WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Острозька академія в історії української освіти та культури - Реферат

Острозька академія в історії української освіти та культури - Реферат


Реферат
не тему:
Острозька академія в історії української освіти та культури
У 2001 році українська громадськість відзначала 425-річчя першого вищого навчального закладу України - Острозької академії, яка відіграла непересічну роль не лише в історії нашого народу, а й усього східнослов'янського світу. Саме з Острозькою академією пов'язується ренесанс України, збереження її нації, збереження православної віри. "Перше огнище нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя", - саме так охарактеризував Острозьку академію ХVІ - ХVІІ століття великий український історик Михайло Грушевський. Неможливо не погодитись також з думкою відомого вченого, культурно-релігійного діяча Івана Огієнка, який писав, що "Острозька академія набула собі правдиво велике значення в історії української освіти й культури...Це була перша висока наша школа, школа "вільних наук" в Україні." Саме заснування академії в місті Острозі він бачить однією з причин того, що у другій половині XVI ст. "український національно-культурний рух досяг такої сили й розмірів, яких не знає наша попередня історія", а XVII ст. стало "золотим віком української культури".
Саме з Острозькою академією пов'язані імена перших меценатів вищої освіти в Східній Європі. Заснував Острозьку слов'яно-греко-латинську академію у 1576 році найславетніший представник могутнього роду князів Острозьких, перший магнат на руських землях Речі Посполитої, керівник оборони земель України від татарських набігів, один з найвпливовіших політичних діячів Польсько-Литовської держави, меценат друкарства та літератури, опікун православної церкви князь Василь-Костянтин Острозький. Не вдаючись у подробиці його біографії, зупинимось на висвітленні найважливішого аспекту його діяльності як мецената освіти, захисника православної церкви.
Необхідно зазначити, що в Україні XVI століття церква виступала носієм вітчизняних культурних традицій і саме на релігійному ґрунті починалось зростання національної свідомості, національної ідеї. Отже, відстоювання православної церкви було своєрідною формою боротьби за вітчизняну культуру. Василь-Костянтин Острозький, як ніякий інший державник, розумів, що однією з найбільших проблем православної церкви є відсутність вищого рівня освіти в той час, коли католицьке та реформаційне шкільництво переживало свій розквіт. Починаючи з 60-х років XVI ст., у Речі Посполитій швидко з'явилися єзуїтські колегіуми. Не було нічого дивного в тому, що більшість православних магнатів і шляхти посилали своїх дітей навчатись у школи протестантські та єзуїтські. Першочерговим завданням у галузі освіти було створення православної школи вищого типу, яка б формувала кадри, потрібні для розвитку культури. Острозька академія і стала першою такою школою. Можна говорити, що завдяки В.-К. Острозькому академія, маючи безперечну першість у Східній Європі, виходила і на все європейський рівень. Релігійну толерантність князя можна вважати взірцевою, під цим кутом зору він дійсно був людиною "на всі часи". Фундація церков, опіка над монастирями, турбота про рівень духовенства і вдосконалення керівництва Київською митрополією доповнювалась увагою до проблем католиків (підняття з руїн острозького парафіяльного костелу у 1582 р.), мусульман (допомога у будівництві мечеті в Острозі), покровительство іудеям тощо. Повною мірою толерантність В.-К. Острозького проявилася у творенні Острозької академії, залученні до неї співробітників незалежно від їх віровизнання чи етнічної належності, клопотанні перед папою про надіслання вчених греків для перекладацької діяльності та постановці перед ним питання про передачу школі книжок та можливість прибуття до Острога людей з Краківського університету.
Діяльність В.-К. Острозького, його вторгнення в церковні справи, відстоювання інтересів православ'я при прихильності до діалогу конфесій, політична та економічна вага роду, князівський титул спричинили до складання його символічного образу.
Велику суму коштів на розбудову академії надала також племінниця князя Василя-Костянтина Острозького - княжна Гальшка Острозька, її ім'я овіяне багатьма легендами, переказами; про долю Гальшки написано чимало художніх творів; сучасники порівнювали її з Клеопатрою та Жанною д'Арк. За прикладом княжни уже інша Гальшка - знатна київська шляхтянка Гулевичівна - заклала основи Києво-Могилянської академії.
В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Спудеї Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська ренесансно-реформаційна. Духовна спадщина Острозької академії була яскравим проявом першого культурно-національного відродження та, незважаючи на появу згодом значно потужніших і стійкіших науково-освітніх осередків, живила українську культуру майже до кінця XVIII ст. Орієнтири культурного розвитку українського народу були визначені у працях її діячів, а академія апробувала всі основні моделі сприйняття і синтезу західноєвропейських культурних досягнень з власною культурною основою на українському ґрунті.
В історії ОА можна окреслити три періоди. Час її становлення (1576 - 1586) характеризується великим інтенсивним спалахом. Острозький культурно-освітній центр, який окрім ОА включав ще літературно-публіцистичний гурток та видавництво, залучав до співпраці діячів різних конфесій, ідеологічних та політичних орієнтацій, попри перевагу православного спрямування діяльності осередку. Першим ректором Академії був письменник-полеміст і поет Герасим Смотрицький, родом із Поділля. Як свідчать сучасники й акти костела фарного в Острозі, учні (спудеї) навчались "при Академії Руській під керівництвом руського ректора". Герасим Смотрицький був, безперечно, одним із найвидатніших культурних і освітніх діячів, просвітителів XVI ст. в Україні.
Наступний період діяльності ОА - 1587 - поч. 1620-х - час її найвищого розквіту. Вона зав'язала тісні міжнародні стосунки з різними освітніми та науковими центрами Європи, зокрема, з Грецією, Балканськими країнами, а також з Австрією, Литвою, залучила до праці багатьох видатних особистостей того часу - українців та чужоземців, які з'їхались до "міста мудреців", їх набутий у відомих європейських університетах досвід був втілений у діяльність ОА. Про те, що викладання в Академії було на дуже високому рівні і саме тут, в Острозі, зосереджувались великі наукові
Loading...

 
 

Цікаве