WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Регіональні проблеми впровадження української мови як державної у сферу освіти України - Реферат

Регіональні проблеми впровадження української мови як державної у сферу освіти України - Реферат

заклади.
Середній показник вивчення української мови у ВНЗ Одещини - 59 - 60%. Частка викладачів, які викладали навчальні дисципліни державною мовою, ледве перевищувала 69%. Кількість студентів першого курсу, які не вивчали української мови, у 1995 р. в Одеській державній академії харчових технологій складала 13,29% (ценайбільше), у 1996 р. в Одеській національній академії будівництва і архітектури - 10,6%, в інших групах до кінця 1999 р. кількість не перевищувала 9%. У 1999/2000 н./р. українською мовою навчалося 55,1% студентів ВНЗ III - IV рівнів акредитації [14, 479, 528, 529, 544, 545, 592, 593, 606, 607, 635, 636].
Кількість студентів Луганщини, які навчалися українською мовою, у 1999 р. складала 30,49%. Відсоток викладачів, які викладали навчальні дисципліни державною мовою, становив 89,6%. В середньому по області українською мовою навчалося 14,2% студентів ВНЗ III - IV рівнів акредитації [4, 21, 213, 214, 215]. У 2005 р. в україномовні школи і класи пішло 53% першокласників, але вони прийдуть до вузів регіону тільки через 11 - 12 років[24, 304].
Протилежною була ситуація щодо функціонування української мови як державної у Центральному та Західному регіонах, що можна довести на прикладах ряду областей. Приміром, вищі навчальні заклади Івано-Франківщини, Львівщини, Рівненщини, Хмельниччини та Волині здійснювали навчання українською мовою на 100%. Кількість студентів, які на першому курсі не вивчали українську мову, була до 0,5% [14, 479, 528, 529, 562, 563]. Львівська область, порівняно з іншими областями регіону, мала найвищий рівень освіти (387 студентів на 10 тис. населення). Якщо в 1995 р. всіма формами навчання було охоплено 91,7 тис. студентів, то у 2001р. - 112 тис. Зокрема, у ВНЗ III - IV рівнів акредитації навчалося понад 77 тис. студентів [10, 72]. Слід зазначити, що на Тернопільщині навчання і викладання протягом 1995 - 1999 років здійснювалося виключно українською мовою і відповідало 100%. Тернопільська область мала найвищі показники у справі впровадження української мови у вищі навчальні заклади України і є прикладом наслідування у цьому всіх інших областей України [4, 21, 108, 109, 188, 189, 213, 214, 215].
Щодо функціонування української мови у Закарпатській області, то у 1999 - 2000 н./р. навчання українською мовою відповідало 97,2%. Частка студентів, які не вивчали українську мову, постійно знижувалася і становила у 1999 р. 0,77% [14, 479, 528, 529, 606, 607, 635, 636]. У м. Києві українською мовою навчалося 96,7% студентів, а в Київській області - 100% [Там само, 479, 544, 545, 592, 593, 606, 607, 635, 636].
Починаючи з 1994 р., окремі місцеві ради півдня і сходу час від часу приймали рішення про надання російській мові статусу другої державної. Зокрема, у 2006 р. місцеві ради Севастополя, Харкова, Запоріжжя, Донецька, а також Харківської, Миколаївської, Луганської і Херсонської областей знову прийняли рішення про надання російській мові статусу регіональної, але вони були опротестовані прокуратурою. Та 20 лютого вже цього року Апеляційний суд Донецької області анулював рішення Ворошилівського районного суду Донецька, який відмінив надання російській мові статусу регіональної. Суд визнав рішення депутатів від 18 травня 2006 р. законним. Не вдалося повернути статус регіональної, крім Харківщини, в Запоріжжі, у Луганській і Херсонській областях [23].
Отже, такі дії були далеко не на користь розширення функціонування української мови як державної у сфері освіти України. Це вплинуло на якісні та кількісні показники носіїв цієї мови в регіонах держави, що ми й бачимо на схемі ( Рис. 1 див. PDF), де показано зростання частки україномовного контингенту за роками.
На рис. 2 (див. PDF) видно, що у Південному регіоні українською мовою навчалося 18,282% студентів, Східному - 19,909%, Центральному - 30,437%, а в Західному - найбільше - 31,369% [14, 478-479 ].
Отже, можна зробити висновок, що загальну цифру у відсотках переважно склали вищі навчальні заклади західних, центральних і північних областей України. Використання української мови у навчальному процесі закладів освіти, зокрема півдня і сходу держави, не відповідає частці українців у загальній чисельності населення. Ключову позицію у цих регіонах продовжує утримувати російська мова. Всі ті проблеми, про які було наголошено, залишаються невирішеними. По-перше, продовжується практика скорочення годин на вивчення суспільних та українознавчих дисциплін, які формують національну культуру і свідомість молодої людини. По-друге, не до кінця вирішено проблему із забезпеченням закладів освіти, зокрема і національних меншин, рідною та україномовною навчальною і науково-методичною літературою, що гальмує розширення функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, зокрема в освітній. По-третє, ще й досі повністю не вирішено кадрову проблему, продовжується русифікація вищої школи. Окремі державні діячі, а також "ліві" політичні сили вважають, що вирішити вищевказані проблеми можна тоді, коли на державному рівні буде введено ще одну державну мову - російську. Національно-патріотичні сили доводять, що такі дії остаточно зведуть нанівець функціонування української мови на державному рівні, оскільки російська мова і без того займає ключові позиції в усіх сферах суспільного життя Української держави.
Література
1. Аналітичний огляд проблем книговидання в Україні. - Ф. 1. - Оп. 22. - Од. зб. 4646. - Арк. 59.
2. Білан С. О. Проблема підготовки фахівців для агропромислового комплексу України в сучасних економічних умовах // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: Зб. наукових праць. - Випуск 3. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - С. 43 - 47.
3. Величко Т. П. Про стан та чергові завдання впровадження Закону України "Про мови в Українській РСР" у системі Мінвузу України.- К.: УМК ВО, 1991. - 196 с.
4. Вища освіта України: матеріали до підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України / Авторський колектив: Кремень В. Г. (кер.), Юровська М. Г. та ін.; За ред. Кременя В. Г. - К.: Видавничий відділ Житомирського інженерно-технологічного інституту, 2000. - С. 23.
5. Доповідна записка про хід виконання Закону "Про мови в Українській РСР" навчально-виховними закладами Донецької і Луганської областей. - Ф. 166. - Оп. 18. - Од. зб. 51. - Арк. 258.
6. Доповідна записка про початок 1993/1994 н. р. у навчально-виховних закладах України та хід реформування освітянської галузі у відповідності з Державною національною програмою розвитку освіти. - Ф. 166. - Оп. 18. - Од. зб. 51. - Арк. 258.
7. Доповідна записка Донецької та Житомирської обласної ради народних депутатів Голові комісії з питань науки та народної освіти Сторіжко В. Ю. 01. 06. 1995 р. № 24037 про стан освіти в області. - Ф. 1. - Оп. - 22. - Од. зб. 2643. - Арк. 119, 124.
Loading...

 
 

Цікаве