WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Освітні стандарти як інтерфейс між освітою та сферою праці - Реферат

Освітні стандарти як інтерфейс між освітою та сферою праці - Реферат


Реферат
не тему:
Освітні стандарти як інтерфейс між освітою та сферою праці
Українська система стандартів вищої освіти є об'єктом протилежних оцінок з боку вітчизняної академічної спільноти. Нерідко в педагогічній пресі можна зустріти думку, що в сучасній західноєвропейській освітній культурі термін "стандарт" не використовується в смислі, прийнятому в Україні. Але існує чимало міжнародних документів і публікацій щодо освіти, зміст яких її спростовує. Наприклад, у виданому Європейським фондом освіти посібнику [1] стандарт розуміється як перелік трудових операцій, що повинні виконуватися в рамках певної професійної діяльності, а також як пов'язані з ними знання, уміння та навички. Проблема стандартів професійної освіти актуальна для більшості країн Європи й вирішується у кожній з них по-різному, залежно від особливостей економічного розвитку та національних традицій.
Останнім часом у світовому освітньому просторі спостерігається стійка тенденція щодо розробки освітніх стандартів для вищої школи з наголосом на професійні стандарти та з орієнтацією на компетентнісний підхід до освіти. Експерти Болонського процесу вважають, що зближення академічного навчання та професійної діяльності, встановлення між ними тісних зв'язків сприяє покращенню у випускників вищої школи здатності до праці (employability) [2].
Розглянемо потенціал освітніх стандартів як засіб взаємодії між сферами освіти та праці.
Наприкінці 80 х років минулого століття в результаті перекладу на мову освітніх реалій вимог ринку праці щодо якостей, якими мають володіти випускники освітніх установ, експерти Міжнародної організації праці ввели поняття "key competencies" - ключові компетентності (компетенції). Існує чимало тлумачень цього поняття та безліч переліків компетенцій. Їх огляд достатньо повно представляють С.Клепко [3] та О.Овчарук [4].
Однією з особливостей компетентнісного підходу є перенесення акцентів з процесу навчання на його результати. На думку експерта Болонського процесу Стівена Адама (Stephen Adam), результати навчання - це не ізольовані інструменти на рівні проектування навчальних планів. Вони відіграють важливу роль у найбільш широкому контексті, що містить інтеграцію академічної і професійної освіти і підготовки, оцінку попереднього навчання, розвиток структур кваліфікацій упродовж усього життя [5].
Звернення до ключових термінів проекту Європейської системи кваліфікацій (Еuropean Qualifications Framework - EQF) [6] - навчання, результати навчання, компетенції, кваліфікації - підтверджує цю тезу. З'ясуємо їх зміст.
Навчання розуміється як процес поступового засвоєння складних та абстрактних галузей за принципом наростаючої складності (концепції, поняття, категорії і моделі поведінки), а також умінь і широких компетенцій. Цей процес охоплює як формальну, так і неформальну освіту.
Результати навчання - набір знань, умінь і/або компетенцій, засвоєних особою, які вона може продемонструвати під час завершення навчання.
Компетенції містять:
1) когнітивну компетенцію, що передбачає застосування теорії і понять, а також "приховані" знання, отримані з досвіду;
2) особистісну компетенцію, яка припускає поведінкові уміння в конкретній ситуації;
3) етичну компетенцію, що передбачає наявність певних особистісних і професійних цінностей.
Кваліфікація означає офіційне визнання цінності засвоєних компетенцій для ринку праці і подальшої освіти.
Фахівці [5, 7] вважають, що проектування стандартів на базі компетентнісного підходу означає посилення студентоцентрованої орієнтації. Результати навчання дозволяють: студентам - розуміти, що очікується від них; викладачам - зосереджуватися на майбутніх досягненнях студентів; роботодавцям - одержувати інформацію про компетенції випускників.
Аналіз робіт українських дослідників [8, 9] свідчить, що компетентнісний підхід до створення освітніх стандартів, тобто розкриття бажаного результату навчання через сукупність різного роду компетенцій, не є новаторським для вітчизняної вищої школи. Згідно з вимогами технології розробки українських освітніх стандартів для вищої школи [10], саме здатність та уміння випускників вищих навчальних закладів вирішувати соціальні проблеми і завдання професійної діяльності становлять базу для визначення цілей навчання на рівні дисциплін. Концептуально-методологічні засади цієї технології ґрунтуються на плідних ідеях діяльнісного підходу до культури, результатах комплексних досліджень щодо моделювання професійної діяльності фахівця з вищою освітою [11, 12].
Домінантою обох підходів - діяльнісного і компетентнісного - є ідея діяльнісного характеру змісту освіти. Огляд існуючих у педагогічних джерелах тлумачень поняття "компетентність" свідчить про наявність так званої проблеми визначення. Отже, поряд з традиційними знаннями, вміннями, навичками, у більшості дефініцій використовуються такі психологічні терміни, як мотивація, цінність, здібність, досвід. На нашу думку, поняття "уміння" і "здатність", що є ключовими в моделях професійної діяльності, професійної підготовки та особистості випускника (складових галузевих стандартів вищої освіти), достатньо придатні для визначення результатів навчання. Однак справжньою проблемою вважаємо не те, за допомогою яких дефініцій визначаються результати навчання, а за яких умов і на якому рівні їх зможе досягти більшість студентів.
З'ясуємо роль складових системи стандартів вищої освіти України у
Loading...

 
 

Цікаве