WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблеми сталого розвитку в усьому світі і в Україні - Реферат

Проблеми сталого розвитку в усьому світі і в Україні - Реферат

тобто територія, площа якої втричі більша від Європи.
Деградація ґрунтів, їх засолення - прямий шлях до появи й поширення пустелі в Україні. Інших шляхів запобігання цьому лиху, ніж насадження дерев та інших рослин, здатних затримувати воду, підтримувати якість ґрунту, давати паливо, деревину, сіно, продукти харчування тощо немає. Але й лісорозведення слід здійснювати грамотно, на наукових основах, щоб не одержати наслідків, подібних до тих, які ми спостерігаємо останні десятки років від процесів осушення боліт, зрошування чорноземів тощо. Наші лісове, водне і аграрне відомства мають спільно виробити і спільно виконувати заходи щодо зниження й усунення небезпеки, яка загрожує екологічно вразливим землям України. Ми, екологи, зобов'язані інформувати відповідні владні інстанції про необхідність оздоровлення ґрунтів, використовуючи для цього досягнення лісівництва, болотознавства, технологій водозбереження, аграрного й лісового господарств.
В останні роки з'явилося багато інформації про значення і роль біологічної різноманітності, необхідності й збереження. Я хочу навести дані спеціалізованої установи системи Організації Об'єднаних Націй - Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) - про соціально-економічні вигоди від біологічної різноманітності:
- вартість ліків, вироблених у світі з дикорослих рослин та природних продуктів, становить близько40 млрд. доларів США;
- 87 млрд. доларів на рік США отримують за рахунок диких видів;
- у 1960 р. тільки одна дитина з п'яти хворих на лейкемію мала шанс вижити завдяки лікуванню лікарським препаратом, одержаним з тропічного лісового виду Rosy periwinkle (з Мадагаскару), зараз четверо з п'яти виживають;
- один ген з ефіопського жита захищає зараз від жовтого карликового вірусу врожай усього каліфорнійського жита вартістю в 160 млн. доларів нарік;
- в Азії в середині 70-х років генетичні удосконалення забезпечили збільшення виробництва пшениці на 2 млрд., а рису - на 1,5 млрд. доларів.
Таким чином, ні в кого не може бути сумніву в тому, що генетичний матеріал диких видів рослин має надзвичайно важливе потенційне значення для сільського господарства, медицини, добробуту людей й охорони навколишнього середовища. XXI вік, безперечно, ознаменується величезними відкриттями щодо використання потенційних можливостей біологічної різноманітності. Для цього треба на загальнонаціональному рівні проводити оцінку її стану та розробити національну стратегію зі збереження, раціонального використання і збільшення. Нинішнє і майбутні покоління не повинні допускати зменшення біологічної різноманітності внаслідок своєї діяльності, а навпаки, постійно дбати про те, щоб у країні завжди було достатньо ботанічних ресурсів, які годують, одягають, забезпечують житлом, ліками усіх нас. Додам, що різноманітний зелений світ збагачує нас духовно, створює умови для приємного і корисного відпочинку, відновлює творчі сили, викликає духотворчі оптимістичні емоції.
Серед багатьох чинників, які визначають екологічну ситуацію в Україні сьогодні і будуть впливати на неї ще декілька віків, є радіоактивні відходи. Щорічно при виробництві ядерної енергії накопичується близько 200 тис. м відходів з низькою активністю та 10 тис. куб. м високоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива. На всіх атомних станціях України, крім Запорізької, не здійснюється переробка твердих радіоактивних відходів (спалювання, пресування).
Зараз в Україні відсутній ядерно-паливний цикл. Це створює проблеми щодо вивезення відпрацьованого ядерного палива, накопичення і переповнення басейнів витримки. Урановидобувна і переробна промисловості України накопичили 65,5 млн. г радіоактивних відходів, які є джерелом забруднення навколишнього середовища. У зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться величезна кількість радіоактивних відходів, які забруднюють ґрунт, будівлі, споруди, машини, механізми, рослини і тварин, малопроточні та замкнені водойми (вони містять стронцій-90 та цезій-137). Завдання полягає в тому, щоб якомога швидше, ще в перші два десятиріччя XXI віку забезпечити безпечне й екологічно обґрунтоване видалення радіоактивних відходів, зведення до мінімуму їх обсягів, транспортування та ліквідацію. Зусилля науковців мають бути спрямовані па пошук шляхів мінімізації та обмеження обсягів відходів, забезпечення їх безпечного зберігання й переробки, створення наукових основ мораторію чи поховання малоактивних радіоактивних відходів, вивчення віддалених наслідків дії радіоактивних відходів на рослинний і тваринний світ.
Фундаментальна екологія XXI століття повинна забезпечити суспільство надійною, науково обґрунтованою програмою дій і прогнозом наслідків цих дій, спрямованих на всебічне комплексне та узгоджене вирішення проблем соціально-економічного розвитку та охорони, збереження і збагачення навколишнього середовища. Таку програму можна створити лише спільними зусиллями різних за фахом вчених: екологів, географів, кліматологів, економістів, демографів, інвайронментологів, геологів, ґрунтознавців, лісознавців, степознавців, болотознавців, паркознавців, гідрологів, океанографів та багатьох інших, насамперед технологічних і біотехнологічних спеціальностей. Загроза незворотної шкоди довкіллю має об'єднативчених для її попередження. Суспільство очікує довгострокових наукових оцінок можливого виснаження природних ресурсів, використання альтернативних джерел енергії, впливу різноманітних чинників на стан здоров'я, а також демографічних тенденцій. Ця наукова інформація буде використана для кращого розуміння стану довкілля та розвитку на місцевому, регіональному й глобальному рівнях. Обов'язковою умовою реалізації пропозицій учених є широке залучення громадськості до участі у визначенні довгострокових цілей суспільства. Люди мають знати, що наукові дослідження відповідають громадським інтересам. Дуже потрібно, щоб і політичні діячі, перші особи держави усвідомлювали роль науки й техніки в захисті навколишнього середовища та розвитку людства. Є нагальна потреба в тому, щоб політики і державні службовці всіх рівнів надійно і досконало взаємодіяли з ученими, щоб політичні діячі більше цікавилися найновішими знаннями, потрібними для розробки планів сталого розвитку. Держава має забезпечити повний та відкритий обмін інформацією між ученими та державними і бізнесовими керівниками.
Нарешті, я хочу підкреслити, що глобальний характер проблем екології вимагає від країн та міжнародних організацій забезпечення інформацією всіх людей, яким вона потрібна, у потрібний час і в зрозумілій для них формі: населення повинно мати можливість ознайомитися в газеті, журналі чи інших джерелах з даними про довкілля, природні ресурси та розвиток, про стан повітря, питної води, земельних ресурсів, лісів, пасовищ, опустелювання, деградацію ґрунтів, біологічну різноманітність, відкрите море, озоносферу, стан здоров'я тощо на всеукраїнському та регіональному й місцевому рівнях. І в цій роботі першу скрипку мають грати найкращі знавці рослинного світу - ботаніки, бо в центрі довкілля знаходиться саме світ рослин. Саме їх зусиллями можна переконати суспільство і спрямувати його увагу на збереження багатства видів рослинності повною мірою. Не лише національні, а й міжнародні інтереси багатьох поколінь пов'язані з доцільним використанням рослинних ресурсів.
Loading...

 
 

Цікаве