WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Основні аспекти розвитку освіти в умовах гуцульського регіону Чернівеччини - Реферат

Основні аспекти розвитку освіти в умовах гуцульського регіону Чернівеччини - Реферат

консультація.
З 1998 року діє Науково-методичний центр для етнічних меншин Південно-Західного регіону Міністерства освіти і науки України. За час незалежності України в області побудовано 18 нових шкіл, 7 дошкільних закладів, відкрито 41 освітній заклад, ут.ч. 25 гімназій і ліцеїв, 3 дитячо-юнацькі спортивні школи, 2 позашкільні заклади, 5 вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації, 46 неповних середніх шкіл реорганізовано в середні.
Загальновідомо, що національний навчально-виховний заклад своїм змістом і духом підпорядкований самобутній природі української дитини, потребам забезпечення її належного тілесного, духовно-морального й інтелектуального розвитку, повністю відповідає її прагненням, корінним інтересам батьків та українського народу в цілому, а також ідеалам української педагогіки у формуванні довершеної особи українця. Це безпосередньо стосується і шкіл Гуцульщини. Відомо, що Гуцульський край має свої особливості, зумовлені природно-кліматичними умовами й господарською діяльністю, нелегкими умовами праці та життя горян. Усе це зумовлює особливий підхід до навчання й виховання підростаючого покоління Гуцульського краю.
З часу впровадження у школах Путильщини та Вижниччини регіональної програми з гуцульщинознавства, підготовленої відомим педагогом-краєзнавцем І.А.Пелипейком, відбулися якісні зрушення у вивченні школярами регіонального компонента освіти. Так, поряд з оволодінням знаннями з базових навчальних предметів у наших школах почали значно більше уваги приділяти вивченню історії та географії рідного краю, звичаїв і традицій гуцулів. Особливу увагу приділяємо оволодінню учнями однієї з місцевих професій - різьбяра, ткалі, вишивальниці тощо. Звертаємо також увагу на здобуття учнями економічних знань, навичок підприємництва, вивчення фольклору та етнографії рідного краю, прилучення молодих людей до народних звичаїв та обрядів.
Реалізація програми з гуцульщинознавства у школах Буковини спрямована на практичні види діяльності учнів (запис та вивчення фольклору, збір експонатів народних художніх ремесел для музею, складання літопису сім'ї, створення рукописних фольклорних збірників, словників тощо).
Відзначимо, що впровадження гуцульщинознавства за пропонованою програмою носить системний характер і органічно вплітається в навчально-виховний процес. При складанні календарного плану всі вчителі передбачають, які уроки повністю відводяться для гуцульщинознавства, а які частково (залежно від змісту навчального матеріалу, підготовленості вчителя, наявної літератури та інших матеріалів). Органічним продовженням уроків є заняття, які проводять класоводи і класні керівники, позаурочно - види естетичного, трудового і фізичного виховання. При цьому враховуються нахили і здібності учнів. Використовуються й інші форми вивчення гуцульщинознавства, зокрема, факультативні курси, курси за вибором.
Система виховної роботи в школах базується на таких принципах, як народність, культуровідповідність, природовідповідність, гуманізм, демократизм, єдність школи, сім'ї і громадськості. А за мету цієї роботи маємо (це є і головною метою національного виховання) формування у школярів національної свідомості, любові до рідного краю, свого народу, бажання працювати задля розквіту України, готовності її захищати.
Гуцульські школи Буковини успішно працюють над відродженням національної культури. Так, Підзахаричівська загальноосвітня школа Путильського району, скажімо, працює за моделлю "Гуцульська школа" (директор Ф.С.Том'юк). По суті, це - експериментальний майданчик філії "Гуцульщина" Науково-дослідного інституту МОНУ. Головне її завдання - це розвиток природних задатків, що виявляються в певних інтересах і нахилах школярів. Особливу увагу тут приділяють оволодінню учнями однією з місцевих професій, на що спрямовано ряд авторських курсів з різьбярства, вишивки, писанкарства тощо. На базі цієї школи відкрито родинну школу мистецтв.
У Яблуницькій школі цього ж району (директор Вережак М.В.) велику увагу приділяють вивченню і відродженню народних промислів та ремесел Гуцульщини, зокрема лозоплетінню, переробці вовни, писанкарству, вишивці. Педколективи Семаківської, Замогильної, Підзахаричівської, Яблуницької, Довгопільської шкіл Путильщини працюють над відродженням народних звичаїв, традицій і обрядів. Фольклорний учнівський колектив Підзахаричівської школи "Джерельце" є постійним учасником і переможцем всесвітніх, всеукраїнських, регіональних, обласних та районних фольклорних конкурсів.
Творчі вчителі цього району створили ряд авторських програм, курсів. Розроблено програми нових навчальних курсів, зокрема - "Основи різьбярства" та "Основи бондарства" (вчитель М.М. Том'юк), "Основи ткацтва" та "Технологія виготовлення гуцульських народних музичних інструментів" (вчитель І.В. Труфин), "Основи лозоплетіння" (вчитель Л.А. Гавриленко). Вони схвалені Міністерством освіти і рекомендовані до вивчення в нашому регіоні. Вчителька Яблуницької школи Г.М.Вережак є автором програми і посібника з писанкарства та підручника "Писанка в літературі". Крім того, вчителі Л.А.Гавриленко з Дихтинецької та Г.М. Вережак з Яблуницької шкіл є співавторами посібника для 9 - 11 .класів "Основи художніх промислів", який підготовлений до друку МОН України. Такий же посібник підготовлено і для початкових класів.
Аналогічна робота проводиться і в гуцульських школах Вижницького району. Тут освітянами розроблено спеціальні програми історико-краєзнавчого змісту: "Систематичний курс гуцульщинознавства", "Гуцульщинознавство у процесі вивчення навчальних предметів", "Література рідного краю" тощо.
Значний досвід роботи у справі національного виховання засобами декоративно-прикладного та вжиткового мистецтва накопичено Вижницькою ЗОШ-інтернатом І - ІІІ ступеня (директор М.В.Герилюк). На базі інтернату створено Малу художню академію.
З метою розвитку творчих здібностей та підтримки творчо обдарованої молоді краю на базі шкіл Вижницького району з 1997 року проводяться зльоти творчо обдарованої молоді Гуцульщини. У кінці жовтня на Вижниччину з'їжджаються талановиті діти з усіх гуцульських регіонів України.
Програма зльоту передбачає секційні пленарні засідання учнів 8 - 11 класів. Тут вони мають змогу захищати свої наукові роботи, творчі розвідки, вироби декоративно-прикладного мистецтва. Виконуючи рекомендації зльотів, кращі твори, наукові роботи були надруковані її організаторами у збірниках "З гуцульського джерела" (1999 р.), "Юні таланти Гуцульщини" (2001 р.).
Досвід роботи педагогів Гуцульщини, як і наш власний, підтверджує, що використання педагогічних можливостей гуцульщинознавства дає змогу максимально наблизити освіту до життя, забезпечити здійснення в найширшому обсязі
Loading...

 
 

Цікаве