WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Стрижнем утримання життя земного світу є духовність - Реферат

Стрижнем утримання життя земного світу є духовність - Реферат


Реферат
не тему:
Стрижнем утримання життя земного світу є духовність
Земне життя, подароване нам батьками і Богом, - прекрасне до дива продуманим незримим розумом процесом, у якому задіяні мікро- і макропроцеси. Узгоджено, по невидимих законах протікає життя серед птахів, комах, людей. Тягнуться до сонця і прагнуть води рослини, народжуються створіння певного виду з уже закодованою програмою на виживання й утвердження. Все народжується, споживає плоди оточуючого світу і відходить, щоб дати місце новому. Все живе підлягає великому закону КОЛООБІГУ, при порушенні якого в певній ланці наступає криза, зупинка, смерть. Те, що відрізняє саме людину від всіх інших видів, є можливість мислити, аналізувати, ТВОРИТИ, що ми відносимо до сфери вищої діяльності ЛЮДСЬКОГО ДУХА і називаємо духовністю.
Життя - це процес функціонування біоенергетичної системи за рахунок обміну речовиною і енергією з оточуючим світом. Живі об'єкти в процесі своєї життєдіяльності відтворюються, розмножуються, еволюціонують завдяки наявності біологічної пам'яті. Незважаючи на те, що всі процеси в живих організмах хімічні, взята окремо хімічна реакція ще не є життя. Тільки тоді, коли з'являється біологічна пам'ять, з'являється можливість нагромаджувати спадкову інформацію і передавати її наступним поколінням, можна говорити про життя.
Біологічна пам'ять - це основа для природного відбору, в результаті якого живий об'єкт ускладнюється, адаптується і еволюціонує. В усіх живих організмах основою біологічної пам'яті є молекули РНК і ДНК. Це - висновки останніх досліджень науковців. І дуже дивно, що коли ми вдаємося до аналізу життя давніх народів (археологічні дослідження принаймні шумерської та трипільської цивілізацій - це 6 тис. р. до н. е.), то виявляємо при низькому матеріально-фізичному рівні життя високий рівень саме того, що ми називаємо духовністю.
Всі наявні зараз теорії походження життя діляться на дві групи: одні стверджують, що життя зародилось на Землі, інші - що його принесли з інших космічних об'єктів. У процесі еволюції у людини розвивається пам'ять, мислення, вміння працювати фізично й розумово, сприймати й оперувати тонкими енергіями, що проявляється в таких процесах, як спів, музика, художні вироби.
На цих зображеннях представлені зразки виробів людей трипільської цивілізації давності 6 тис. р. до н.е.
Дослідження шумерської або трипільської цивілізацій демонструють такі факти: люди не володіли складною технікою, механізмами, не вміли брати енергію з атома й нафти, але володіли тонкими енергіями, створювали шедеври краси з легкодоступних для них матеріалів, зокрема з глини. Духовність, витонченість і краса їх надихають сучасників і через тисячоліття.
Особливо вражаючі археологічні знахідки людей трипільської культури, центром якої була територія саме України. Цей народ проживав тут від 6 до 2 тис. р. до н.е. Ще не знаючи гончарного круга та металу, люди мали високий рівень самоорганізації, володіли фондом зернових культур, оточували свій побут красивими й витонченими виробами мистецтва та духовності. Практично їхнє життя проходило між пізнанням, самопізнанням і працею.
З незрозумілих причин на межі ІІ тис. витвори саме цієї культури зникають. Подібну культуру пізніше знаходимо в Греції, у народів під назвою етруски, пелазги.
На території України в цей час знаходять вже дещо інші, спрощені вироби культури, що має назву зарубинецька. Аналізуючи цей факт, можна дійти висновку, що з виникненням заліза та зброї, працелюбні, творчі племена трипільців були частково знищені, частково виселені, частково асимільовані агресивними кочовими племенами. І тут відбуваються дуже важливі процеси.
