WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблеми сталого розвитку в усьому світі і в Україні - Реферат

Проблеми сталого розвитку в усьому світі і в Україні - Реферат


Реферат
не тему:
Проблеми сталого розвитку в усьому світі і в Україні
У 70 - 80 роках минулого століття в Україні спостерігався підвищений інтерес до екологічних проблем як з боку суспільства в цілому, так і з боку державних органів, науковців, кандидатів у депутати, проектних організацій тощо. Україна не тільки досягла певних реальних результатів щодо відхилення недосконалих проектів, шкідливих для довкілля (наприклад, проекту каналу "Дніпро-Дунай"), подолання ерозії чорноземів, попередження забруднення і загибелі малих річок, поліпшення в лісовому господарстві. У цьому напрямку особливо багато в той час робили Академія наук та природоохоронні державні органи. Важливо й те, що Україна прагнула також слідкувати за екологічною ситуацією на всій планеті, виявляла екологічну стурбованість, включалась до лав "зелених". Запозичуючи досвід інших країн, державні і громадські організації України все глибше усвідомлювали необхідність прийняття більш жорстких природоохоронних законів щодо безвідповідальності та аморальності життя розвинених країн за рахунок бідної, залежної, слаборозвиненої частини земної кулі. З'явилися гасла про відповідальність перед майбутніми поколіннями і заклики економити ресурси для їх достойного існування. Світова наука запропонувала нові безвідходні й маловідходні технології.
На словах, у виступах перших осіб держави, в українській пресі ніколи не було нестачі у підтримці світової тенденції серед усіх видів діяльності віддавати пріоритети екологічним проблемам. Насправді ж, ніяких серйозних змін щодо поліпшення довкілля в Україні не відбулося. Навпаки, ситуацію можна вважати драматичною чи навіть катастрофічною - ерозія чорноземів поглиблюється, малі ріки гинуть, ліси і полезахисні смуги вирубаються і вивозяться за кордон чи спалюються, повітря все більш забруднюється, викиди твердих відходів накопичуються, захворювання населення як наслідок неблагополуччя в довкіллі зростають.
Українське суспільство, захоплене політичними баталіями, економічними негараздами, стабілізацією виробництва, національно-державними проблемами, зростанням злочинності, безробіття, житловими питаннями, дискусіями про офіційну чи державну мову та багатьма іншими повсякденними турботами, втратило інтерес до проблеми навколишнього середовища - може найважливішої у розвитку людства. Україна, широкі верстви її населення, на мій погляд, навіть не помітили події величезного світового значення - Всесвітньої конференції в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) по навколишньому середовищу і розвитку.
У її роботі брала участь делегація України, очолювана Головою Верховної Ради України І.С.Плющем, який підписав відповідні конвенції, зокрема Конвенцію про біологічну різноманітність. Але ця подія безмірно мало схвилювала суспільну думку України, яка й сьогодні не знає офіційної позиції держави. Та це було б півбіди, якби офіційні органи й організації розпочали активну діяльність по втіленню в життя рішень міжнародного форуму.
Конференція в Ріо-де-Жанейро не тільки прийняла конкретні міжнародні екологічні конвенції по змінах клімату, біологічній різноманітності та декларацію по лісах. Дискусії на конференції були досить гострими й глибокими за науковим і політичним змістом. На думку деяких вчених, дискусія по екологічних конвенціях продемонструвала анахронізм розподілу світу на країни розвинуті і такі, що розвиваються, оскільки природні географічні умови не узгоджуються з соціально-економічним діленням, а геополітичний стан планети за повоєнні роки так змінився, що використання лише двох категорій є безглуздим. У світі склалась нова геополітична ситуація, і старі уявлення не відображають політичних реалій, які впливають на стан навколишнього середовища.
Але оцінюючи значення конференції в Ріо, насамперед слід мати на увазі те, що форум державних діячів і вчених майже всіх країн планети започаткував, по суті, нову ідеологію, новий світогляд сучасної цивілізації. Принаймні була зроблена перша серйозна спроба в цьому напрямку, форум обговорив ключову проблему XXI сторіччя: співвідношення екології й економічного розвитку, політики й навколишнього середовища.
Природоохоронна діяльність людства, його турбота про стан навколишнього середовища розглядались не окремо, ізольовано від інших найважливіших проблем розвитку планети, а навпаки, у взаємозв'язку і взаємозалежності з ними. Всі нарешті зрозуміли, що тільки стійка, прогресуюча, ресурсозберігаюча світова економіка, яка враховує свою залежність від біосфери і ноосфери, забезпечить стабільне й довічне існування усієї природи, не тільки виживання, а й нормальне життя людей на Землі.
Дискусія на Всесвітньому конгресі по навколишньому середовищу і розвитку в Ріо-де-Жанейро показала, що об'єднання зусиль усіх країн у галузях економіки, політики, техніки, науки, культури й освіти в інтересах збереження довкілля на екологічно обґрунтованому рівні можливе, якщо ця ідея оволодіє усіма об'єднаними націями і їх колективний розум та організована праця зосередяться на її втіленні в життя. Конгрес показав урядам і парламентам усіх країн світу, що може найважливішою проблемою сучасності є зміна світогляду всього людського суспільства. Якщо не вдасться досягти порозуміння усіх країн - людство прийде до самознищення. А порозуміння можливе лише на основі спільної ідеї, ідеології, світогляду. Світогляд має допомогти кожній людині нашої планети усвідомити, що тільки спираючись на нього людство може уникнути екологічного самогубства. Ця ідеологія чи світогляд, має об'єднати політичних, релігійних, наукових, культурних і просвітницьких діячів в єдиному прагненні зберегти природне оточення людини. У літературі вже з'явилась і назва цього нового світогляду - інвайронменталізм. Ця ідеологія розглядається як альтернативна усім існуючим у капіталістичному чи соціалістичному суспільствах, яким вона приходить на зміну.
Сприйняття цієї могутньої загальної ідеї всіма політичними, державними і міжнародними силами може забезпечити успіх новій парадигмі суспільного розвитку, а природі і людині - надійне, вічне й достойне співіснування. Ідеологія інвайронменталізму висуває новий погляд на світ, на взаємовідносини людства й біосфери. Головне в ньому - визнання залежності кожної людини й людства в цілому від біосфери. Становище в світі визначається не тільки соціально-економічними умовами, а й станом навколишнього середовища планети в цілому і в кожній країні. Природне середовище істотно обмежує діяльність людини, потенціальні можливості якої стримуються закономірностями функціонування глобальних і регіональних екосистем. Прийняття нової інвайронментальної ідеї зачіпає основоположні людські цінності й вимагає перегляду багатьох постулатів релігій, економіки, політики, науки, культури, освіти. Уся система економічних, політичних і соціальних інститутів, які керують національними й світовою громадською діяльністю має в своїх великомасштабних проектах повною мірою враховувати їх віддалені екологічні наслідки.
У кінці серпня 2002р. відбулась наступна зустріч 65000 представників більшості країн світу в Йоганнесбурзі з участю їх перших осіб. На цей раз українську делегацію очолював президент України Л.Д.Кучма. Ця конференція ООН стала продовженням Самміту Землі в Ріо-де-Жанейро десятилітньої давнини. На жаль, більшість зобов'язань бразильського Самміту залишились невиконаними.
Loading...

 
 

Цікаве