WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Основні аспекти розвитку освіти в умовах гуцульського регіону Чернівеччини - Реферат

Основні аспекти розвитку освіти в умовах гуцульського регіону Чернівеччини - Реферат

краєзнавчого принципу у вивченні предметів, прищепленні реального, а не абстрактного патріотизму. І йдеться тут про виховання не лише гуцула, а передусім - українця, європейця.
Вивчення гуцульщинознавства в гуцульських школах Буковини здійснюється в системі засвоєння українознавства. Українознавство, практично, викладається у кожній школі Путильщини та Вижниччини. У початковій, базовій та середній школі Путильщини українознавство викладається в усіх школах, а саме у 175 класах. 3237 учнів охоплено українознавством зваріативної частини робочих навчальних планів. На цей предмет виділено 1035 годин. Починаючи з 5 по 11 класи, українознавство читається в Довгопільській, Мариничівській, Сергіївській, Плосківській, Замогильній, Селятинській, Усть-Путильській, Яблуницькій, Семаківській школах та Селятинській школі-інтернаті. В інших школах даний курс читається лише в окремих класах, але з таким розрахунком, щоб усі школярі його вивчали.
У школах Вижницького району в цьому навчальному році навчатиметься 10300 учнів. Усі вони будуть вивчати українознавство. Цей предмет уведено у розклад уроків і є обов'язковим. Тут гуцульщинознавство теж вивчається як складова частина українознавства. Окремо гуцульщинознавство вивчатиметься тільки у Лопушнянській ЗОШ І - ІІІ ст. (директор П.М.Величко). У переважній більшості шкіл обох районів обладнані кабінети українознавства.
Велике значення у пізнавально-виховній роботі з учнями відіграють шкільні музеї. Чи не тому в обладнанні музейних кімнат так зацікавлені педагогічні колективи гуцульських шкіл. Вони створені зокрема в Путильській, Плосківській, Мариничівській, Підзахаричівській школах та Селятинській школі-інтернаті Путильського району. Крім цього, в Підзахаричівській школі обладнано світлиці відомої вишивальниці Ксенії Колотило та українського письменника-новеліста Данила Хоров'юка, а в Путильській школі - українського письменника-демократа Юрія Федьковича. У даний час на базі Підзахаричівської школи (директор Ф.С.Том'юк) обладнується районний Центр народного побуту та етнографії Путильщини.
У школах Вижницького району найкраще ця робота проводиться у Лукавецькій, Банилівській, Берегометській № 4, Іспаській школах, Важківецькій гімназії та Вижницькій школі-інтернаті І - ІІІ ст.
Культурна спадщина кожного народу зберігає невичерпні скарби, без яких не можна глибоко пізнати його духовність. Джерела гуцульської культури сягають сивої давнини. Протягом віків вони вироблялись, утверджувалися і вмирали, а сьогодні відроджуються знову. Багатющі скарби народної мудрості, звичаї і традиції, художні промисли і ремесла, народні та християнські свята стали об'єктами виховного процесу. Робота останніх років у школах області, зокрема у гуцульському регіоні, підтверджує, що ланцюг духовності, мудрості людської не перервався і сьогоднішнє молоде покоління черпає мудрість життя з досвіду, традицій і звичаїв своїх батьків, дідів і прадідів. Тому доброю традицією в наших школах є організація і проведення родинних свят, Свята матері, Дня іменинника, спортивні змагання "Тато, мама і я - дружна сім'я" тощо. На свята запрошуються члени родини, визначні люди села. І це, повірте, справляє неабиякий виховний ефект.
Кажуть, що людина формується від місця, де народилася, від землі, що дала їй силу, від матері і батька, які подарували їй життя. Українська родина впродовж багатьох століть і до сьогодні була і є взірцем доброго виховання й формування здібностей своїх дітей.
У гуцульських родинах завжди виховували у своїх дітях почуття власної гідності, права чутися господарем на рідній землі. Сини продовжували справу своїх батьків. Щоб стати народним захисником, самого бажання було замало, треба було бути фізично сильним. А таким міг бути лісоруб, пастух, ватаг. Вони мусили ночувати в горах, як удома, і долати за день не один десяток кілометрів з вівцями, а часом і непролазні хащі, перебиратися через звори і провалля, уміти швидко розпалювати ватру і готувати їжу, а, окрім того, володіти зброєю.
До сьогоднішнього дня збереглася в Путильському районі полонинська справа. Тепер полонини в руках добрих газдів, які допомагають селянам у літній період, діти допомагають їм. З прадавніх часів ця справа переходить від діда до батька, від батька до сина чи доньки. І немає того, щоб діти гордували своїми батьками. Це шановані всіма люди, бо праця їх приносить багато користі всьому селу. А збережені традиції стають доброю підпорою у вихованні малих гуцулів.
Гуцул тяжко бідував і бідує, щоб прогодувати свою сім'ю і вижити сьогодні. Діти пасуть худобу, допомагають удома, на полі, у лісі. Життя доводить, що ті, які привчилися до посильної праці в ранньому дитинстві, ніколи не стануть ледачими в зрілому віці. Діти в гуцульських сім'ях гарно вишивають, знають багато народних пісень, знаються на гуцульській кухні.
Гуцульська родина формує дитину як особистість. Тому й необхідно в шкільному віці підтримувати єдність сім'ї, школи, громадськості у вихованні дитини. Важливо, щоб сьогоднішні батьки не покладалися повністю на вчителів, бо навіть педагог, який переріс Сухомлинського чи Ващенка, не замінить дитині батьків. Родинне виховання повинно гармоніювати зі шкільним, щоб спільними зусиллями формувати людину, християнина, громадянина.
Для цього батькам також потрібна педагогічна освіта. Вона здійснюється в наших школах шляхом колективної та індивідуальної роботи з батьками. В арсеналі педагогів багато традиційних форм роботи, які наповнені новим змістом: загальні та класні батьківські збори, колективні та групові консультації, бесіди, лекції, відвідування сімей учнів, батьківський всеобуч тощо. При цьому педагоги намагаються забезпечити диференційований підхід до процесу формування педагогічної культури батьків, врахування їх освітнього рівня, життєвого досвіду та вікових особливостей їхніх дітей. Вивчається і рівень обізнаності батьків з родинною педагогікою, її принципами, змістом, основними напрямками. З цією метою психологи пропонують батькам анкети. Аналіз анкет дає можливість визначити проблеми, які обговорюються з батьками, що, в свою чергу, розширює обсяг знань батьків з родинного виховання на засадах гуцульської етнопедагогіки. Батьки діляться досвідом роботи з проблем родинного виховання, ведуть дискусії щодо розв'язання тих чи інших проблем.
А їх є чимало. Це, зокрема, постійні виїзди батьків на заробітки. Діти місяцями не бачать своїх батьків, не мають належного нагляду. Є багато сімей, у яких батьки схильні до розпивання спиртних напоїв і зовсім не займаються вихованням дітей.
Роботі з цими сім'ями приділяється особлива увага. Проблеми, які виникають у цьому плані, вирішуються школою спільно з громадськими інспекціями у справах неповнолітніх при
Loading...

 
 

Цікаве