WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Роль вузівських осередків «Просвіти» у впровадженні української мови як державної у навчально-виховний процес ВНЗ - Реферат

Роль вузівських осередків «Просвіти» у впровадженні української мови як державної у навчально-виховний процес ВНЗ - Реферат


Реферат
на тему:
Роль вузівських осередків "Просвіти" у впровадженні української мови як державної у навчально-виховний процес ВНЗ
Товариство "Просвіта" засноване 8 грудня 1868 р. у Львові. Його першим головою було обрано професора академічної гімназії, композитора А.Вахнянина. Згідно з першим статутом, "Просвіта" вважалася науково-просвітницькою організацією. Найширшою ділянкою її роботи було видання та розповсюдження книжок, створення читалень, організація вечорниць, вистав, курсів для неписьменних, одним словом, це товариство мало завдання поширювати письменність серед дорослих. Воно довгий час працювало за межами України і відновило свою роботу на рідній землі лише в 1988 р. у Львові. 16 грудня 1989 р. відбулась установча конференція першого легального форуму незалежної громадської організації у Києві, яку відкрив О.Гончар. На ній мова йшла про багатство і красу української мови. Учасники її зауважили, що потрібно боротися з мовним суржиком, удосконалювати і збагачувати мову своєї держави - українську, вживати її у повсякденному житті, на роботі, у навчанні і вдома, щоб утворювалося україномовне середовище, пропагувати її і навчати тих, хто її не знає [2, 78]. Учасники конференції констатували, що за часів національного поневолення освіту українською мовою та її інтелектуальний потенціал було втрачено. Просвітяни закликали якнайшвидше відродити наукові й творчі сили, щоб швидше дати українській мові зелене світло у її розвитку, забезпечивши освітні заклади і студентів високоякісною україномовною навчальною літературою, підручниками, посібниками, навчально-методичною літературою тощо. Учасники конференції звернули увагу на недостатню кількість україномовних книжок. Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка очолив Д.Павличко. У цьому ж році воно видало свій перший друкований орган - газету "Слово". Восени 1990 р. на конференції в Києві головою Товариства було обрано П.Мовчана, самій організації присвоєно назву "Просвіта", а з часом - Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка. Новий статут цієї організації розширював межі діяльності й коло культурологічної та патріотичної роботи.
На основі ВУТ "Просвіта" було утворено осередки цієї організації на базі ВНЗ III - IV рівнів акредитації. Сьогодні майже всі ВНЗ України мають свої осередки "Просвіти", членами яких є викладачі й студенти. Молодіжна "Просвіта" у кожному навчальному закладі має свій статут, індивідуальну програму і план, за якими відбуваються засідання зборів голів вузівських осередків Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, завідуючих кафедрами української мови вузів України. Перше таке засідання відбулося 7 - 8 грудня 1989 р., на якому обговорювався стан, напрями і заходи по забезпеченню навчального процесу вузів україномовною літературою, а також проблеми й досвід початкового етапу впровадження закону УРСР "Про мови в Українській РСР" [4, 68]. Осередки Товариства української мови створювалися і при бібліотеках вузів, які разом з викладачами та співробітниками проводили для студентів читацькі конференції, бесіди, літературні четверги, вечори, зустрічі з українськими публіцистами. Поряд з традиційними формами роботи використовували й нові, оригінальні: свято української поезії, конкурс на краще її читання, літературні турніри, вечорниці, вернісажі, ігрові фольклорні програми, конкурси інсценізованої казки, години духовності, водевілі, анонси на публікації в українських журналах, а також міжвузівські масові заходи тощо. Молодіжна "Просвіта" організовувала зустрічі з артистами театрів, цикли лекцій з історії України та української мови, а також гуртки по її вивченню, проводила конкурси-огляди роботи вузівських бібліотек щодо реалізації Закону про мови та впровадження української мови у навчальний процес ВНЗ України [5, 187-192]. Головою Об'єднання осередків "Просвіти" ім. Т. Г. Шевченка у 2006 р. обрано першого проректора НТУУ "КПІ" Ю.Якименка. Сьогодні, як бачимо, - це одне з масових громадських об'єднань, яке проводить велику культурно-просвітницьку роботу, бере активну участь у процесах державотворення і є консолідуючою силою суспільства. В основу своєї діяльності Товариство ставить утвердження української національної ідеї, українського національного відродження, розвиток національної культури. Просвітяни брали активну участь у пропаганді й роз'ясненні закону "Про мови в Українській РСР", регулярно проводили фестивалі народної творчості, фольклорні свята, свята рідної мови тощо[3, 74].
Осередки "Просвіти" проводили організаторську роботу щодо впровадження у ВНЗ української мови, організовували конференції, "круглі столи", наради, зокрема, на одній з них була прийнята Ухвала, де учасники висловлювали стурбованість щодо незадовільного забезпечення навчальних закладів освіти україномовною літературою. З цього приводу вони надіслали лист 21.12.1990 р. №260 - 6 - 6 / 442 заступнику Голови Ради Міністрів УРСР С.Комісаренку, в якому піднімалося питання про надання пільг видавництвам та про створення авторських колективів, які б могли писати посібники, підручники, методичні розробки українською мовою. Йшлося також про забезпечення видавництв папером, виділення додаткового асигнування на редакційно-видавничу діяльність [32, 2]. На одному з таких засідань вони звернули увагу на те, що україномовне навчання у ВНЗ III - IV рівнів акредитації певною мірою зростало протягом 1993/94 - 1997/98 н.р. За офіційною статистикою, у 1993/94 н.р. частка академічних студентських груп, де викладання здійснювалося українською мовою, складала у ВНЗ III - IV рівнів акредитації 37% (проти 23% у 1991 р.); у 1994/95 н. р. - 47,1%; у 1995/96 - відповідно 51,2%; у 1996/97 - 49,82%, а у 1997/98 н.р. у ВНЗ стався, як вони наголошують, приголомшливий стрибок: порівняно з 1996 р., україномовне навчання зросло у ВНЗ III - IV рівнів акредитації більше як на 16 % і всього становило 66% (за статистикою Міносвіти, середня частка академічних груп з українською мовою викладання становила по Україні у 1997/98 н.р. 56,97%, а частка викладачів, що викладали державною мовою, - 60,38%) [21]. Водночас вони звернули увагу на той факт, що не всі ВНЗ дають правдиву інформацію щодо викладання предметів державною мовою, є і такі, на їх думку, що приписують показники у бік зростання. Це стосується, як правило, ВНЗ півдня, сходу України і АРК, а середню цифру по показниках, за їх словами, витягують ВНЗ заходу і центру України. На їх думку, у багатьох вузах держави за рекомендацією Міносвіти було скорочено навантаження українознавчих дисциплін з 36 до 30 годин на тиждень за
Loading...

 
 

Цікаве