WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Поезія Тараса Шевченка періоду заслання і проблема відтворення її національної специфіки в китайських перекладах - Реферат

Поезія Тараса Шевченка періоду заслання і проблема відтворення її національної специфіки в китайських перекладах - Реферат

оригіналі, що відтворює динамічний пейзаж і зміну почуттів, перекладач вживає багато дієслів і значно менше означень-прикметників. Збережені тільки постійні епітети: lan tian "синє небо", hesede yanjing "карі (коричневі) очі". На відміну від Ге Баоцюаня, Лань Мань та Чжан Тесянь, хоч і досить точно відтворили загальну образну структуру вірша, проте вдалися до надмірної поетизації і "доповнили" текст оригіналу висловами: qunshan jianjian mimeng "гори поступово темніють (засинають)" (Лань Мань), xin yi zhangkai chibang "серце розкриває свої крила" (Лань Мань), tiankongli zheng shanshuozhe xingxing "у небі мерехтять блиском зорі" (Лань Мань), wo lei ru quan yong "мої сльози б'ють джерелом" (Лань Мань), Yushi, wode xin bu you dei chi xiang Wukelan, // Wo mo xiangzhe, feidao yaoyuande difang "Оскільки моє серце не може полинути на Україну // Я лише в своїх потаємних думках лечу у далекі краї" (Чжан Тесянь), Shenshengde xingxing-a! "Священні зірки!" (Чжан Тесянь). Перекладачі добирають поетизовану книжну лексику переважно задля збагачення зорових образів. Наприклад, linyin "лісові сутінки", quanyong "бити джерелом" (Лань Мань), shenbide yuantian "темно-лазурове далеке небо" (Чжан Тесянь).
Тут, як на нас, знаходить вияв традиція зображення природи у китайській поезії, де суть пізнання космосу передається через споглядання локалізованого пейзажу, що передбачає перевагу зорових образів над слуховими і почуттєвими. Саме на них і акцентують перекладачі поезії Шевченка. Чжан Тесянь використовує і фразеологічні звороти літературного походження. Так, chenmo wuyan "повний спокій і тиша" зустрічається у творах Цао Пі періоду Трицарства [27, 87], xinman yizu "[в душі] вкрай задоволений" - у класичному романі Ши Найяня "Річкові заплави" [27, 687]. Додаткові засоби поетизації демонструють використання національних традицій для відтворення "чужого" (українського) матеріалу. У такий спосіб реалізується постулат літературної герменевтики про здатність перекладу перетворювати чуже на своє через тлумачення чужого власними поняттями й у своєму горизонті, тим самим по-новому демонструючи його значимість [3, 71]. Але це істотно знижує відповідність перекладу національній специфіці Шевченкового вірша, яка полягає в автологічному (безтропному) відтворенні глибини думок.
На особливу увагу заслуговує переклад персоніфікованого звертання до зірки, образ якої характерний для українських пісень і замовлянь. "Ой зоре! Зоре!" - двічі повторює Шевченко. Тавтологію звертання відтворив у перекладі лише Ге Баоцюань: O, xingxing-a! Xingxing-a! "О зорі! Зорі!". Прикметно, що перекладач двічі вжив частку а, яка підсилює мелодійність повтору і виражає захват. По-іншому відтворили це звертання Лань Мань і Чжан Тесянь. Лань Мань замінив повтор синонімами: Xingr-a! Wode guang! "О зоре! Мій світе!" На наш погляд, дослівну неточність цього виразу перекладач вдало компенсував розширеним діапазоном почуттів. Чжан Тесянь повтор замінив епітетом: Shenshengde xingxing-a! "Священні зорі!" Це теж допомагає зберегти емоційне забарвлення образу і передати внутрішній стан душі поета, хоч і дещо пишномовно. Два останні варіанти перекладу теж містять підсилювальну частку а. Тож усі три прийоми (повтор, добір синонімів і застосування епітету) можна вважати засобами відображення специфіки Шевченкового, тобто українського народнопоетичного звертання.
