WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Походження назви Варшава (у світлі балто-українсько-індоарійських фактів) - Реферат

Походження назви Варшава (у світлі балто-українсько-індоарійських фактів) - Реферат

цього предка, серед них і Варшнея "Врішнин, Нащадок Врішні". Врішнії жили в царстві й столиці Крішни Дварака, назва якої споріднена з укр. дворець, а Дворці є на Волині, як і прізвище Дворак (чеське Дворжак).
Серед імен Крішни цього плану можна відзначити Врішніґарбга "Народжений у врішніїв" (garbha "живіт, черево", пор. укр. горб, пагорб і горбата "вагітна"), Врішнікулодваха "Прославлювач роду врішніїв" (kulа маємо в скіфських іменах Колаксай, Сколопіт, Скілур і самоназві сколоти), Врішніпаті "Владика врішніїв" (pati тотожне латис. pats, рос. батя, укр. батько), Врішніпунґава "Врішнійський бик, герой", Врішнісімха "Лев серед врішніїв", Врішнішардула "Врішнійський тигр", Врішнісаттама "Найкращий із врішніїв", Врішнішрештха "Найславнішийврішній", Врішніваренья "Най-доблесніший врішній". Андгака, брат Врішні, родоначальник андгаків, теж предок Крішни, що й собі відбите в його іменах: Врішньяндгакапаті "Владика врішніїв та андгаків", Андгакаврішнінатха "Цар андгаків і вріш-ніїв", Врішньяндгакоттама "Найкращий серед врішніїв-андгаків" [19, 506].
Ім'я Врішні тлумачиться як "Ярий, Буйний, Мужній (як бик)", а етнонім врішні - як "ярі, мужні (як бики-тури)". Значення бичич, турич у санскриті може передавати іменник vrish "бик"+in - суфікс присвійності, приналежності, наділеності чимось. Оскільки початкове в може ставати б, тому від врішін можлива й форма брішін, з чого на слов'янському ґрунті цілком могло постати борусин і прусин.
Індійські ядави і врішнії - найближчі родичі, балтійські ятвяги й пруси-боруси - теж найближчі родичі. Індійські ядави й балтійські ятвяги споріднені, тому споріднені й індійські врішнії і балтійські борусини-боруси, прусини-пруси. Що, крім усього, засвідчує індо-балто-слов'янську спорідненість на міфологічному, мовному й етнічному рівні.
6.3. Санскр. vrishtі, varsha, varsh "дощ". Дієслівна основа vrish-varsh означає не тільки "зрошувати, дощити", а й "осипати дарами". Зрошувати Землю-Корову дощем, запліднювати її, аби вона щедро родила, дарувала багатство - одна з функцій Влеса-Велеса, тотожного Шіві-Рудрі, одне з імен якого Вріш. Вріш-Влес - Небесний Бик, що запліднює Корову-Землю своїм сім'ям-дощем, він уособлює так звані "чоловічі води" (дощ, сніг), які з "жіночими", земними, водами (вода криниць, джерел, колодязів) дають багатство й добробут. Тому Влес-Велес і стояв у Києві на березі Почайни, а не на Горі, біля "двору теремного", як його дружина Мокоша, чиє ім'я тотожне індійській Махеші "Великій богині".
З основи vrish-varsh утворене vrishti "дощ, волога, роса", низка інших термінів: vrishta "окроплений, зрошений", vrishtіpat, varshapat "дощепад", vrishtіmant "дощовитий; хмара", suvrishti "благодатний, добрий дощ" (su вже знайомий нам префікс надає слову вищу якість), ativrishti, ativarsha "злива" (cанскр. ati, atyant "дуже" тотожне рос. очень). Є терміни, де врішті - другий компонент і означає "злива, град": пушпа-врішті "злива квітів", дгана-врішті "повінь багатства", упала-врішті "град каміння", астра-врішті й шара-врішті "злива, град стріл". Останнє як Шараврішті "Стрілозливні" виступає означенням марутів у ведах - божеств грози й вітрів, помічників Індри, що вважаються синами Рудри-Рода і Прішні-Землі-Деві-Діви (пор. Пріснодіва). Ведійські марути (є прізвище Марута) відомі "Велесовій книзі" як мариці, а "Слову о полку Ігоревім" - як "вітри, Стрибожі внуки"; марути, озброєні блискавками й стрілами-перунами, уособлюють буйні вітри. Стрибог тотожний Шіві-Рудрі-Влесу, бо Рудра в "Рігведі" - "Бик, супроводжуваний марутами". В імені Стрибог наявне значення "бик": авест. staora, іран. ustra, гот. stiur, англ. stееr, нім. stier, грец. (s)tavros, лит. tauras "бик", відбиті в назвах Дністер, Стир, Стрий, Стрипа, Остер, Остра, Стривігора й інших.
