WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Стратегічні основи ідеологи української повстанської армії та їх використання на сучасному етапі - Реферат

Стратегічні основи ідеологи української повстанської армії та їх використання на сучасному етапі - Реферат


Реферат
не тему:
Стратегічні основи ідеологи української повстанської армії та їх використання на сучасному етапі
Перш ніж приступити безпосередньо до проблем ідеології Української Повстанської Армії, необхідно зупинитися на виясненні значення слова ІДЕОЛОГІЯ.
На сучасному етапі у більшості політичних та філософсько-політологічних підходах терміну ідеологія надається негативного змісту або хоча б негативного відтінку. Ідеологія трактується як догматична, позбавлена істини, логічно не доведена форма мислення та сприйняття світу, що діє на емоційний стан людини і, на відміну від поняття "концепція", позбавлена раціонального обґрунтування.
Така ситуація в Україні є безпосереднім наслідком епохи "деідеологізації", що формувалася в період розвалу СРСР та безпосередньо після нього. Фактично вказаний процес "деідеологізації" спрямовувався на зруйнування комуністичної системи поглядів і за суттю свого спрямування відповідав поняттям "декомунізація" та "дедогматизація".
Але перебуваючи в руслі парадигми деідеологізації, наше суспільство майже зовсім втратило інший, первинний зміст поняття ідеологія. Адже термін "ідея" походить від давньогрецької філософії Платона й означає - початок, основа, першообраз. Ідея - це духовне первоначало, що становить суть та основу всіх речей. А ідеологія є духовним осердям суспільства, - це система політичних, правових, етичних, художніх, філософських, релігійних поглядів. Водночас вона великою мірою співмірна та взаємопов'язана із поняттям суспільна свідомість.
Попавши в русло парадигми деідеологізації ми, образно кажучи, разом з водою вихлюпнули і дитину, а саме - заперечили факт існування ідеології загалом та необхідність формування суспільно-світоглядної матриці.
Так почало формуватись деідеологізоване, тобто безсвітоглядне суспільство, позбавлене ідеалу та системи цінностей. Разом з деідеологізацією ми фактично заперечили й Ідеал, який є взірцем, що формує кінцеву мету прагнень, визначає спосіб мислення та діяльності людини й суспільства. Ми не сформували мету, знівелювали цілеспрямовану діяльність і в результаті отримали сенсацію, яка на даний момент є пануючою і звучить приблизно так: "Українська ідея не спрацювала".
Фактично ж якраз навпаки, українська ідея працює всупереч суттєвим філософським і політичним намаганням оголосити її неіснуючою (див.: П.Кононенко. Українознавство. - 1996 р., р.І).
Отже, на сьогоднішній момент ми стоїмо перед величезною проблемою осмислення, формування і становлення сучасної української ідеології, яка включає в себе і раціональну складову - концепцію, й емоційно-почуттєву, й ієрархію цінностей, і загальні парадигми способу мислення та діяльності.
Ігнорування такого завдання рівносильне самозапереченню, бо людська свідомість, не витворивши власної повноцінної позиції, заповнюється сурогатом гіперболізовано-інстинктивних (загалом сексуально-агресивних) матриць та засвоює псевдоцінності інших суспільств, які дуже часто нав'язуються штучно, змушуючи українське суспільство дивитись на світ і на себе чужими очима.
Що стосується емоційної сторони будь-якої ідеології, то замість однозначного засудження, слід усвідомити, що емоції - це факт людського життя, вони, як це вже встановлено сучасною психологією, суттєво впливають на всі сфери життєдіяльності, а переважання позитивних емоцій безпосередньо пов'язане не лише з успіхом, а навіть із здоров'ям людей. Враховуючи цей факт, одним із завдань сучасної української ідеології постане формування позитивної емоційної матриці.
Підсумовуючи все, сказане вище, можемо зробити висновок, що перед сучасним державотворенням стоїть вкрай важлива проблема формування й обґрунтування ефективної, сучасної, глибоко української ідеології, безпосередньо пов'язаної із поняттям ідеалу, який включає в себе основні параметри соціуму й є взірцем для активної діяльності.
Найбільш вагомими є три частини ідеології:
1) концептуально-раціональна - логічне всестороннє обґрунтування світоглядного ідеалу;
2) емоційна - створення почуттєво комфортного образу, що відповідає найвищим стандартам гуманістичної, християнської етики то співзвучний українським архетипам;
3) діяльнісна - визначає основні напрями діяльності та форми ЇЇ реалізації.
Якщо врахувати, що ідеологія - це вчення про першооснову, та закономірно буде звернутися до скарбниць ідеології УПА, 60-ту річницю якої ми зараз святкуємо.
Ні в кого не виникає сумніву, що цю ідеологію можна назвати націоналізмом. Однак під цим терміном розуміють часом настільки різні, навіть взаємопротилежні речі, що потрібно уточнити його ідейне наповнення.
Можна визначити кілька центральних парадигм, що являють суть ідеології Української Повстанської Армії:
/. Людський всесвіт, людство - це органічна жива структура, що складається із одноцільних підструктур - націй.
Цілком недаремно основним гаслом УПА (і ОУН) було - "Воля народам! Воля людині!" Не народові, а народам - так оприявнювала себе ця, можна сказати, глобалістська ідея. Причому це був глобалізм без нівеляції, без уніфікації, без настанови на формування безликої маси, як це часто має місце в сучасності. А стратегічна ідея міжнаціональної взаємоповаги і взаємотерпимості.
2. Нація - це органічна духовна спільнота, що має власне духовне єство (архетип, сукупність мисленнєвих та емоційних установок), неперервне в просторі і часі.
Збереження цієї духовності - це і було основне завдання УПА. Це надзвичайно важлива ідея, без якої вся діяльність нашої Армії стає незрозуміла й без якої ми ніколи
Loading...

 
 

Цікаве