WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Поезія Тараса Шевченка періоду заслання і проблема відтворення її національної специфіки в китайських перекладах - Реферат

Поезія Тараса Шевченка періоду заслання і проблема відтворення її національної специфіки в китайських перекладах - Реферат

використовує додаткові засоби образності: одно-однісіньке замінює фразеологізмом книжного походження gu ku ling ding "бідний сиротина, без роду-племені", синонімічний повтор даремне, марне пролетять відтворює з допомогою редуплікації baibaide xiaoshi "марно пропадуть". Це підсилює образність перекладу, проте лише незначною мірою відтворює поетику Шевченка. Чжан Тесянь вводить у переклад чимало означень, переважно прикметників найвищого ступеня порівняння: haowu wanxi "нітрішечки не жалкую", shifen youyu "виняткова печаль". Означення одно-однісіньке він передає за допомогою редуплікації gulingling "украй самотній ". Перекладач додає від себе відсутній в оригіналі образ-порівняння [nianhua] xiang chentu naban, baibaide xiaoshi "[роки], мов пил, даремно промчать". Усі доповнення взяті із загальновживаного словника, тому досить органічно вплелися в канву вірша, компенсуючи втрачені лексичні засоби поетики Т.Шевченка.
Ще далі пішов Лань Мань, який додає чимало власних художніх засобів, переважно книжного походження. Він персоніфікує образ горя (страждання): tongku que chang ba wode leishui zhaoxun "горе часто шукає моїх сліз", а також вводить нову метафору: Tade dahao guangyin dou yi huacheng huijin "Його найкращі роки перетворюються на попіл". На наш погляд, Лань Мань надміру поетизує свій переклад, що призводить до відчутних відступів у відбитті національної специфіки оригіналу.
Завершуючи аналіз китайських перекладів поезій Шевченка періоду заслання, звернемося до інтерпретації вірша "Пророк", де в новому ключі переосмислюється біблійна тематика. Як зауважує Т.Мейзерська, тема Бог-слово, потужно представлена в ранній творчості поета, зникає, натомість приходить тема Бог-влада. "Для поезії такого типу, - каже дослідниця, - характерна роздвоєність у сприйнятті Бога: тут виразно простежується, з одного боку, гнів на несправедливість випробувань, недоречність покарання, а з другого - усвідомлення, що тільки такий шлях навертає людську душу на спасіння" [13, 88]. Такої роздвоєності у ставленні до найвищого божества не простежується в китайській культурі. Ідея "месіанства", розвинута і в Китаї, ніколи не зводилася там до трагедії народу, що має довіку спокутувати гріхи за неспроможність прозріння (адже темний люд зрікається свого пророка). Ідейно-смислова роздвоєність поезії "Пророк" передається відповідними художніми засобами. Шевченко будує образність твору на гротесково-фантастичній символіці з широким використанням біблійної лексики (переважно старослов'янізмів), яка забезпечує піднесено-врочисте звучання першої частини твору, де йдеться про благе Боже діяння. У другій частині ця лексика набуває сатирично-гротескового забарвлення, бо позначувана нею сакральна ідея людського спасіння не відповідає профанній дійсності.
Китайською вірш "Пророк" переклав лише Ге Баоцюань. Як і доти, йому не вдалося відтворити біблійну лексику, яка в оригіналі виражається переважно морфологічними засобами. Та якщо раніше помітне було тяжіння перекладачів компенсувати цей недолік додатковими засобами образності, то в даному разі Ге Баоцюань вдається до емоційного зниження поетичних образів, внаслідок чого зникає гострота протиріч. Так, старослов'янізми піднесеного звучання він перекладає нейтральною загальновживаною лексикою: cuanbo "розповсюджувати, передавати" замість благовістить, xuanyang "розповсюджувати, прославляти" замість возвістить, xiedu "кощунствувати" замість