WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Роман Володимира Малика «Горить свіча» у контексті художнього відображення історичного минулого - Реферат

Роман Володимира Малика «Горить свіча» у контексті художнього відображення історичного минулого - Реферат


Реферат на тему:
Роман Володимира Малика "Горить свіча" у контексті художнього відображення історичного минулого
Всі свої найголовніші твори я писав з однією метою -
виправити духовний хребет нашого народу.
В. Малик. Щоденник
Якщо історія несе знання про рівень соціального, матеріального і духовного життя народів, про фактичний історичний процес, то художня історична проза, не нехтуючи фактом цього процесу, підходить до розуміння конкретних подій з точки їх значущості для формування духовного багатства особистості, людської краси і досконалості.
Проблема моралі та історії, складні взаємини індивідуума та суспільства, пошуку людиною свого місця є однією з важливих проблем сучасності і, закономірно, - центральною у багатьох творах літератури XX ст., зокрема історичної прози.
Твори на історичну тему мають специфічне завдання - формувати національну свідомість, розкривати і примножувати історичний духовний досвід людства, давати моральні уроки майбутнім поколінням.
Серед художніх творів, у яких відображено історичне минуле українського народу, помітне місце посідають історичні романи Володимира Кириловича Малика. Творча спадщина письменника надзвичайно різноманітна за жанрами і тематикою. В.Малик почав літературну діяльність з поезії. Навчаючись на філологічному факультеті Київського університету, він відвідував студентський літературний гурток, яким керував відомий поет Абрам Кацнельсон, захоплювався перекладами творів Пушкіна, Лермонтова, Некрасова, Міцкевича, Катула, Гете. У 1940 р. поезії Володимира Кириловича з'явилися на сторінках кількох республіканських видань. Навесні 1941 р. А.Малишко взяв для друку добірку поезій талановитого початківця, але війна внесла свої корективи. Вчорашній студент став ополченцем, невдовзі отримав тяжке поранення, потрапив у полон, з якого втік і, долаючи 7 - 10 кілометрів у день, наприкінці грудня 1941 р. дістався рідних Новосілок. Навесні 1942 р. потрапив у фашистську облаву і був вивезений до Тюрінгії. В неволі пробув з 12 липня 1942 р. по 12 квітня 1945 р. У поезіях тих років звучать мотиви туги за рідною землею, любові до Батьківщини, ненависті до ворога, постають жахливі картини табірного життя. У пізніших поезіях (1946-1948 років) з'являються мотиви жалю за втраченою, обпаленою війною молодістю.
В 1959 р. побачила світ перша книжка письменника - віршована історична казка "Журавлі-журавлики" - про часи нашестя турецько-татарських полчищ на Україну. Далі одна за одною з'являються історичні поеми для дітей - "Микита Кожум'яка", "Воєвода Дмитро" - про захисників стародавнього Києва, про відважного ватажка опришків Олексу Довбуша ("Чарівний перстень"), безстрашного бунтаря Устима Кармелюка ("Месник із лісу"). Всі вони написані у романтичному ключі, мають напружений динамічний сюжет. У одному інтерв'ю [19, 4] автор зазначив, що йому хотілося якомога ширше й цікавіше донести до дітей історію Батьківщини, виховуючи їх на прикладах героїки й самовідданого служіння рідній землі.
Перші прозові твори В. Малика написані теж для дітей та юнацтва. Це гостросюжетні пригодницькі повісті: "Чорний екватор" - про боротьбу негрів Кенії за свою незалежність (1960), "Новачок" (1965) - про шкільне життя.
У прозі письменник повертається до зображення історичного минулого українського народу, бо "що можна знати про людину? Історію її життя. А про народ? Його історію" [15, 6]. У 1968 - 1969 роках з-під пера письменника виходять історичні романи " Посол Урус шайтана" і "Фірман султана", які разом із наступними творами "Чорний вершник" (1976), "Шовковий шнурок" (1977) склали історично-пригодницьку тетралогію "Таємний посол".
У щоденниках В. Малик так писав про цей твір: "Вірю: читати "Таємний посол" легко, а як важко я його писав! Передусім не було впевненості, що його надрукують. Далека історія, козацтво - кому це було потрібно в 60-ті роки? Владі? Ні, вона робила все, щоб народ наш забув свою історію, навіть свою назву. Так було все задушено, пригнічено, що, здавалося, страх скував уста і душу народу. Але працював одержимо. Хотілося хоч трішки розбудити, розтривожити той всенародний сон, щоб люди згадали своїх предків, свою історію, свою мову ..." [11, 8].
Однією з характерних рис письменника як історичного романіста є те, що він звертається до важливих, складних, зламних періодів в історії України, яким належить особлива роль в історичній долі народу. Так, у тетралогії "Таємний посол" зображується звитяжна боротьба народу проти турецько-татарських поневолювачів у 1677- 1683 роках, підкреслюється роль запорізького козацтва, завдяки якому, на думку автора, наш народ зміг уникнути понищення, самоврятуватися.
У романі "Князь Кий" (1980) автор відтворює ту прадавню добу, коли легендарний Кий об'єднав різні споріднені слов'янські племена, заклав основи могутньої держави. Зображуючи атмосферу, побут, звичаї того часу, письменник намагався переконати сучасників у тому, що українське історичне коріння значно глибше і могутніше, ніж того хотілося б деяким "старшим братам". "Я хотів показати наші корені. Русь - це ми. Це - Київська земля, це - підмурівок України. Своїм романом я хотів показати читачеві, особливо молодому - хто ми, звідки пішли. "Откуда єсть пішла Руська земля і хто в ній перший почав княжити" [20, 4].
"Черлені щити" (1985) і "Князь Ігор" (1999) присвячені трагічному походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців 1185р., роман "Горить свіча" (1992) - Батиєвому погрому. Про задушливу атмосферу Катериненської епохи, коли на вільну козацьку Україну насувалася чорна ніч кріпосницької неволі, розповідає роман "Чумацький шлях".
За співвідношенням між фактом і вимислом (домислом) історичні твори поділяються на три жанрові різновиди: історико-художні, художньо-історичні, художньо-документальні [1, 8-9; 2, 6-7]. Історичні романи В. Малика "Посол Урус шайтана", "Фірман султана", "Чорний вершник", "Шовковий шнурок", "Черлені щити", "Чумацький шлях" можна віднести до художньо-історичного типу. Характерним для них є те, що сюжетним стрижнем тут виступає герой, створений уявою автора (Арсен Звенигора, Івась Бондар, Ждан), який не був видатною історичною особою, проте опинився в центрі важливих історичних подій. Такий художній підхід дає можливість ширше змалювати історичне тло, проникнути в різні сфери суспільного життя, охопити різні соціальні верстви, поглянути на події очима звичайної людини, створити несподівані сюжетні колізії, пригодницькі ситуації. Відомі історичні постаті зустрічаються тут епізодично. Автор дбає про достовірність не стільки фактів, як загального фону, атмосфери часу в елементах побуту, психології персонажів. До цієї групи можна
Loading...

 
 

Цікаве