WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Світоглядний і конкретно-історичний контекст українознавчого дослідження національних інтересів - Реферат

Світоглядний і конкретно-історичний контекст українознавчого дослідження національних інтересів - Реферат

"единым и неделимым" виступала або Росія, СРСР, або міфічне утворення, яке б мало об'єднати усіх пролетарів світу, зруйнувавши при цьому всі існуючі на той час держави експлуататорів. Яскравим підтвердженням цієї тези можуть слугувати тексти гімнів УРСР, РФСР та СРСР; напис "Пролетарии всех стран соединяйтесь" на грошових знаках тієї держави; назва політико-територіального утворення, в якій була відсутня власна назва "Україна", а прикметник "українська" використовувався тільки як одна з трьох характеристик ("Українська Радянська Соціалістична") політико-територіального утворення з нібито республіканською формою державного правління. Форма ж державного правління, у свою чергу, є лише однією з трьох характеристик поняття "форма держави": форма державного правління (республіка або монархія); форма державного устрою (унітарна, федеративна, конфедеративна, імперіалістична); політичний режим (демократичний,авторитарний) [ 3, 7-9 ]; [ 8, 43-45]; [5, 41-44].
Такий підхід базувався на ідеологічному та догматичному принципах і здійснювався навіть тоді, коли суперечив принципам науковості, історизму, гуманізму, економічної доцільності та навіть здоровому глузду. Для того, щоб довести його доцільність, істинність та безальтернативність, існуючий за радянського періоду авторитарний режим не шкодував ні зусиль, ні колосальних технічних і матеріальних ресурсів. Так, з метою "наукового" теоретичного обґрунтування цього підходу, тільки в галузі освіти у школах України в рамках шкільної навчальної програми вивчалися предмети "Основи Радянської держави і права"[7], "Суспільствознавство"[1], а у вузах - "Історія КПРС", "Марксистсько-ленінська філософія", "Основи наукового атеїзму", "Марксистсько-ленінська етика"[6]. Практичне застосування такого підходу здійснювалося в умовах, коли державність України була фактично знищена, й існувала загроза як повної її ліквідації, так і знищення її народу, а офіційна радянська пропаганда, наука й освіта, а також органи Міністерства внутрішніх справ та НКВС-КДБ доводили закономірність такого знищення, намагаючись завершити цей процес, руйнуючи те, що іще нагадувало українцям про Україну і про те, що вони є українцями, вигублюючи також і українців, які не могли відмовитися від своїх поглядів.
Його застосування заподіяло непоправних втрат як українському, так і іншим народам колишнього СРСР і закінчилося руйнуванням тієї держави.
Якраз тому в українознавчому дослідженні національних інтересів українського народу видається доцільним використовувати саме українознавче розуміння понять (феноменів, явищ, категорій) "Україна" та "українство" і саме їх застосовувати як критерій істинності чи хибності існуючих світоглядних (нерідко взаємовиключних) варіантів розуміння суті національних інтересів українського народу:
"Поняття Україна охоплює: етнонацію, територію, яку заселяв український етнос в минулому та заселяє українська нація (народ) нині; природу, відповідну територію з її земними, водними, повітряними ресурсами, особливостями екології; мову як універсальний феномен буття і свідомості етнонації; суспільство й державу в їх генезисі; матеріальну й духовну культуру (релігію, філософію, мистецтво, освіту, науку, валеологію, право, військо, міжнародні відносини), що розвиваються впродовж багатовікової історії української етнонації та держави; тип людини. Отже - світове українство в часопросторовій еволюції.
Поняття українства охоплює: українців як світовий феномен (в Україні і за кордоном); етнонаціональні групи, що: а) займали і займають питомі українські землі поза нинішніми державними кордонами України з найдавнішого по теперішній час" [ 2, 17].
Конкретно-історичний контекст дослідження суті національних інтересів українського народу (тобто дослідження досвіду практичного втілення конкретних світоглядних моделей в умовах конкретного історичного періоду) також є одним з найважливіших критеріїв визначення істинності чи хибності розуміння суті національних інтересів українського народу.
Яскравими прикладами ефективності використання такого підходу може бути вивчення наслідків практичного втілення імперських світоглядних моделей часів Першої світової війни, коли українці у складі австрійської та російської імперських армій змушені були вбивати один одного нібито для власного блага, або ж вивчення наслідків практичного втілення більшовицьких світоглядних моделей у 30-х роках ХХ ст., результатом якого став небачений за масштабами геноцид українського народу, здійснений знову ж таки "на благо" українського народу.
Таким чином, дослідження національних інтересів українського народу у світоглядному і конкретно-історичному вимірах дає змогу більш повно осягнути місце і завдання заявленої проблематики як в інтегративному курсі "Українознавство", так і створити теоретичну базу для практичного втілення національних інтересів як основоположних матеріальних та духовних цінностей в життя українського суспільства.
Література
1. Атестат про середню освіту С№299595. - Міністерство народної освіти УРСР,1991.
2. Кононенко П.П. Українознавство: Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: Міленіум, 2006. -870с.
3. Михайленко А. Основы государства и права. - К.: Фемина, 1994. - С. 7-9.
4. 4.Понур Ю. Національні інтереси українського народу (постановка проблеми) // Українознавство.-2006.-№4.- С.142-144.
5. Правознавство: Навч. посібник/ За ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юринком Інтер, 1999. - С.41-44.
6. Приложение к диплому ЖВ№922068 Киевского ордена Ленина государственного университета им.Т.Г. Шевченко. - Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти УРСР. - К.,1979.
7. Свідоцтво про неповну середню освіту А№497705. - Міністерство освіти УРСР, 1989.
8. Теорія держави і права.: Навч. посіб./ А.Ю. Олійник, С.Д. Гусарєв, О.Л. Слюсаренко. - К.: Юринком Інтер, 2001. - С. 43-45.
9. Токар Л.К. Чому українознавство необхідно розвивати як цілісну науку? // Збірник матеріалів і наукових праць/ На пошану 70-річчя Петра Кононенка. - К.: Веселка, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве