WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Освіта українського зарубіжжя як фактор збереження етнонаціональної ідентичності - Реферат

Освіта українського зарубіжжя як фактор збереження етнонаціональної ідентичності - Реферат


Реферат
на тему:
Освіта українського зарубіжжя як фактор збереження етнонаціональної ідентичності
Сьогодні питання освіти молодого покоління стають пріоритетними не лише для самої держави України, вони набувають особливого значення й у контексті розвитку взаємин між українською діаспорою та її історичною батьківщиною. Це набуває актуальності саме тепер, у час, коли міняється стратегія розвитку нашої держави, її стосунки з країнами у світовому просторі, а також простежуються зміни у взаєминах зі світовим українством.
Слід зазначити, що в площині цих стосунків за останні роки відбувся якісний поступ, прийшло усвідомлення того, що діаспора - це не лише форма існування громад, але й важливий інструмент впливу нашої держави в усіх сферах країн проживання українців. Свідченням цього є затверджений урядом документ - постанова Кабінету Міністрів від 26.07. 2006 р. № 1034 "Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року", в якому передбачена підтримка світового українства в історико-культурній галузі, у видавництві, інформаційному забезпеченні та ін. Значний акцент робиться й на науково-освітніх питаннях, які щораз частіше перебувають у центрі уваги громадськості та науковців, стають предметом соціологічних досліджень. У колі зацікавлень - не лише актуальні завдання розвитку освіти, але й питання, які не вирішуються з року в рік за час незалежності України і сьогодні гальмують цей процес.
Перед Україною стоїть важливе завдання: допомогти розвинути в українському зарубіжжі таку систему освіти, яка буде відповідати вимогам і можливостям ХХІ ст., тобто осучаснити і модернізувати усі її ланки.
Це складна проблема, яка потребує системного та концептуального підходів, а також вимагає відповідей на такі питання: з якою метою, якими засобами вирішується це завдання, яким повинен бути очікуваний результат?
У цьому контексті слід базуватися на постулаті двовекторності стосунків України і діаспори. Для розбудови демократичної заможної України необхідна синергія, яку можна досягти, поєднуючи капітал знань та можливості українських громад, як в Україні, так і поза її межами. Якщо раніше ми сприймали українську діаспору, насамперед, як джерело знань, інвестицій та збережених культурних і духовних надбань, то сьогодні мова повинна йти про взаємний обмін ресурсами, знаннями та досвідом. Стосунки Україна - діаспора - це двосторонній рух, який у сучасних умовах розвитку нашого суспільства повинен реалізуватися в новому форматі з усвідомленням виключно важливого значення освіти як потужного фактора етнонаціональної ідентифікації. Тільки в такому випадку можна говорити про успіх справи. Лише тісна взаємодія та спільні кроки двох сторін забезпечать стійкий поступ в усіх галузях, зокрема в освіті. Україна повинна виходити з усвідомлення того, що підтримка освіти в українському зарубіжжі - це інвестиції, результатом яких буде утвердження позитивного образу нашої держави у світі, потужне лобі наших економічних, політичних та культурних інтересів.
Сьогодні ми маємо безліч прикладів, які засвідчують, що свідомий українець за кордоном здатний жертовно й самовіддано працювати на цей результат. Доказом є проголосований 9 березня 2006 р. Сенатом США законопроект, який скасовує дію поправки Джексона-Веніка. Схвалений документ не лише відкриває для України режим цивілізованих торговельних відносин, знімає дискримінаційні санкції та обмеження, але й має вагоме політичне значення. Слід нагадати, що це стало можливим за активної підтримки коаліції, куди ввійшло 250 українських організацій, що сприяли відміні поправки. Окрім цього, вищеназвана організація активно займається контактами з американськими конгресменами та сенаторами, інформує їх щодо важливих подій у нашій державі, сприяє підтримці України, зміцненню її ролі на світовій арені.
Величезна робота проведена нашими співвітчизниками в Угорщині, зокрема п. Ярославою Хортяні, які домоглися того, що парламент цієї країни першим у світі на законодавчому рівні одноголосно визнав голодомор 32-33-х років в Україні як геноцид українського народу. Велика подія відбулася 7 жовтня цього року у Франції: відкриття, за участю української громади та особисто мера Парижа, меморіальної дошки, присвяченої українській еміграції у Франції. Президент США Дж. Буш підписав указ про встановлення пам'ятника Т. Шевченку в столиці Америки. Цей перелік можна продовжувати.
Отже, Україна повинна задіяти всі чинники, які не дадуть згаснути українству у світі, які, якщо не зупинять, то хоча б уповільнять асиміляційні процеси, зокрема один з найважливіших - освіту. Тому серед першочергових напрямків у стратегії співпраці України та діаспори вбачаємо підтримку та розвиток освіти в українському зарубіжжі з метою збереження етнонаціональної ідентичності. Цієї мети можна досягти засобом розвитку інституту української школи. Очікуваний результат - формування людини, яка буде здатна на індивідуальному рівні органічно взаємодіяти з громадянами своєї історичної батьківщини і у сфері виробництва, і у сфері політичних відносин, і у сфері духовній, перетворити набуті знання на активне знаряддя у професійній діяльності.
Історія створення шкіл у середовищі українських емігрантів засвідчує про усвідомлення нашими співвітчизниками, яких доля закинула на різні континенти світу, значущості освіти для майбутніх поколінь, її ролі для національної ідентифікації. Людина - не ізольована від суспільного середовища істота. Вона має родину, рід, країну, націю. Самовизначення її в ньому становить зміст ідентифікації особи. Національна самоідентифікація багаторівнева, адже можна визначатися стосовно своєї родини, нації, континенту, етнічної спільноти. Тому таким важливим є самовизначення людини через залучення до свого соціуму, до такої історичної спільноти, яка збагачує людину досвідом культури, традиції, мови [8, 35].
Науковцями розроблена система індикаторів етнічності, які здатні забезпечувати найбільш стійку групову ідентичність. Для соціологічних опитувань пропонується достатньо апробований набір елементів, що дозволяє виділити при відповіді на питання "що, на ваш погляд, об'єднує вас з людьми вашої етнічної спільноти?" ряд індикаторів, які мають ключове значення. Представники українського етносу в емпіричному вимірі демонструють такий розподіл елементів етнічної ідентифікації:
Loading...

 
 

Цікаве