WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Походження назви Варшава (у світлі балто-українсько-індоарійських фактів) - Реферат

Походження назви Варшава (у світлі балто-українсько-індоарійських фактів) - Реферат

(тітки Крішни по батькові) від Сонця-Сур'ї. Його мали також двоє синів Крішни й онук Карни. Вріш і назва знака зодіаку Телець (Taurus), під яким давні астрогеографічні карти й розміщують Давню Україну - колишню Скіфію. Вріш-бик у давніх уявленнях уособлює моральність, праведність, геройство, силу, снагу, а в еротичних трактатах означує одну з чотирьох категорій чоловіків і самого бога кохання Каму (пор. грец. Ерос, Ерот "Бик"). Вріша-Вріш входить у численні двоосновні імена, причому найбільше їх щодо Шіви, "скотьєго" бога в індійській міфології, атрибут і зброя якого - тризубець, як і в грецького Посейдона. Шіва-Врішфункціями й іменем тотожний слов'янському "скотьєму" богу Влесу-Велесу, який входив у язичницький пантеон київського князя Володимира (Х ст.) і ім'я якого відбили українські прізвища Шіваненко, Рудрименко, Велесик і назви Русава, Рудава, Велесичі, Родень тощо. Як, до речі, й польські.
При допомозі різних суфіксів від vrish утворено низку слів на означення самців різних тварин: vrisha-damsha, vrisha-damshaka, vrisha-lochan "кіт", vrishan, vrishala, vrishabha "жеребець", vrisha-kapi "мавпа-самець", vrisha-rava "тварина-самець", vrishni "баран, цап", vrishin "павич". Зважаючи, що санскритське r (і не лише початкове) на слов'янському ґрунті часто-густо стає l, цей перелік доповнюють суто слов'янські приклади: лоша-лошак-лошиця (рос. лошадь), лось, лис-лисиця тощо. Є і випадки, коли початкове r у слов'янських мовах зберігається: рись, рисак "кінь" (cанскр. vrishak), рус "бик", яке бачимо в українському прізвищі Білорус "Біловіл" (йому відповідають Білокур, Білогур, Білоус) та іранському імені Рустам (інд. Врішоттам), етнонімі руси-русь, назвах Русь, Рось, Росава, Роська (Самець). Назва Русь - семантичний двійник назви Україна, а назва руси-русь - назви українці. Тобто словосполучення Україна-Русь різними лексичними засобами передає однакове значення - "Країна Бика-Тура", "Країна бичичів-туричів".
Є і приклад, коли санскр. vrish "бик" на слов'янському ґрунті зберігає початкове v, але r стає l; утім таке явище властиве й індійським мовам: ім'я Врішалакша (vrіshala "кінь"+aksha "око") "Конеокий" мав онук царя Ромапади, інакше Ломапади. Ім'я Ромаша має і форму Ломаша, Рохіта - Лохіта, Рохіташва - Лохіташва, а терміни раджа "цар" і нара "чоловік, муж" мають форми ладжа і нала. У нас це явище ілюструє ім'я слов'янського божества - Влес (Велес, Волос - при повноголоссі), "скотьєго" бога, який по прийнятті християнства став святим Власієм, Власом, Уласом, покровителем худоби. Vrisha, Vrish "Бик" майже без змін відбите у грецькій передачі назви Бористен на означення Дніпра у Геродота, первісна форма якої - Vrish-danu "Бик-ріка". Де danu "ріка, потік", реліктове вже у ведах, споріднене з ведійською богинею первозданних вод і матір'ю асурів-першобогів Дану й слов'янською фольклорною Даною. Обидві богині пов'язані з водною стихією, первісними водами, з яких, за міфами, й творився впорядкований, організований, налагоджений, праведний світ. Це уявлення найдавніших часів, ще епохи матріархату.