Вірш "Сонце заходить, гори чорніють" близький до циклу "В казематі", але його вирізняє загострене почуття туги за Україною, що вже не дозволяє поетові творити тиху ідилію, а спонукає динамізувати почуття і відповідні образи. Ці риси властиві й іншим поезіям Шевченка періоду заслання, про які вже говорилося. Тому й відтворення національної специфіки таких поезій, як "І сонце невмите, і заспані хвилі", "Зоре моя вечірняя", "Лічу в неволі дні і ночі" та інші, подібне до того, що й у перекладі поезії "Сонце заходить, гори чорніють."
До перекладу цих поезій звернувся Ге Баоцюань. Слід зазначити, що найважчим для перекладача було передати таку особливість Шевченкового образотворення, як "дивовижну здатність уособлювати абстрактні ідеї" [8, 110]. Ця особливість уповні передає національну специфіку віршів, позаяк найчастіше виражається у формі розгорнутих метафор і персоніфікацій світу природи, широко вживаних у фольклорі. Персоніфікація і романтизація образів природи характерна і для китайської поезії, однак у ній природа ніколи не втрачає ореолу святості. А Тарас Шевченко подекуди "деестетизує" традиційно поетичні мотиви, знижує їх, до певної міри "опобутовлює" [7, 71]. Скажімо, небо - невмите, хвилі - заспані, очерет - п'яний, море - нікчемне ("І небо невмите, і заспані хвилі"). Поет часто вдається до розгорнутої персоніфікації, ніби поєднуючи воєдино настрій природи і власні переживання. Як зауважує В.Мовчанюк [14, 72], пейзаж дає спонуку до асоціацій, психологічного підтексту, через що виникає цілісний образ ліричного переживання. Прагнення відтворити ці особливості поезії Кобзаря китайською мовою призводило до заміни "знижених" епітетів традиційно романтизованими означеннями, до надмірної описовості, додаткової поетизації персоніфікованих образів природи. Порівняймо:
- заміна епітетів: yinande tiankong "похмуре (темне) небо" замість "небо невмите", luwei que xiang daizhe shui yi side "очерет, немов уві сні" замість "п'яний очерет", huangliang wuyongde dahai "пустельне (непривітне) море" замість "нікчемне море" ("І небо невмите, і заспані хвилі");
- додаткова поетизація: zai yuanfang heianzhongde haian pang "у глибоку темряву [занурений] берег моря" замість "понад берегом", renshou youchoude zhemo "переживати гіркі незгоди" замість "нудити світом" ("І небо невмите, і заспані хвилі"); wuqi xiang jiaohuade diren "туман, наче лихий ворог" замість "туман, наче ворог", ta kewangzhe guangmin "він жадає світла" замість "ждеш його, того світу" ("За сонцем хмаронька пливе"); Zai liufangzhong wo shusuanzhe baitian he heiye "Лічу в засланні білі дні і чорні ночі" замість "Лічу в неволі дні і ночі", Meiyou shema dongxi nenggou shi wo gaoxing "Немає нічого, що б могло звеселити" замість "Немає на що подивитись", Tameng xiang ganlu jian zai da dishang "Вони, неначе манна падають на землю" замість "Падуть // неначе роси над землею", Tong wo yiqi kuqi beishang "Pазом зі мною плакати-тужити" замість "плакати зо мною" ("Лічу в неволі дні і ночі");
- заміна загальновживаної лексики й просторічних виразів книжною лексикою і поетичнимифразеологізмами: wo zenma ye shu bu qing "не можу порахувати напевно" замість "лік забуваю"; Ni bu yong qidao shangdi, Yingwei nide qidao // Chuan bu dao tade erzhong "Не слід молитися до Бога, бо твоя молитва // не сягне його вух" замість "І не благай, бо пропаде // Молитва за Богом"; Zai qiujinzhong, wo xianzai kaishi bianding // Di si ben xіaоshu "У неволі я зараз починаю складати четверту книжечку" замість "І четверту начинаю // книжечку в неволі // мережати"; Zai nuyizhong // daizhe zhe jiasuo "У рабстві // Одягти кайдани (ярмо)" замість "волочити // В неволі кайдани"; Wo yao an jingde, bu yukuaide // Ziji zai chensi moxiang "Тихо й невесело // Я волію [поринути] в мовчазні роздуми" замість "Та співав би
Loading...

 
 

Цікаве