WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Основні аспекти розвитку освіти в умовах гуцульського регіону Чернівеччини - Реферат

Основні аспекти розвитку освіти в умовах гуцульського регіону Чернівеччини - Реферат

сільських радах та сільськими і селищними радами.
На сучасному етапі існування людства освіта й виховання дітей без екологічної складової немислимі. Глобальність екологічних проблем виводить цю складову в число найголовніших. Це добре усвідомлюють і педагоги Путильського та Вижницького районів. Протягом останніх 6 - 8 років тут набуто певного досвіду в організації екологічної освіти й виховання, що поступово формується в систему.
Умовно можна виділити два напрями екологічної освітньої діяльності - урочно-обов'язковий та позаурочний, які, однак, не є чимось застиглим і відірваним один від одного. До урочно-обов'язкового напряму належать факультативи екологічного спрямування, екологічна складова предметів базового компонента (в усіх школах) та навчання заприродничо-екологічним профілем у 10 - 11 класах (Селятинська ЗОШ). Цей напрям дає змогу охопити максимум школярів та закласти основи екологічних знань.
Позаурочний напрямок - більш спеціалізований, за охопленням не такий масовий, однак має позитивну тенденцію до розширення та зростання. Він включає в себе природоохоронні гуртки, дитячі громадські організації, екоклуби. Уже більше шести років діє шкільне наукове товариство юних біологів "Арніка" в Усть-Путильській ЗОШ (керівник І.П.Гаврилащук). Займаючись практичною роботою щодо виявлення та охорони місць зростання рідкісних видів флори Буковини, очищенням струмків та джерел, учні глибше пізнають дивосвіт природи, навчаються не тільки любити природу, а й проявляти цю любов на ділі. Водночас діти опановують ази наукових досліджень, вчаться аналізувати спостереження, узагальнювати поодинокі факти, робити висновки та прогнозувати, що, безумовно, сприяє розумовому розвиткові та зростанню загальної культури підлітка. Роботи юних науковців вже двічі були відзначені на зльотах творчої молоді Гуцульщини. Досвід роботи школярів Усть-Путильської школи з охорони малих річок та джерел опублікований у збірнику "Жива вода - 96" (Київ, 1997).
Екоклуб "Водограй" Яблуницької ЗОШ (вчитель Кузик В.І.) уже тривалий час вдало поєднує практичну участь у природоохоронних акціях з широкою пропагандистською роботою, якій сприяє агітбригада "Веселка". Виступи агітбригади відзначаються гостротою, актуальністю, дотепністю. Екологічну казку "Ріпка", створену за мотивами однойменної народної казки самими учнями, із захопленням подивились учні молодших класів та дошкільнята. Ця вистава перемогла на обласному конкурсі екологічних казок.
Від першого дня заснування Путильської гімназії (директор Волошенко Є.Г.) питанням екологічної освіти та виховання приділяється значна увага. Вже другий рік викладання хімії у 8 класі ведеться за регіональною екологізованою програмою. Наукове товариство юних дослідників природи та екоклуб "Дивосвіт" (керівник Гребенщикова Н.Ю.) об'єднують учнів, які хочуть не лише глибше пізнати природу, а й своєю діяльністю зробити посильний внесок в охорону та примноження її багатств. Зокрема, гімназисти досліджують можливості реінтродукції та введення в культуру рідкісних видів рослин родини орхідних, місця зростання яких виявлені на Путильшині. Дослідження учнів стануть основою для написання матур.
Майже в кожній школі гуцульського регіону Буковини створені екологічні стежки. Учнями та вчителями складені екологічні карти сіл Путильщини та Вижниччини. Започаткована в 1997 році під керівництвом науковців хімічного факультету Чернівецького держуніверситету робота над моніторингом малих річок басейну Черемоша та Сучави. Про виявлення джерела забруднення поверхневих вод доводили до відома громадськості та органів місцевого самоврядування, що мало значний суспільний резонанс. Це призвело до зменшення кількості смітників на берегах (с.Селятин, Усть-Путила), переносу колгоспного складу хімдобрив (с.Яблуниця) тощо.
Координацією екоосвітньої та ековиховної діяльності в районі займається громадська неформальна організація - товариство "Екологічна культура та освіта Путильщини" (ТЕКОП), яка тісно і плідно співпрацює з відділом освіти, обласним еколого-натуралістичним центром дітей та юнацтва, ЧНУ, іншими державними та неурядовими організаціями. Члени ТЕКОП - учителі та учні Путильщини - з року в рік беруть активну участь у всеукраїнських та обласних екологічних акціях, самі організовують їх на районному та регіональному рівнях.
Наступність - необхідна умова будь-якого навчання. Починається вона з екологічних гуртків у дитячих установах, триває через уроки ознайомлення з навколишнім середовищем та "Абетку екологічних знань" у початкових класах, далі - через гуртки і факультативи в середній ланці до самостійних досліджень старшокласників.
Фінансові негаразди, на жаль, призвели до скорочення годин, виділених на факультативи майже в два рази (порівняно з 1996/1997 навч. р.), однак це не спричинило послаблення чи згортання екологічної діяльності в закладах освіти. Всупереч труднощам екологічний рух у Гуцульському регіоні поширюється і зростає завдяки справжнім ентузіастам - педагогам і вихователям. Це вселяє надію, живить віру в те, що виросте покоління свідомих, культурних і дбайливих громадян України.
Однак ряд проблем запишається невирішеними. Зокрема, лише Путильська гімназія і Довгопільська школа забезпечені комп'ютерами нового покоління. Не встановлено факс-модемного зв'язку. Немає виходу в "Інтернет" Навчальні заклади Путильського району в останнє десятиріччя майже не поповнювали свою матеріальну базу через фінансову скруту. Підвіз учнів здійснюється, на жаль, лише рейсовими та приватними автобусами.
Значно кращі справи у цьому напрямку в школах Вижницького району. Так, з 1996 року тут почало діяти спільне канадсько-українське підприємство "Лінгкомп" з навчальним центром по вивченню іноземних мав і комп'ютерної технології. Завдяки діяльності директора центру Тараса Мазуряка практично в кожній школі району учні мають можливість поглиблено вивчати англійську мову й оволодівати основами комп'ютерної грамотності.
Відомо, що у багатьох випадках гуцульська школа є малокомплектною. А тепер запитаємо себе: чи готовий сьогодні вчитель працювати в такій школі? Очевидним є факт, що нам в умовах гуцульського (і не тільки!) регіону слід перебудувати практику вузівської підготовки вчителя відповідно до потреб малокомплектної школи.
Наступне, що вимагає особливої уваги, - це підготовка вчителя до роботи в гуцульській школі загалом. Тут певні корективи у своїх навчальних планах і програмах повинні зробити як вузи, так і інститути післядипломної педагогічної освіти. Вважаємо, що методичні служби гуцульських районів уже здійснили певні напрацювання в напрямку поліпшення діяльності місцевих освітніх закладів. Треба тільки не зупинятися на досягнутому.
Loading...

 
 

Цікаве