WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Походження назви Варшава (у світлі балто-українсько-індоарійських фактів) - Реферат

Походження назви Варшава (у світлі балто-українсько-індоарійських фактів) - Реферат

своєї відлюдницької оселі. Звідти її, вже вагітну, хотів викрасти колишній жених, але невдало. І батька Пуломи, і її колишнього жениха звали однаково - Пуломан, обоє походили з асурів, тобто данавів. Цікаво, що родоначальником литовських князів вважається Палемон і що таке ім'я знають боспорські написи ще до нової ери. "Рігведа" згадує плем'я бгрігу серед 10арійських і неарійських племен, які билися з царем-арієм Судасом і зазнали поразки. В українців і нині побутує прізвище Судас (і похідне - Сдасюк), яке для українців непрозоре, а індійці тлумачать як "Щедрий (на пожертву), Щедродайний" (su+das). Видатний індійський мовознавець Суніті Кумар Чаттерджі (1890-1977), з ініціативи якого давньоукраїнська епічна пам'ятка "Слово о полку Ігоревім" побачила світ мовами хінді й бенґальською, вважає, що ведійськi бгрігу - це історичні фрігійці [17, 51]. А фрігійці, як і фракійці, троянці, лідійці, карійці, етруски - так звані іллірійські народи, яких "Велесова книга" (ІХ ст.) вважає близькими родичами слов'ян і які в сутужні часи не раз приходили їм на допомогу.
Дружиною Індри була Шачі, яку, за міфом, Індра вирятував від злого батька-асура, якого, до речі, теж звали Пуломан. Індра одружився з нею - той же, власне, мотив, що й у випадку з Яяті та Деваяні. Індра - у "Рігведі" цар богів і ватажок небесного воїнства - має численні слов'янсько-балтійські паралелі. Індру і його сварґу-небо знає "Велесова книга", у слов'янському фольклорі звір Індрик прочищає "криниці джерельні", у чехів побутує прізвище Індра, а в латишів - жіноче ім'я Індра й прізвище Індране (письменниця Елза Індране), інше ім'я дружини Індри - Індрані "Індрина". Як ім'я Шачі означає "Могутня", так і інше ім'я Індри - Шакра означає "Могутній", тому привертають увагу місто Шацьк і Шацькі озера на Волині. В основі цих імен і назв лежить індоіранська дієслівна основа шак-сак "могти, бути могутнім", відбита в етнонімі шаки-саки "скіфи", дослівно "могутні", українських назвах Сака, Саки, Саковиця (притока Росі), Сквира, Сакаката "Могутня фортеця" на Дністрі (у Костянтина Багрянородного, Х ст.), прізвищах Сак, Сакович, Саковський, Сакидон тощо.
4. Балтійські самби й Самба, син Крішни
Польській історії відома Самбія - територія західнобалтійського племені самби, спорідненого з ятвягами. У Крішни, що походив із ядавів, був син Самба, з яким пов'язаний цікавий давньоіндійський міф, що має вихід на Україну й Польщу. Якось зі своїми приятелями-витівниками Самба вирішив покепкувати з уславлених мудреців, вбрався вагітною жінкою і прийшов до них, мовляв, якщо ви такі мудрі, то скажіть, хто в мене народиться - хлопчик чи дівчинка. Мудреці відповіли, що під жіночою одежею приховується Самба, а приведе він на світ залізного кия, який принесе погибель його родові - ядавам, як і всім тим, хто докотився до нечуваного блюзнірства - насміхатися з мудреців. Пророцтво збулося, Самба захворів проказою і подався в Пенджаб, де постом і нечуваним подвижництвом здобув ласку бога Сонця-Сур'ї, який і зцілив його від тяжкої недуги. А вдячний Самба за це на березі ріки Чандрабгаги спорудив храм Сур'ї і запровадив поклоніння йому.