розтлити, wenhuo "м'який, лагідний" замість кроткий. Подекуди перекладач вдається до описовості : re ai zunshou jiaogui "ті, що ревно дотримуються релігійних законів" замість праведні, а часом опускає чи спрощує образи: shende guangrong "свята слава" замість господняя святая слава і dui zhexie cankude cuyide ren, // yinggai zhuzao suolian "для оцих жорстоких, диких людей // Необхідно відливати ланцюги (кайдани)" замість Мов на звірей тих лютих диких // Кайдани повелів кувать. Наведені приклади доводять, що в китайському перекладі вірш "Пророк" позбавлений емоційної напруги і сприймається перекладачем як переказ біблійної оповіді про зішестя Месії.
Отже, порівняльний аналіз оригіналів і перекладів китайською поезій Тараса Шевченка періоду заслання засвідчує: перекладачам не завжди й не скрізь вдавалося глибоко проникнути у психологію поезій Кобзаря і відтворити національну специфіку оригіналів. Ге Баоцюань, Лань Мань і Чжан Тесянь мали найбільші труднощі при передачі морфологічних засобів образності віршів Шевченка. Але вони прагнули зрозуміти й донести до китайського читача особливості світогляду українців, зберегти художню вартість перекладених творів. Для цього перекладачі віднаходять компенсувальні засоби - розчленування понять, введення в переклад засобів образності (персоніфікація, метафори, епітети), відсутніх в оригіналі, використання фразеологічних зворотів з арсеналу китайської поетики.
Література
1. Алексеев В.М. Китайская поэзия в образцах и характеристиках // Китайская литература: Избранные труды / АН СССР Ин-т востоковедения. - М.: Наука, 1978.
2. Буяшенко В.В. Ментальність як парадигма співбуття: Автореф. дис. к-та філософ. наук.: 09.00.03. - К., 1997.
3. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного - М.: Искусство, 1991.
4. Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо // Сучасність, 1992. - № 11.
5. Грабович Г. Прихований Шевченко (підтексти самозображення та рецепції) // Шевченко, якого не знаємо - К.: Критика, 2000.
6. Завадка Б. Серце чистеє подай (проблеми релігії у творчості Т.Шевченка) - Львів: Фенікс Лтд, МП "РАС", 1993.
7. Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця (літературно-критичні нариси) - К.: Рад. письменник, 1986.
8. Історія української літератури ХІХ ст. / за ред. М.Яценка - К.: Либідь, 1996. - Кн.2.
9. Кульчицький О. Світовідчування українця // "Українська душа"// Зб. досліджень укр. ментальності. - К.: Фенікс, 1992.
10. Литературная энциклопедия / Государственный институт "Советская энциклопедия" - М.: ОГИЗ РСФСР, 1935. - Т.9.
11. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. - К.: АТ "Обереги", 1992.
12. Мартынов А.С.Конфуцианская личность и природа / Проблема человека в традиционных китайских учениях // Сб. ст. - М.: Наука, 1983.
13. Мейзерська Т.С. Проблеми індивідуальної міфології: міфотворчість Т.Шевченка. - Одеса: Одеський держ. ун-т, 1997.
14. Мовчанюк В.М. Медитативна лірика Т. Г.Шевченка - К.: Наукова думка, 1993.
15. Рильський М. Т. Проблеми художнього перекладу // Зібр. тв.: У 20 т. - К.: Наукова думка, 1987. - Т.16.
16. Серебряков Е.А. О Цюй Юане и чуских строфах // Литература Древнего Китая // Сб. ст. - М.: Наука, 1969.
17. Федоров А.В. Основы общей теории перевода // Уч. пособие. - М.: Высшая школа, 1983.
18. Франко І.Я. Із секретів поетичної творчості / Зібр. тв.: У 50 т. - К: Наукова думка, 1981. - Т.31.
19. Цимбалістий Б. Родини і душа народу // "Українська душа" // Зб. наук. праць. - К.: Фенікс, 1992.
20. Шевченко Т.Г. З передмови до нездійсненого видання "Кобзаря" (1847) // Тарас Шевченко про мистецтво. - К.: Мистецтво, 1984.
21. Шлемкевич М. Душа і пісня // "Українська душа" // Зб. наук. праць. - К.: Фенікс, 1992.

 
 

Цікаве

Загрузка...