WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Проблема природи в системі українознавства - Реферат

Проблема природи в системі українознавства - Реферат


РЕФЕРАТ
не тему:
Проблема природи в системі українознавства
Безпосереднім дослідженням ботанічних, географічних, зоологічних, екологічних та інших аспектів сучасного масштабного вивчення довкілля Планети українознавство не займається. Лише опосередковано українознавці торкаються цих питань, та й то - у сув'язі з дослідженнями становлення українців як етносу та формуванням їх як політичної Нації. Через це співробітників нашого відділу природи і екології етносу Інституту українознавства завжди запитують: навіщо ми займаємось найрізноманітнішими питаннями, які безпосередньо не стосуються нашої теми "Проблеми Природи в системі українознавства". Це відбувається не через бажання "знати зайве краще, ніж не знати потрібного", та ми й не маємо змоги займатися вивченням питань з різних галузей науки. Усвідомлюючи, що українознавство - інтегруюча галузь науки, ми прагнемо використовувати порівняльний аналіз до певних досліджень з археології, етнографії, ботаніки, біогеографії, загальної біології, етнопсихології тощо. Потрібно це задля того, щоби, простеживши виявлені споріднення і подібності, робити висновки, які повинні бути основою психології етносу та сприяти розумінню державотворчих пріоритетів та формуванню на майбутнє далекоглядних стратегічних геополітичних структур. Наведемо приклад, чому в паркобудівництві Іспанії, Франції, Риму, Північної Африки, Давнього Єгипту, Західної Азії аж до Індії пріоритетним є мавританський або регулярний стиль, а в Ірландії, Англії, Швейцарії, Україні, Китаї, Кореї, Японії тощо - природний стиль, згодом пойменований як англо-китайський? А це до чого?
А для того, щоби зрозуміти, кому психоетнічно більш притаманна "англійська" парламентська система, де т.з. коронована республіка, або американська, в якій президент республіки має більше влади, ніж коронований голова парламентської держави, або де є дві партії - близнюки без суттєвої різниці в програмах, або де декілька справжніх партій з різними
програмами і де державотворчий парламент, а президент не "весільний генерал", а особа, яка здатна гідно і пристойно представляти державу в Світі. Таким порівняльним аналізом на перший погляд непорівнюваного і займається психоетнічна екологія. В нашому випадку в проблематиці українознавства. Саме через культурні природні символи певних народів можливо розгледіти ті аспекти історії, які здаються аномальними, а зрозумівши, їх можливо усвідомити, якою ідеологією керується етнос, і тоді виявляться очевидними і прогнозованими ті або інші кроки відповідної держави, також, спираючись на них як безпомилково обирати партнерів.
Не слід вважати, що котрийсь із народів Землі ставиться свідомо негативно до живого. Проте у загальнолюдському ставленні обов'язково існують свої психоетнічні особливості, які сформувалися під впливом природного довкілля та господарських пріоритетів. Ще з найдавніших часів, коли людина почала вже осмислювати Світ і своє існування в ньому, то вона збагнула, що усе, що існує навколо неї, не виникло випадково і не існує само по собі: воно усе є Живим, а людина не зникає в просторі, бо душа ЇЇ переходить в довкілля. Сучасні філософи і психологи наголошують, що примітивність розумових здібностей лише дозволяла давній людині лякатися усього і через це усе обожнювати. Проте ми вважаємо, що одухотворене, возвеличене пошанування Природи, яке є незбагненим на сучасному рівні науки, слід вважати проявом феноменальної психогенетичної якості людини - гуманістичності у ставленні до живого. Хіба цю обставину слід вважати виявленням примітивізму, а наприклад, усвідомлення планетарної ґенези, як наслідок випадку, виявленням досконалого? Яким же чином "випадкова істота" змогла усвідомити, що вона є Людина, та ще й створила сама собі пояснення того, яким чином вона виникла і хто її "створив"? Та не лише виключно її, а і усе навколо?! І як та примітивна "випадкова істота" усе "закрутила", що мільйони її майбутніх поколінь намагаються спростувати "це"!
Обожнення людиною Природи через своє конкретне природне довкілля, щонайперше почалося з Неба. Небо завжди було над людиною, воно було вічним. Проте людина помічала в ньому щонайменші зміни, навіть нюанси, а зорі, які ніколи не змінювали свого розташування у своїх поєднаннях, - сузір'я, відображені у найдавніших культурних символах на камені, на чурингах, на кістках та рогах тварин, на стінах печер. Деякі народи в подальшій своїй міфогенезі почали пов'язувати Небо із земними ситуаціями і навіть з рослинами.
У нашого народу найдавнішим і найдужче психічно закріпленим є культ дерев. Проте і культ птахів пов'язаний із культом дерев. Цікаве таке спостереження стосовно горобців. Вважають, що 14 вересня усі горобці злітаються до очерету, де їх чорти міряють спеціальною міркою. Скільки їх вмістилося в ту мірку - чортові, а те, що виявилося поза міркою - людське. Тому 31 грудня на Ковельщині, згадує П.Чубинський, ловили в сараї горобців і кидали у вогонь, попіл від них збирали і ретельно його берегли до сівби і лише тоді разом із насінням кидали у землю. На Берестейщині ще й донедавна спалювали двох голубів. З цього можливе припущення, коли княгиня київська Ольга за переповіданням взяла із деревлян по три голуби і по три горобці, то це було пов'язане із жертвоприношенням, якимось традиційним культом пращурів. Далебі, в подальші часи ця традиція перейшла до ослов'янених народів і тяжіє до росіян, наприклад, має поширення на Алтаї, який і ботаніко-географічно поєднаний з Україною т.з. лісостеповою природною смугою. Марійці ж шанують ворона, сороку і горобця. У нас же більше поширення має культ ластівки: вона на крилах весну приносить і разом із першим березовим листячком та вербовими "котиками" чи "зайчиками" Новий рік розпочинає. Ластівка своїм співом сповіщає прихід небесної зірки тепла. Чи живуть ще десь так безпосередньо близько до людини ще якість птахи, як наші ластівки, нам не відомо, про те що вони живуть так давно, роблять гніздечка, висиджують яйця та вигодовують малечу безпосередньо над головою і перед очима людей, свідчить така обставина: ніякі інші птахи цього більше не роблять, як би гарно в наш час до них не ставилась людина. В містах почали також дуже близько селитися голуби, але це не в усіх народів, бо, наприклад, давні перси знищували білих голубів, вважаючи їх носіями хвороби. У нас ще є птах шпак, який з радістю поселяється в шпаківнях, спеціально побудованих для них людиною.
Нам достеменно не відомо, що визначає "пелазги", але серед т. з. пелазгічних народів, які населяли південь Балкан в доеллінські часи, було плем'я лелегів. От ця назва нам усе говорить і без перекладу, бо це ж ще одна птаха, яка на Україні робить гнізда в місцях, які для неї пристосовує людина: лелеки, чорногузи, бусли - білий птах з чорною ознакою - у дуже великому пошануванні у більшості слов'ян.
В 60-ті роки у зв'язку з оприлюдненням результатів багатьох різнопланових досліджень ставлення до дельфінів із споживацького перетворилося на зачарування, навіть надержавному рівні: міністерство рибного господарства СССР в
Loading...

 
 

Цікаве