WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Роман Володимира Малика «Горить свіча» у контексті художнього відображення історичного минулого - Реферат

Роман Володимира Малика «Горить свіча» у контексті художнього відображення історичного минулого - Реферат

міських валів зі скрипучими сходами. Топоси Бату-сараю підсилюють відчуття неволі, страждання, небезпеки. Для надання трагедійності зображеному автор, крім художніх деталей, використовує протяжний, нудний, майже циклічний час. За шість днів оборони з дня на день повторюються майже одні й ті самі дії, складається враження, що життя героїв минає у незмінному, виснажливому ритмі.
Художня майстерність В. Малика служить головній меті - розкриттю психології персонажів, а звідси - ідейного змісту роману. Автор створює велику галерею людських типів: князі, смерди, бояри, монголи, невільники, половці - і в кожного з них - своя воля і доля. Герої показані у динаміці суперечностей між внутрішніми прагненнями бажаного світогляду і протидією зовнішніх обставин. Вони змальовані у трьох взаємопов'язаних планах: зовнішньому - портрет, поведінка, взаємозв'язки;внутрішньому - внутрішній монолог, діалогізований внутрішній монолог; спогади: характеристика іншими героями та автором.
Яскравою фігурою серед захисників Києва є головний герой твору - смерд Добриня. Письменник наділяє його такими рисами, як сміливість, винахідливість, щирість, вірність, патріотизм, вміння бачити прекрасне, здатність на самопожертву, надзвичайна доброта. На ці риси вказує ім'я героя, що є не лише історичним антропонімом, а й виконує характеротворчу, ідеологічну функцію, стає поетонімом - знаковим засобом художньої характеристики. Внутрішній стан героя, його найпотаємніші мрії, думки, сумніви автор передає, через монологи-спогади, монологи-мрії. Щоб передати сумніви персонажа, зважування ним різних позицій, В. Малик застосовує діалогізований монолог, суперечку із самим собою: "В душі почала підніматися важка хвиля жалю. Розум казав: змирися! Що втратив, того не повернеш! А серце кричало-волало: "Не хочу, не можу змиритися, бо втратив найдорожче - щастя" [18, 31].
Використовується також портрет, портретна деталь для наголошення певної риси характеру, передачі внутрішнього через зовнішнє: "...обличчя мав виразне, різко окреслене, мужнє, на якому особливо чітко виділялися під чорними розкриленими бровами розумні, людяно-добрі, проникливі очі. Їх погляду не витримала навіть бояриня Анастасія і з досадою опустила голову" [18, 129].
Образи всіх, без винятку, героїв розкриваються у дії, через вчинок, через реакцію на зовнішні обставини, через ситуацію спілкування один з одним. Для розкриття настроїв, душевних станів (тривоги, страху, гніву) персонажів В. Малик активно застосовує психологічний (рухливий) портрет - один або у поєднанні із внутрішнім монологом: "Янка сиділа мовчки. Лице її зблідло, а в очах зачаївся страх. Це ж по мою душу прибули вони сюди, - кольнуло її в серце" [18, 118]; "Лице його спаленіло, серце забилося частіше" [18, 66]; "Янка завмерла і ще дужче зблідла. Однак Добриня помітив, як у її зіницях спалахнула раптово шалена радість" [18, 140]; "Домажир сидів з розкритим ротом, і з його ситого лиця та буйволячої шиї хутко зникав сердитий рум'янець"[39,140].
Про характер героя говорить його хода, постава. Так, Данила ми сприймаємо енергійним, сильним, здатним на рішучі вчинки: "Данило ввійшов стрімкою ходою - стрункий, дужий і тугий, мов дуб" [18, 119]. Про стан людини іноді промовляє антирух, поза нерухомості. "Формулами скам'яніння" В.Малик передає розпач, душевне потрясіння, відчай героїв: "Князь завмер, ніби йому відібрало мову. Стояв непорушно і, здавалося, не дихав" [18, 20].
Інтимні почуття, зародження кохання між героями, уявлення про стан двох людей автор передає через "розмову" очей: "Очі їхні зустрілися, йому здалося, що вона приголубила його поглядом, ніби сонячний промінь зазирнув у його серце. Він потягнувся до неї через стіл і ще раз вигукнув у душі: "Янко!" [18, 209].
Одним з характерних прийомів створення образів негативних персонажів є нагнітання "знижуючих" деталей. Вдало використані, вони не тільки збагачують портретну характеристику, але й розкривають психологію героя, його моральні якості. У першому розділі твору Доман так постає перед князем і київським людом: "Він здер з голови заячу шапку і трусонув чорною чуприною. Все його вузьке обличчя заросло густою бородою теж чорною, як і чуб, і на ньому видно було лише хрящуватий прямий ніс та маленькі, вузько посаджені, чорні, як вуглинки, очиці, що знизу вгору свердлили князя, мов буравчики" [18, 22].
Автор вдається до різноманітних способів зображення персонажів, чим створює механізми психологічної достовірності, переконливості, реальності зображуваних героїв далекої епохи, це посилює ідейне звучання твору.
Доробок історичної прози В.Малика цікавий не лише в плані інтерпретації фактичної історії, а і як форма реалізації узагальнених моделей людської поведінки, універсального аспекту буття. Роман "Горить свіча" займає визначне місце як у творчому спадку письменника, так і серед усієї історичної романістики XX ст. В ньому поєднано жанрові особливості художньо-історичного типу історичного роману та історико-художнього, що дозволило повніше реалізувати ідейно-тематичний задум. На перший план митець висуває людину, акцентує увагу на вічних духовних цінностях, будить від летаргії і збайдужіння, вселяє віру у незнищенність людського в людині, любові, відданості, патріотизму. Твори письменника будуть потрібні не одному поколінню українців на нелегкій дорозі національного і державного відродження.
Література
1. Андрусів С. Историческая романтика Романа Иванчука и ее место в развитии жанра: Автореферат диссертации на соискание степени кандидата филол. наук. - С. 8 - 9.
2. Баран Є. Українська історична проза XIX - поч. ХХ ст. і Орест Левицький: Автореферат дисертації на здобуття ступеня кандидата філологічних наук. - С. 6 - 7.
3. Бокий І. Лицар добра і істини // Сільські вісті. - 1971. - 20 лютого. - С. 4.
4. Бужченко Т. Освячено боротьбою // Літературна Україна. - 1978. - 11 липня. - С. 8.
5. Волинський К. Читач проголосував "за" //Літературна Україна. -1993. - 18 лютого. - С. 4.
6. Гетьманець М. Витязі черлених щитів // Ленінська зоря. - 1985. - 14 вересня. - С. 4.
7. Дзюба І. Несходимі стежини минувшини // Київ. - 1986. - №10. - С. 87.
8. Дяченко А. Володимиру Малику - 75 // Літературна Україна. - 1996. - 29 лютого. - С. 4.
9. Ільницький М. Людина в історії. Сучасний український історичний роман. - К.: Дніпро, 1989. - 502с.
10. Карпенко В. Слави козацької пісняр // Зоря Полтавщини. - 1999. - 24 лютого. - С. 6.
11. Козюра І., Козюра В. Щоденники лубенського Езопа // Голос України. -2001. - 21 лютого. - С. 8.
12. Кулаковський В. Чорний вершник // Вітчизна. - 1977. - №5.- С. 207.
Loading...

 
 

Цікаве