WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблеми сталого розвитку в усьому світі і в Україні - Реферат

Проблеми сталого розвитку в усьому світі і в Україні - Реферат

громадськість, створили деякі ілюзії, зосередили зусилля окремих країн і світового співтовариства на локальних практичних заходах, але не відкрили перед народами справжніх горизонтів цивілізації, не підняли громадську свідомість до розуміння безумовної і термінової необхідності якісних змін у планетарній інвайронментальній обстановці й політиці. Конгреси породжують безгрунтовні сподівання світу на стійкий позитивний розвиток і відволікають його увагу від інвайронментальної кризи, яка значно глибша, ніж можна її уявити, спираючись на рішення Конгресів.
Попри усі протиріччя і розмаїття думок, наукова громадськість має формувати інвайронментальний підхід до кризової ситуації, у якій опинилися природа й людство. На мій погляд, вона може спиратись при цьому на такі напрямки загальнолюдської діяльності.
Перше, слід стабілізувати народонаселення світу шляхом створення в кожній країні умов, потрібних для переходу від динамічної рівноваги на рівні високих народжуваності і смертності до стабільної динамічної рівноваги на низькому рівні народжуваності і смертності, характерної для більшості індустріальне розвинутих країн.
Друге, потрібно подбати про створення в короткі строки нових безвідходних технологій у тих галузях промисловості, які все ще забруднюють навколишнє середовище.
Третє, ситуація вимагає прийняти пакет нових міжнародних угод, які передбачали б механізм обмежень і заборонних актів, взаємопогодження планування, стимули, штрафи, взаємні зобов'язання, потрібні для успіху глобального генерального плану відновлення рівноваги в природі.
Четверте, слід виробити програми співробітництва у справі виховання громадян планети на основі природоохоронних знань.
Нарешті, потрібно шукати шляхи підвищення принаймні моральної відповідальності державних діячів за долю біосфери, домогтися поінформованості всього людства про дисонанс у взаємовідносинах природи й суспільства.
Людство може обрати або шлях інвайронменталізму, або шлях катастрофи і самогубства. Сподіваюсь, переможе розум і мудрість, буде обрано кращий шлях. Україна має виходити в своїй екологічній і природоохоронній політиці з перелічених вимог і принципів.
Свою екологічну свідомість і природоохоронну діяльність Україна має будувати на основних принципах сприяння її переходу на засади сталого розвитку. Світова комісія з навколишнього середовища та розвитку визначила термін "сталий розвиток" як такий "розвиток, що задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти їх потреби". Багато авторів визначають поняття сталого розвитку як баланс розвитку та діяльності людини, що не призводив би до незворотної руйнації природного (навколишнього) середовища. Для кількісного вимірювання рівня людського розвитку використовують індекси тривалості життя, досягнутого рівня освіти та реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення (у доларах СІНА). Сталий людський розвиток означає задоволення фізичних, духовних та інших потреб сучасних людей на сталій основі, тобто розвиток, який є тривалим у часі та не відбувається за рахунок погіршення можливостей наступних поколінь людей. В основі сталого розвитку лежить розвиток світового господарства і кожної країни зокрема, з обов'язковим врахуванням обмеженості ресурсного та екологічного потенціалу нашої планети в цілому і кожного регіону зокрема. Проблеми економічного розвитку мають вирішуватися комплексно, узгоджено в часі й просторі та забезпечувати людству безпечне життя. На жаль, сучасне міжнародне співробітництво в галузі сталого розвитку має серйозні вади, недоліки та труднощі, бо людство структуроване у формі національних держав, соціально-економічний розвиток та стан навколишнього середовища яких часто-густо знаходяться на різних рівнях, що, у свою чергу, викликає не співдружність в їх відносинах, а боротьбу між країнами за використання обмеженого ресурсного та екологічного потенціалу планети. Комплексне ж і узгоджене вирішення проблеми може бути досягнуте лише спільними зусиллями в рамках всесвітнього співробітництва. Ось чому на базі світової Програми дій у галузі сталого розвитку національному урядові України слід розробити і впровадити національну стратегію сталого розвитку. Ми не можемо терпіти відірваності від світового досвіду, не можемо не прийняти відповідних рішень, інакше невдовзі Україна зіткнеться зі ще більш важко вирішуваними проблемами, яких нам тільки й не вистачає в умовах перманентної, багаторічної соціально-економічної кризи. Особливо наполегливо над розробкою нової парадигми національного розвитку мають працювати природознавці, суспільствознавці, а також технологи промислової й аграрної сфер виробництва.
Стати на шлях сталого розвитку будь-якій країні буде значно легше, якщо вона встановить і буде постійно підтримувати стосунки партнерства з іншими країнами світу. Це забезпечить можливість побудувати ефективний і справедливий світовий економічний порядок, глобалізує світову економіку і створить нові можливості для досягнення сталого розвитку. Швидке наростання упродовж останніх років зовнішньої заборгованості України та витрат на їх обслуговування вже є (і вона буде посилюватися) однією з головних перешкод на шляху до сталого розвитку нашої країни. Але навіть у цих умовах ми, вчені, повинні постійно й наполегливо радити урядовцям, бізнесменам, кожному громадянину при прийнятті та виконанні рішень, що стосуються сталого розвитку, ні в якому разі не розглядати економічні, соціальні й екологічні чинники окремо, а лише добре усвідомлюючи наявність зв'язків між проблемами розвитку і навколишньогосередовища. Наш український уряд, розробляючи стратегію сталого розвитку країни, має об'єднати воєдино політику в економічній, соціальній і екологічній сферах в усіх міністерствах і на всіх рівнях, включаючи податкові заходи і бюджет. Соціальне спрямований економічний розвиток у цій стратегії виступає поряд і разом з охороною ресурсної бази та навколишнього середовища заради не тільки нинішнього, а усіх майбутніх поколінь.
Я переконаний, що XXI вік повинен стати віком збереження й відновлення лісів. У країнах, що розвиваються, і в розвинутих країнах вже у найближчі роки слід розпочинати широку кампанію з охорони і насадження лісів для підтримання та відновлення екологічного балансу й задоволення потреб людини. Україні також треба мати тривалу політику зі збереження лісів і лісокористування для кожного лісового масиву і басейну річки. Ліси потрібно поширювати і відновлювати скрізь, де вони колись росли і де немає перешкод для їх нової появи. Для забезпечення виживання лісів, збереження їх екологічної, кліматично-охоронної, соціальної, рекреаційної, економічної цінності уряд має залучати місцеву владу, населення, вчених, неурядові й громадські організації, приватний сектор. Ботаніки на основі новітніх знань майбутнього століття розроблять заходи розширення використання лікарських рослин, барвників, волокон, різних лісових продуктів.
Думаю, що в XXI сторіччі в Україні, якщо своєчасно не вжити відповідних заходів, можуть виникнути проблеми з опустелюванням земель. У степовій зоні ми маємо чимало посушливих, екологічно найбільш вразливих земель. У них може бути та ж доля, що й у 70% посушливих земель нашої планети (3,6 млрд. га), які вже постраждали від деградації ґрунту. Це одна четверта частина зеленої суші,
Loading...

 
 

Цікаве