'ї був наслідком не так етнічної диференціації, як інтеграції. Розпад прамови був зворотною стороною мовної асиміляції. Історичний розвиток і прогрес однією із своїх сторін має поступову консолідацію населення - об'єднання окремих племінних груп у більші за масштабом суспільні організми - союзи племен, народності, розміри яких поступово стають дуже значними, досягаючи іноді кількох мільйонів членів (як це було, наприклад, у антів і склавінів у середині І тис. н. е.). Отже, замість великої кількості дрібних мовно-етнічних єдностей з'являється порівняно менша кількість більш значних, які утворилися шляхом етнічного злиття і мовної асиміляції. Цей процес здається дуже складним і дуже конкретним: в окремих випадках він розвивався по-різному. Були міграції і переселення, були сутички, що іноді закінчувалися цілковитим винищенням цілих народів, але, гадаємо, в основі лежало об'єднання сусідніх масивів, що здійснювалося як процес нормального симбіозу і поступової мирної консолідації. У процес цього злиття, природно, втягалися різні за походженням - як споріднені, так і різноетнічні - групи населення, що говорили різносистемними мовами, частина з яких (мов) внаслідок злиття зникала, залишаючи тільки деякі субстратні елементи, а інші, навпаки, стверджували себе, розширюючи територію свого застосування і покриваючи собою значно більші колективи людей. Інтеграція і диференціація в цьому процесі становили собою нерозривну діалектичну єдність у такий спосіб, що одна з них була зворотною стороною другої" [1, 26 - 28].
Отже, М. Брайчевський відкидає теорію індоєвропеїзму, за якою основою етнічного розвитку було розселення, тобто етнічна диференціація. Вчений аргументовано доводить, що утворення конкретного етносу йшло шляхом етнічного злиття та мовної асиміляції, тому що інтеграція та диференціація знаходяться у діалектичній єдності. Вважаємо, що ці думки науковця правильні.
У дев'ятому пункті М.Брайчевський підводить підсумки, дає висновок, зроблений за результатами наукових досліджень:
"9. Процес етногенезу, розглянутий у найбільш загальному плані, може бути образно представлений у вигляді концентричних хвиль, які розходяться з одного центру, охоплюючи все ширші простори, втягуючи в процес формування певного етнічного масиву все нові і нові групи різноетнічного населення. І утворення слов'янських народів слід уявляти собі не у вигляді міфічного розселення "праслов'ян" з якоїсь міфічної "прабатьківщини", а як поступове втягнення до процесу слов'янської етногонії все нових і нових груп племен. Одним з таких етапів, що хронологічно припадає на епоху І тис. н. е., було формування слов'янських народів раннього середньовіччя: русів, поляків, чехів, словаків, болгар, сербів, хорватів і т. ін." [1, 30].
Таким чином, на думку М. Брайчевського, питання етногенезу того чи іншого народу можна вирішити на підставі комплексних, системних досліджень мови, території, матеріальної та духовної культури, побуту, звичаїв, вірувань та інших ознак. Жодна з цих ознак не може бути вирішальною при розв'язанні питання про походження народу.
Саме тому працю М. Брайчевського "Походження Русі" можемо віднести до найважливіших українознавчих досліджень, оскільки саме "українознавство є системою наукових інтегративних знань про Україну і світове українство як цілісність, як геополітичну реальність, що розвивається в цілісності простору й часу" [4, 5].
Наукова монографія М. Брайчевського "Походження Русі" стала досить актуальною на той час. Вчений насмілився підняти ті питання, які боялися піднімати в радянську добу. І хоча він не міг відкрито викласти свої погляди, багато моментів він написав у завуальованій формі. Наприклад, це стосувалося існування "давньоруської народності". Не маючи змоги прямо писати про те, що її не існувало, він через заперечення існування народу "слов'яни" підводить читача до такої думки. Пануюча на той час ідеологія не дала вченому можливості повністю розкрити свої погляди та викласти свою концепцію найбільш адекватно, але початок було закладено. Незважаючи на деякі недоліки, наукове дослідження має велику наукову цінність та є значним внеском не тільки в історичну, але й в українознавчу науку.
Перспективою даного дослідження у майбутньому, на нашу думку, може стати більш повне, точне й об'єктивне дослідження проблеми походження українського народу саме в українознавчому аспекті, що допоможе сформулювати сучасну модерну концепцію української етнічної історії.
Література
1. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. - К.: Наукова думка, 1968. - С. 24 - 28.
2. Вілсон Е. Українці: несподівана нація. - К., 2004. - С. 481 - 490.
3. Кононенко П.П. Українознавство третього тисячоліття // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Міленіум, 2003. - Т. І. - С. 16.
4. Кононенко П.П. Українознавство: конспект лекцій / П.П. Кононенко, А.Ю. Пономаренко - К.: МАУП, 2005. - С. 177.
5. Наливайко С.С. Проблема походження Русі у світлі новітніх історико-лінгвістичних досліджень // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Міленіум, 2004. - Т. ІІІ. - С. 256.
6. Пособие по истории СССР для подготовительных отделений вузов// Учебное пособие. В 2-х частях. - М.: Высшая школа, 1979. - Ч.1. - С. 27.
7. Шостак М.В. Утворення Києво-Руської держави в праці П. Толочка "Київська Русь" у контексті українознавства // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К., 2006. - Т. ХІІ. - С. 383.
Loading...

 
 

Цікаве