Марути пов'язуються з дощем і дощовими хмарами, тому ім'я Марутват щодо Індри тлумачать "Дощова хмара", а Варшандгара - теж "Дощова хмара", досл. "Дощодержиця". Ім'я Варшакету "Хмаростяжний" мають епічні персонажі, серед них і цар-паурава. Ім'я Вріштімат "Який містить дощ", тобто "Хмара" в епосі має син мудреця Кавіратхи, а каві споріднене з іран. кей "жрець-цар", звідки й кеяніди - легендарна династія бактрійських царів-кеїв в "Авесті" та "Шахнаме".
Жіноче ім'я Варша означає "Дощ" і "Хмара", воно цілком стає до польських жіночих імен з "індійською" прив'язкою - Данута, Ядвіга, Ванда. Жіноче ім'я Варшіка, досл. "Дощовиця", означує ясмин (Jasminum sambac), тобто й означає Ясмин. Словом варшамада "сп'янілий від дощу" означується павич, національний птах Індії, пера якого прикрашають зачіску Крішни, а Варшамада означає Павич, причому mada тотожне слов'янському мед. Санскритські врішті-бгу і врішті-гу - "жаба", де перше означає "яка буває при дощі", а друге - "закличниця, гукальниця дощу".
Санскр. varsha означає також "дощ, сім'я", "дощовий сезон", "країна" (давня назва Індії Бгаратварша) й "рік"; останнє, певно, розвинулося від значення дощова пора, дощовий сезон, як головний, визначальний у землеробському календарі. З varsha "дощ" утворені varsha-puga "часті дощі", varsha-dhara, varsha-vara "євнух" (досл. "тримач сімені"), varsha-vriddha "ростучий під дощем", varshopala "град" (санскр. upala "камінь" споріднене з означенням напівкоштовного каменя опал), varsha-kala, varsha-ritu (з ritu споріднене укр. літо, пол. lato) "пора дощів, дощовий сезон", varsha-sharad "дощі-осінь", varsh-agam "настання дощів", varsha-hu "жаба" ("яка закликає дощ"), varshak, varshuk, varshin "дощовий, дощовитий", varshya "дощова вода", varsha-mapak "дощомір" тощо [13, 568].
Санскр. varshа, varishа "дощ, дощовий сезон" на перському й хінді ґрунті дали barish. Є жіноче ім'я Варіша. Ім'я Варішапрія "Дощолюб" означує птаха чатаку, який надзвичайно радіє приходові дощового сезону. Санскр. vrishti "дощ" у хінді прибрало форм barsat "сезон дощів", barsati "дощовий, належний до сезону дощів", barsau "хмара", barasna "дощити, зрошувати, творити достаток", barsana "поливати, оббризкувати, зволожувати", barsila "дощовий". Вarsait - останній день темної половини місяця джетх (3-й місяць індійського календаря, травень-червень); цього дня жінки здійснюють поклоніння баньяну - священному дереву індусів.
У селі Барсана (санскр. Варшана) неподалік Матхури, де минули юні роки Крішни та його старшого брата, народився Врішабгану, батько Радги. Тутешній люд неабияк шанував Радгу, любовно називав її Ладлі "Чарівна, Люба" і звів їй храм. На її честь у Барсані щороку відзначалися радгаштамі "восьмиці Радги" й відбувавсь ярмарок-мела. Свято відзначалося 8-го дня світлої половини місяця бгадрапада; цього дня вшановували парне зображення Радги і Крішни й споживали лише фрукти. Радга в індійській міфології ототожнюється з Лакшмі - дружиною Вішну, богинею щастя, багатства й сімейної злагоди, яка функціями й іменем тотожна балтійській Лайме й слов'янській
Loading...

 
 

Цікаве