Коли після воєн наступає фаза співжиття народів двох культур, мирно перемагає культура того народу, який стоїть на більш високому рівні духовності. Ворог-переможець поступово сприймає культуру й духовність переможеного, асимілюється й розчиняється у мові первинного народу. Саме тому можемо вважати, що український народ є безперервним спадкоємцем цих людей тисячолітньої давності.
Сотнями і тисячами шматків глиняного посуду засіювалися наші поля. Прекрасний розпис повідав нам про життя численних народів, які проживали на цій території в епоху між ІV і ІІ тис. до н.е. Його висока культура, велика художня майстерність зображень, величезна кількість знайдених речей дали змогу прочитати історію золотого віку народу, що територіально знаходився в межах України між Дніпром, Бугом, Дністром в епоху енеоліту, коли було ще відсутнє виробництво заліза і міді. І цей народ створив особливий вид культури, яка і лягла в основу культури нашого народу. Від назви селища Трипіль (сучасне Трипілля), де вперше знайшли залишки цієї культури, вона отримала назву трипільської.
Трипільська культура заклала основи сучасної цивілізації. Трипільці володіли хліборобськими знаннями і вміннями, мали фонди зерна - пшениці, проса, гороху і жита. Вони володіли процесом хліборобства, мали плуг з каменю або рога оленя, сіяли і збирали зерно, пекли хліб.
Очевидно, ми успадкували саме від них культ хліборобської праці, культ і пошану до хліба, адже в ключові моменти життя нашої людини - народження, весілля і похорону - обов'язково повинен бути присутнім хліб. Старі люди вчили, що хліб не можна кидати і зневажати.
Перейшов до нас і культ пошани вогню, бо вогонь давав життя, з допомогою вогню люди створювали посуд, прикраси, будинки. І зараз старі люди вчать: у вогонь не можна плювати. У церкві запалюємо свічку, на похороні горить свічка.
Трипільці мали високу культуру будівництва своїх осель, дуже схожих на наші хати. Житла вони зводили з обпаленої глини, ставили їх по колу а посередині розташовувався майдан для загону худоби.
Тваринництво було дуже близьке до того, яке зараз є в сільських місцевостях України. Подекуди збереглися глиняні фігурки вівці, свині, бика, оленя. Особливо шанувався бик, адже в той період була саме епоха Тільця, чи не тому культові споруди прикрашалися рогами бика.
За умови матріархального устрою життя, жінка перебувала в особливій пошані. Кожна оселя мала ритуальну фігурку жінки-рожениці, тобто жінки, яка турбувалася за благополуччя і зростання роду. Очевидно те успадкували і ми, українці, єдиний народ, який в епоху патріархату зберіг елементи особливої пошани і статусу жінки в сім'ї і громаді.
Епоха Трипілля була дуже близькою до часу потопу, і тому в розписах ритуальних посудин дуже багато орнаментів з плавними, хвилястими лініями, меандрами, які можна зустріти навіть на бивнях мамонта.
Дуже багато зображень змія - на ритуальному посуді, на жіночих статуетках. Найчастіше трапляється зображення місяця, сонця, дощу, води. Це той світ, яким оточувало себе трипільське населення, який створював умови для хліборобської цивілізації. Складні елементи трипільського орнаменту, мистецтва народу, який жив 6 тис. р. тому, його висока пластичність вражають сучасників. Учені висловлюють навіть гіпотези про космічнийродовід цього народу.
Трипільці були залюблені в працю, і процес хліборобства став для них священнодійством. Адже і зараз в українському слові "орати" бачимо корінь назви давнього бога нашого народу Ора, тобто - "орати" означає робити Божу справу.
У кожному помешканні встановлювалися жертовник у вигляді рівнораменного хреста та піч. У Сабатинівці знайшли зроблені з глини зображення, де 5 жінок розтирають зерно на зернотерках, одна топить піч, а ще одна відправляє обряд. Це дійство дуже близьке до нашого обряду випікання короваю на весілля, зберігається навіть сакральне число 7.
Символіку і
Loading...

 
 

Цікаве