Із vrisha-vrish "бик" є важливий термін vrishotsarga (vrishа+ut+sarga) - обряд "відпускання бика", що входить у поховальний ритуал і здійснюється на одинадцятий день після похорону небіжчика. Цього дня бика й телицю обмивали, прикрашали й таврували знаками тризубця (символ Шіви) й диска-чакри (символ Вішну). На вухо бикові промовляли: "Четвероногий пан Дгарма - бик-вріша, я ревно вшановую його. Нехай він боронить мене". Здійснювали обряд їхнього весілля, поєднували їх шматком тканини й проказували: "Це найкращий з усіх чоловік даний мною. Ця найгарніша з усіх жінок телиця дана мною". Після цього бика й телицю відпускали на південь (сторона померлих), щоб небіжчик перестав бути претою (духом, тінню померлого). Ритуал завершувався пригощанням 11 брахманів.
Синонімом до вріша є врішабга "бик, самець, бугай", а також "могутній, славний, видатний", "ватажок, вождь, проводир, чільник". У санскриті vrishabha, як і vrisha, означує самця будь-якої тварини або ватажка людей, воно стало іменем, яке мають міфологічні й епічні персонажі (серед них і царі-ядави). Є гора Врішабга, так само називається і знак зодіаку Телець. Врішабга має і форму Рішабга, тому є імена Рішабгадева, Рішабгакету тощо [19, 343]. Від Рішабга твориться ім'я Аршабга із значенням "Рішабгин, Син Рішабги". Так само значення "син Врішабги-Бика" й "син Вріши-Бика" передаються формами Варшабга й Варша.
Найбільше імен на Вріш мають божества Шіва, Вішну, Крішна, Індра, Дурґа та їхнє найближче оточення. Всі вони відомі "Велесовій книзі" й рясно відбиті на українських і польських теренах. Якщо Карна, син Кунті-Прітхи-Землі (тітки Крішни по батькові) й Сур'ї-Сонця, має імена Вріша, Врішан, Врішасена, Врішатмаджа, то його сини мали імена Врішасена й Врішакету, а онук, як і його дід - Вріша. Сам Крішна, як і його двоє синів, теж має ім'я Вріша, а ще Врішабгекшана. Дружину Васудеви, батька Крішни, звали Врішадева, а батька улюблениці Крішни, пастушки Радги, звався Врішабгану, де вріш "бик", а bhanu - "сонце", тож ім'я означає "Бик-Сонце, Сонцебик" (пор. єгипетські зображення сонця між рогами бика). Крішна - восьме втілення Вішну, який має імена Вріша, Врішакапі, Врішантака, Врішапарва, Врішапарван. Предка Крішни звали Врішні, назву Врішабгадрі має cтародавня фортеця за 25 км від міста Мадураї з великим храмом Крішни у ньому. Сестру Крішни звати Субгадра, одне з імен його старшого брата - Балабгадра. У Криму засвідчена річка Бадрак.
Найбільше імен на Вріш у Шіви: Врішабгаґаті, Врішакету, Врішана, Врішапарва (Врішапарван), Махавріша, Ґовріша, Ґоврішанка, Ґоврішабгадгваджа, Ґоврішоттамавахана тощо. Дружина Шіви має ім'я Врішадгваджа "Бикостяжна", Індра - Врішан і Врішапарва, батько, а також білий кінь Індри - Врішанашва "Жеребець". Небесна резиденція Індри й богів на небі-сварзі - Врішабгаса "Обитель Вріши-Бика". Назви Варшаґірі (giri "гора") й Варшапарвата (parvata "гора"), досл. "Бик-гора" - має гірський хребет, що нібито відділяє різні частини світу. А вже цілком реальна гірська система Тавр "Бик" тягнеться від Північного Причорномор'я аж до Індії. Кримські гори в давнину називалися Таврські або просто Тавр.
6.2. Санскр. vrishni, vrishniу "бичий, ярий, буйний, мужній, доблесний, могутній", а також "самець, бугай, жеребець, кнур, баран, цап" [13, 618]. У санскритському слові кінцеве -ni (має і форму -niy) - те саме, що і в наведених українських значеннях vrishni: буй-ний, муж-ній, доблес-ний, могут-ній. Цей суфікс, властивий індійським і слов'янським мовам, творить прикметники від іменників.
Ім'я Врішні, винятково високостатусне, мають верховні ведійські й індуїстські божества - Індра, Аґні, Рудра-Шіва, Вішну й Крішна. Його мав і предок Крішни, цар і родоначальник племені врішні. У Крішни є півтора десятка імен, які відбивають його приналежність до

 
 

Цікаве

Загрузка...