WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Освіта в державній концепції мовної політики - Реферат

Освіта в державній концепції мовної політики - Реферат

реклама. Можна скільки завгодно пояснювати дітям на уроці, що є кличний відмінок, але рекламні ролики вбивають у дитячі (та й дорослі) голови власну, суржикову, граматику. Усім знайома фраза з реклами таблеток "Мезим": "Ну що ти, Петрович" (06.12.2005).
У Концепції порівняно мало місця відведено якісному стану української мови. В її структурі немає навіть розділу з такою назвою. Однак у розділі "Механізми здійснення державної мовної політики" передбачено існування органу в складі НАН України, що професійно займатиметься питаннями мовної норми, зокрема внесенням доповнень та змін до українського правопису, виробленням правил іншомовного відтворення українських власних назв та національних реалій, спірними питаннями у сферітермінології, експертизою якісного рівня мови ЗМІ, шкільних підручників, реклами тощо. Спільно з іншими державними органами Міністерство освіти і науки та освітянська громадськість мають впливати на всіх виробників друкованої і тиражованої словесної продукції, яка є потужним знаряддям як освіти, так і контросвіти, зокрема щодо мови. Це стосується не тільки продукції, що виходить українською мовою, але й російських, англійських та інших видань, які публікуються в Україні.
В ескалації мовної анархії чи, навпаки, її обмеженні ЗМІ відіграють особливу роль. У більшості цивілізованих країн мова телебачення - це еталон. У нас літературного стандарту на телебаченні не існує, мова засмічена, багато самодіяльності та експериментування. Канал СТБ намагається здійснювати свою відомчу мовну політику у сфері слововживання й граматики. Від коментаторів можна почути такі нестандартні граматичні форми: квитки на конкурс Євробачення будуть коштувати від десяти до двохсот єврів (СТБ 09.03.05); в Іракові встановлено пам'ятник українським миротворцям (СТБ 13.09.06); теплоплав "Кассіопея", "Повернення високого білявця" (назва кінофільму), трапляються орфоепічні варіанти з практики західної діаспори: Еспанія, у рамцях, а поруч із ними - й тривіальні русизми: зірки Голівуда - щосуботи на СТБ тощо.
Окремої згадки заслуговує вживання звука ґ та відповідної літери. Її поновлення в українській мові - явище, безперечно, позитивне й закономірне, не супроводжувалося належним кодифікуванням слів, у яких вона має вживатися. Серед значної частини журналістів, наприклад, побутує стереотип, нібито більшості іншомовних слів притаманний звук ґ. Складається враження, що вживання "реабілітованої літери" стало для них якимось фетишем, засобом підкреслення своєї відрази до "совкової укрмови" і показу себе як "правовірних українців". Це провокує численні ляпсуси із вставляння ґ там, де його немає в оригіналі. Ось лише стислий реєстрик прикладів із практики телеканалу, який користується довірою великої аудиторії глядачів: Ґавана (5 канал 25.04.05), Ґонконґ (5 канал 30.05.05), Ґанновер (5 канал 21.11.05), (британський) принц Ґаррі (5 канал 08.04.06), Оґайо (5 канал 23.04.05) тощо.
Важко уявити собі, та настільки ж засмічена і нормативно "розшнурована" (користуючись зворотом Івана Франка) мова на російському телебаченні. Якщо ми усвідомлюємо важливість такого показника, як конкурентоздатність мови, то не повинні поступатися колишній метрополії в якості мовлення на наших телеканалах. Дотримання еталонної якості мови у ЗМІ має стати частиною державної політики. Водночас треба наголосити, що еколінгвістичний підхід не є синонімом пуризму. Не слід випускати з уваги важливого соціолінгвістичного парадокса, на який вказує американський мовознавець Дейвід Марплз, - "чим чистішою стає мова і чим більше вона обмежується колом інтелектуальної еліти, тим швидше зростає ймовірність відчуження від неї решти населення" [3].
Мова - це той предмет, викладання якого відбувається не тільки на уроках з відповідної дисципліни, а й поза класом. Телебачення і радіо, рекламні щити, наклейки та телетекст у метро, різноманітні оголошення - все це могутні навчальні посібники, що працюють часто в небажаному напрямку. Принаймні в Києві міське управління освіти чи й Міністерство освіти і науки могли б звернутися до міської адміністрації з вимогою, щоб оприлюднення рекламних текстів відбувалося лише після їх мовного редагування. Ось лише невелика добірка прикладів рекламного суржику: реклама фірми "Holiday" в метро (26.12.05): "Нумо, хлопці, разом гей За путівкой в Холідей"; реклама кредитної спілки "Сімейна позика": "Ваш беззалоговий кредит. Отримайте без залогу готівкою 3000-15000 гривень" (10.02.06); реклама лікарського засобу "Репарил": "Зашибся? Зашибись - допомагає" (16.03.06); реклама мобільних телефонів: Fly "ульотний" телефон (10.02.05); реклама торгової марки "Хозтовари київські" (10.11.2005).
Нині потребують перегляду методологічні засади викладання мови в освітніх закладах різного рівня. Йдеться не про лінгводидактичні прийоми як про загальний асоціативний фон, що супроводжує викладання цього предмета. Мова про провінційний присмак як частину минулого. Статистика свідчить, що більшість населення сучасної України (67,2%) - це городяни, і мовні смаки сучасних українців - це не баба Параска і баба Палажка, а мова тележурналістів Юрія Макарова і Алли Мазур, співаків Руслани Лижичко і Сашка Положинського, письменників братів Капранових, ведучого телепрограми "Автопарк" Ігоря Моляра, інакше кажучи - мова людей, що уособлюють стиль, успіх, популярність і, користуючись сучасним молодіжним сленгом, крутизну. Їхня мова органічна, хоч не завжди еталонна. Наприклад, у Ігоря Моляра в "Автопарку" трапляються непоодинокі русизми, не завжди виправдані англізми, але він свідомо стилізує свою програму для молодіжної аудиторії, а це зумовлює певну кількість запозичень з російської та англійської мов.
На жаль, частина педагогів керується у викладанні поглядами і настановами, характерними ще для часів І.Нечуя-Левицького, які Ю.Шевельов назвав свого часу "мимовільною вульгаризацією мови, підсвідомим і недоречним відгомоном котляревщини", "невиправданою примітивізацією "під селянське" [4]. Великої шкоди справі завдає те, що народницько-фольклорним розумінням українськості у стилі ХІХ ст. досі керуються деякі редактори телевізійних каналів, перекладачі тощо. Ось характерні приклади. У підрядковому перекладі реплік персонажів серіалу "Менты" (листопад 2005 р.) трапляються такі перекладацькі недоречності: Лишенько, що тепер буде? (у російському оригіналі - Господи! Что теперь будет?); Красно дякую (рос. Спасибо большое); Дякую, ясочко моя (рос. Спасибо, прелесть моя) тощо. В одному з фільмів про Джеймса Бонда головний герой каже українською: "Сідай у джип, хутко!". Перекладач і його мовний редактор (якщо така
Loading...

 
 

Цікаве