WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Роль вузівських осередків «Просвіти» у впровадженні української мови як державної у навчально-виховний процес ВНЗ - Реферат

Роль вузівських осередків «Просвіти» у впровадженні української мови як державної у навчально-виховний процес ВНЗ - Реферат

10 читань з белетристики, 10 читань для дітей, 25 літературно-музичних вечорів і концертів [13, 76]. Таким чином, просвітяни намагаються компенсувати нестачу посібників, підручників для вищої школи.
П.Мовчан привертає увагу до того, що деякі видавництва в Україні легко реєструють чужомовні газети, журнали та іншу літературу, які на своїх сторінках ведуть антиукраїнську пропаганду. Учасники "круглих столів", співучасниками яких є молоді просвітяни, констатують, що питома вага україномовної книги все ще залишається мізерною, оскільки вона витіснена російськомовною літературою [20, 4].
Просвітян хвилює, що вища школа впродовж останніх років не зробила суттєвого поступу у справі впровадження викладання державною мовою, а більшість вузів України продовжують готувати спеціалістів для України російською мовою, порушуючи виконання статті 10 Конституції України. П. Мовчан наголосив на тому, що процес введення української мови як державної у сферу життя України торкнувся лише частково окремих сфер: шкільництва, реклами, радіомовлення, офіційного користування українською мовою посадовими особами. Повністю російськомовним, за його словами, є спорт, бізнес тощо. У системі виховання витісняється саме поняття "національне виховання" [28, 2].Він зауважив, що й досі не розроблено національної програми "Українська мова", яка повинна була б контролюватися на рівні Президента, тому доводиться послуговуватися програмою п'ятирічної давності. Він відмітив, що прийнято багато постанов, але не передбачено заходів щодо їх виконання. Тому, на його думку, необхідно створити єдині мовні стандарти у системі освіти, готувати для цієї роботи нові кадри, розробити навчальні програми та підручники нового покоління з української мови, а також внести корективи до статутів і до кодексів, оскільки нормативна база має відповідати потребам усіх освітян [18, 4].
Не менш серйозною проблемою, на думку членів "Просвіти", є освіта. Їх непокоїть, що за останні роки закрито 5 тис. бібліотек, і це можна розцінювати як освітньо-культурний геноцид, що дефіцит інформаційних засобів масової інформації українською мовою є найболючішою проблемою освіти, адже компетентність учня, студента залежить від компетентності педагога [9]. Членів молодої "Просвіти" також турбують перевантаженість професорсько-викладацького складу ВНЗ; відсутність умов для наукової діяльності; незадовільна науково-експериментальна база; факти корумпованості, що охоплюють сфери акредитації і ліцензування, а це не забезпечує належної акредитації та ліцензування, функціонування ВНЗ, а також відповідної підготовки фахівців; нехтування виховною роботою, зокрема у піднесенні авторитету державної мови, української культури й духовності. Вони констатують, що в державі відсутня концепція ефективного розвитку вузівської науки. За міжнародними оцінками, серед 200 найкращих ВНЗ світу немає жодного українського. На думку молодих просвітян, влада повинна суттєво збільшити асигнування для державного замовлення, оскільки пропорція оплати за навчання у ВНЗ (50 на 50) несправедлива.
Державна мова, на думку просвітян, у ВНЗ України, за винятком її західного й центрального теренів, ще не посідає належного місця в Україні. Це стосується Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Одеської, Харківської, Херсонської областей та АРК, на територіях яких діє 45% всіх ВНЗ держави. Не виконують розроблених свого часу планів переходу на державну мову навчання ВНЗ, особливо негуманітарного профілю, що розташовані в Києві, Сумах, Миколаєві, Полтаві, Чернігові [31]. Прикладом цього є факт, коли місцева влада Донецька не ухвалювала відкриття першої української гімназії. Незадовільно стимулюють цей процес відповідні міністерства, окремі ректори, декани, завідувачі кафедр, адміністратори, а часом - відверто чинять тиск. Зрушення у вищій школі є, як наголошує Ю.Гнаткевич, за рахунок свідомих педагогів і ректорів, а не завдяки зусиллям держави[8, 5]. Більше того, члени молодої "Просвіти" стурбовані фактом порушення Конституції України адміністрацією Донецької, Харківської, Одеської, Запорізької та інших областей, які самостійно прийняли рішення щодо впровадження другої державної мови в регіоні - російської [24, 9].
Отже, першочерговими діями, на думку молодих просвітян, для досягнення мети, яка відображає поширення вживання української мови як державної в усіх сферах суспільного життя України, мали б бути:
- серія адміністративних заходів для переведення навчального процесу у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації і форм власності на державну мову навчання;
- здійснення реального державного сприяння україномовному книгодрукуванню всіх видів української продукції на основі податкових пільг;
- прийняття нового Закону про українську мову в Україні, який би відображав інтереси титульної нації.
Осередки "Просвіти" порушують важливі проблеми, які потрібно негайно вирішувати, дають оцінку подіям, що відбулися на державному рівні, приймають відповідні рішення. Дякуючи молодому поколінню "Просвіти", життя у ВНЗ України не змовкає, воно вирує і кличе не бути байдужими.
Але у роботі просвітян є і недоліки: в діях "Просвіти", на нашу думку, не вистачає наполегливості у вирішенні поставлених завдань. Просвітянам не вдалося реалізувати свої можливості ще й через недосконалу нормативно-правову базу законодавчих актів, а також у зв'язку з непослідовною мовною політикою окремих політичних і державних діячів та владних структур.
Література
1. Архів Верховної Ради. - Ф. 1. - Оп. 22. - Спр. 3927. - Арк. 77.
2. Архів МОН України. - Ф. 166. - Оп. 18. - Спр. 51. - Арк. 78.
3. Архів МОН України. - Ф. 166. - Оп. 18. - Cпр. 51. - Арк. 74.
4. Архів МОН України. - Ф. 166. - Оп. 18. - Спр. 10. - Арк. 68.
5. Величко Т. П. Про стан та чергові завдання впровадження Закону України "Про мови в Українській РСР" у системі Мінвузу України. - Київ: НМК ВО,1991.- С.187-192.
6. Гнаткевич Ю. Безконтрольність далі нетерпима // Освіта. - 23 жовтня 1996. - С. 2.
7. Гнаткевич Ю. Двомовність як проблема двозначна // Літературна Україна. - 22 жовтня 1998. - С. 3.
8. Гнаткевич Ю. Президентське малоросійство. Рідна мова в Україні // День. - 23 жовтня 1999.- С.5.
9. Гросов О. Еволюція бібліотек у новій технічній та соціокультурній ситуації http:www/vesna.org.ua/txt/sxid/osv.html.
10. Державну мову - в систему освіти України // Освіта України. - 1996. - №11. - С.4.
11. Заремба В. "Б'ємо на сполох!" // Слово Просвіти. - 20 травня 2003. - С.4.
Loading...

 
 

Цікаве