І в цьому міфі з "Махабгарати" чимало цікавого. Бо залізний кий, про який казали мудреці, у санскриті й буде samba [13, 636]. Водночас це і назва громової стріли, перуна, ваджри - зброї Індри. Санскр. samba "кий, жезл, скипетр" має синонім - danda, а "Махабгарата" знає країни Дандака й Дандадгара, якими правили царі Данда й Дандадгара. В той же час на Південному Бузі й Кубані античні джерела впродовж майже тисячоліття (з IV ст. до н.е.) знають індоарійське плем'я дандарії (дандадгарії), назва якого означає "жезлодержці, києдержці" [10, 18-27]. Птолемей і Амміан Марцеллін у ІІ й IV ст. на південному березі Криму, біля нинішнього Севастополя (давній Херсонес Таврійський, літописний Корсунь), знають Дандаку - одне з трьох найбільших і квітучих міст Таврики. А в "Рамаяні", іншій епічній поемі Давньої Індії, злий асур Раван ("Ревун") викрав Сіту, дружину царевича Рами, зі священного лісу Дандака - обителі мудреців і святих відлюдників. Тож балтійський етнонім самби - семантичний двійник індоарійського етноніма данди-дандарії і слов'янських палян-полян й паляків-поляків; для двох останніх цілком доречне й означення куяни-кияни. У зв'язку з цим привертають увагу численні українські назви від kuj "кий": річки Куява на Івано-Франківщині, Куянівка (Куянка) на Сумщині, де й село Куянівка, 3 річки Киянки (в Києві, біля Києва й на Вінниччині). І відомі польські Куяви.
Річка Чандрабгаґа в Пенджабі (у "Велесовій книзі" Пандеб), на березі якої Самба спорудив храм Сонцю-Сур'ї, має українську паралель. Назву її складають Чандра й Бгаґа (Бгаґ), дві річки в Пенджабі, де була записана "Рігведа" і де жили сінди-сувіри, впродовж тисячоліття свідчені й на теренах України. На Київщині є річка й село Шандра, а Бгаґа-Бгаґ відповідає назві Буг - на Південному Бузі, колись Гіпанісі, й жили індоарійські дандарії-києдержці-куяни-кияни. Ще одна пенджабська річка, Шатадру "Стобіжна" теж має українського двійника - Стоход. Зазначимо, що в Пенджабі й донині є свої "козаки" (до 20 тис.), так звані ніханґи (з перської "крокодили"), які знають лише воїнську справу й носять жовто-блакитне вбрання.
Від samba в санскриті утворене й sambin "веслувальник, човняр" [13, 636], що спонукає згадати літописця Нестора і його слова, нібито полянський князь Кий не міг бути перевізником, оскільки був князем. Але саме через свій князівський статус Кий не тільки міг, а й мусив мати справу з човном, бо човен відігравав важливу роль в уявленнях, віруваннях і обрядах давніх слов'ян. В українців побутує прізвище Самбук (письменник Ростислав Самбук), імен із Самб чимало в боспорських написах. Костянтин Багряно-родний (Х ст.) назвою Самбатас означує Київ. Ім'я Самбатас мав батько антського князя Хільбудія, про якого в VІ ст. пише Прокопій Кесарійський [6, 151]. З чого виходить, що імена з Самб були властиві антам, а антів бачимо серед 5 племен, яких "Велесова книга", давньоукраїнська пам'ятка ІХ ст., означує збірним етнонімом кравенці, до якого входять руси й боруси.
5. Пруси і боруси
Найближчі мовні й етнічні родичі ятвягів-данавів-судовитів і самбів - пруси, а найбільш історично відомі ареали перебування прусів - Мазовше й Гродненщина. На території Мазовша різні свідчення вказують на приналежність до прусів того чи іншого антропоніма. Тут найбільший інтерес викликає рід Прусів, західнобалтійське походження якого сумнівів не викликає. Мазовше й Судавія-Ятвягія межували й підковою охоплювали пруські землі з півдня і сходу (приблизно по лінії Вісла-Буг-Нарев-Свислоч-Німан). Південну частину цього ареалу займало Мазовше, східну - Судва-Судавія. Центр етнічного ареалу судавів знаходився між Мазурськими озерами і Німаном. Прикметно, що з судавами-ятвягами сусідила так звана Чорна Русь [11,
Loading...

 
 

Цікаве