WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Світоглядний і конкретно-історичний контекст українознавчого дослідження національних інтересів - Реферат

Світоглядний і конкретно-історичний контекст українознавчого дослідження національних інтересів - Реферат


Реферат на тему:
Світоглядний і конкретно-історичний контекст українознавчого дослідження національних інтересів
Становлення будь-якого народу починається із самоідентифікації певного соціуму, певної групи людей за певними спільними ознаками чи рисами, з усвідомлення членами цієї групи своєї приналежності до неї. Люди гуртуються навколо конкретних світоглядних ідей (релігійних, правових, політичних та ін.), усвідомлюючи свої спільні зв'язки (генетичні, історичні, мовні, належність до певної території, певного виду діяльності або способу життя і т. ін.).
Одним з найпотужніших об'єднуючих факторів будь-якої людської спільноти є усвідомлення своїх позитивних спільних перспектив у майбутньому та своїх спільних інтересів (основоположних, базових матеріальних та духовних цінностей), успішна реалізація яких дає можливість досягнення цих перспектив. На думку відомого вченого-українознавця, завідувача відділу історичних та теоретико-методологічних проблем українознавства НДІУ Леоніда Токаря, життя переконливо підтверджує, що у формуванні світогляду, розвитку свідомості людей визначальними є дві складові: пізнання й освоєння світу та пізнання й самотворення людини.
При цьому проблема самопізнання й самотворення для людей завжди була і залишається чи не найбільш складною й утаємниченою [ 9 , 70].
Можна сперечатися про пріоритетність матеріальної сфери нашого буття над духовною (ідеологічною) або навпаки, проте не можна заперечити, що практична діяльність людини як розумної істоти керується її свідомістю і виражається в матеріальному втіленні конкретних ідей. У цьому плані генерація, передача, збереження, заперечення ідей завжди мали великий практичний вплив на життя будь-якої людської спільноти і залишали значний матеріальний відбиток у її історії.
Саме тому особливої уваги заслуговує вивчення світоглядного контексту такої винятково важливої для всіх ланок буття українського народу категорії, як його національні інтереси та досвід їх практичного втілення на конкретних історичних етапах його розвитку.
Під час проведення українознавчого дослідження світоглядної і конкретно-історичної складових національних інтересів українського народу видається найдоцільнішим застосування таких методів: порівняльного (порівняльно-історичного), абстрагування (ототожнення), структурного аналізу, систематизації, прогнозування (гіпотези та припущення).
Зв'язок зазначеної проблеми з науковими завданнями українознавства - очевидний. Видатний вчений-українознавець Петро Кононенко так визначає завдання навчального курсу "Українознавство": "а) виявити шляхи, джерела, досвід поколінь та історичні уроки розвитку етнонації, української природи, мови, держави, культури, людини; б) тим самим сприяти аналізові тенденцій, закономірностей, причин та наслідків розвитку й проблем сучасності; в) формувати питомі риси громадян;
г) готувати покоління до самостійного життєвого вибору шляху та перспектив майбутнього, пізнання й самопізнання, творення й самотворення особистості, схильної і спроможної бути в гармонії з іншими людьми, з довкіллям, з власним "Я" (внутрішнім світом) і поєднувати особисті інтереси з громадськими, національно-державними та загальнолюдськими; ґ) сприяти виробленню високих суспільних, державних, гуманістичних, духовно-культурних ідеалів, визначенню морально-етичних та естетичних критеріїв і принципів життєдіяльності людей мудрого серця та гуманного розуму (інтелекту), патріотів-професіоналів світового рівня, творців засад громадянського суспільства в національній державі" [ 2, 18-19].
Аналіз джерел, у яких відбито світоглядний контекст розуміння суті національних інтересів українського народу, показує залежність цього розуміння як від об'єктивних, так і від суб'єктивних чинників (приклади розуміння суті національних інтересів на сучасному історичному етапі розвитку українського суспільства розглядалися нами в попередньому номері даного видання [4, 142-144] ). Залежно від них, можемо знайти різне трактування і розуміння не лише такої категорії, як "національні інтереси українського народу", а й таких, як "Україна" та " український народ", розуміння яких впливає на те, що ми вкладаємо в зміст терміна "національні інтереси".
Суть феноменів (явищ, категорій) "Україна" та "український народ", залежно від світоглядних переконань, можна розглядати як об'єктивну, реальну, самодостатню дійсність, цілісність, кожна з частин якої має рівновартісне значення, або ж як збірне поняття, умовність, яка не існує в реальному світі, і яким тільки позначається певна сукупність явищ.
Останній підхід був поширений у радянський період, коли сильними були тенденції до розгляду всього населення СРСР як єдиного "радянського народу" із спільною територією, культурою, правом, історією та іншими складовими. Окремі народи та їхні територія, культура, право, історія, традиції розглядалися не як самодостатні, унікальні явища, а як невід'ємні частини чогось більшого, які не можуть самостійно існувати поза межами цього чогось, а відповідно, не можуть і вивчатися як самодостатні, унікальні явища (бути самодостатнім об'єктом вивчення або мати окремий самодостатній об'єкт вивчення.) На той час подібні тенденції були невід'ємною частиною державної ідеології, яка й зумовлювала відповідну політику держави й культивувалася в усіх сферах життя суспільства (у тому числі й науковій). Особливо виразно така ідеологія виявляється у сфері культури й освіти. Численні безальтернативні контрольовані державою творчі спілки (письменників, композиторів, журналістів, кінематографістів...) працювали за держзамовленням над ідеологічним наповненням програм та гасел колишнього СРСР. Типовим результатом подібної діяльності були, наприклад, пісні "Широка страна моя родная", "Взвейтесь кострами, синие ночи" та ін., тексти і музика яких увійшли в усі навчальні програми загальноосвітніх шкіл з навчальної дисципліни "Музика", транслювалися по радіо і телебаченню, використовувались у нових літературних творах.
Залежно від ситуації та історичного періоду, цим чимось
Loading...

 
 

Цікаве