WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Методологічний інструментарій українознавця - Реферат

Методологічний інструментарій українознавця - Реферат

світоглядність українознавчої науки з ідеологічними функціями політики, виховної роботи, не ув'язувати українознавчі дослідження з пропагандистською кон'юнктурою, оскільки вони мають наукові цілі і впливають на суспільну свідомість силою наукових аргументів, формують науковий світогляд.
Можна назвати і ряд інших правил українознавчого пізнання, але обмежимось загальними тут, оскільки вони є основними. Порушення або ігнорування навіть одного з них неминуче негативно позначиться на повноті і достовірності дослідження, його значенні для науки і практики.
Другий компонент методологічного інструментарію українознавця охоплює комплекс основних дослідницьких методів, серед яких чільне місце займають методи аналізу і синтезу, системно-структурного і проблемного підходу, логічний, історико-хронологічний, історико-ситуаційний, порівняльний, ретроспективний, біографічний, методи соціологічних досліджень, типологізації, класифікації, періодизації, наукометрії та ін. Специфіка українознавства як інтегральної системи знань об'єктивно диктує пріоритет міждисциплінарних методів гуманітарних і природничих наук. Міждисциплінарність методів в українознавстві зумовлюється тим, що воно розв'язує багато таких проблем, що виступають предметом дослідження спеціальних наук.
Будь-який процес, подію, явище в історії, культурі, в духовному і господарському житті українського суспільства не можна пізнати без їх наукового аналізу. Аналіз - це своєрідне розчленування об'єкта пізнання на відповідні елементи з метою поглибленого вивчення кожного з цих елементів. Метод наукового аналізу як пізнавальний цикл операцій, особливо важливий на етапі вивчення джерельної бази, дослідження структурних підрозділів загальної проблеми, окремих фактів, явищ, подій. У джерелознавстві застосовується таке поняття як аналітична критика джерел. Вона передбачає проведення цілого комплексу наукових процедур, спрямованих на встановлення аутентичності джерела і достовірності джерельної інформації. Йдеться про походження джерела, авторство і мотиви його створення, пряму і приховану інформацію, ЇЇ вірогідність. З урахуванням результатів аналізу кожного джерела, їх групи і джерельної бази в цілому здійснюється синтез, тобто поєднання джерельної інформації, реконструкція на цій основі подій та процесів, узагальнення одержаних висновків, формування цілісного знання з тієї чи іншої проблеми. Аналіз і синтез - це взаємообумовлені методи наукового пізнання, які мають універсальний характер для наукознавства взагалі та для українознавства зокрема.
Поширеним в українознавстві є проблемний метод дослідження. Справа в тому, що будь-яке українознавче дослідження має відповідну проблему або завдання, які потребують вирішення. Найбільш поширеною проблемою є суперечливі, часом протилежні підходи до оцінки або трактування подій, явищ, процесів. Українознавче дослідження відображає певну проблемну ситуацію, яка передбачає перехід від відомого до невідомого, від незнання предмета до його пізнання, а також багатоваріантність шляхів вирішення проблеми. Розв'язувати наукову проблему можна лише на шляхах правильної її постановки і проблемного підходу до неї. Застосовуючи проблемний метод, дослідник зосереджується на основній проблемі, ніби абстрагується від інших завдань, що має слугувати вирішенню головної, а не другорядних проблем.
Важливу роль в інструментарії українознавця відіграє логічний метод пізнання, який ґрунтується на законах логіки, включає способи доведення або заперечення тих чи інших висновків, доказування їх істинності або помилковості. Філософія розглядає логічне та історичне як співвідношення між розвитком теоретичної думки про предмет і реальним процесом його розвитку, тобто історією предмета. Логічне виступає способом пізнання історичного. Логічний метод відкриває можливість українознавцям не обмежуватись описуванням подій, фактів, явищ, процесів, а перейти до їх теоретичного осмислення, до широких наукових узагальнень.
Зважаючи на великий масив історичних знань в українознавстві, на історизм його розвитку, провідне місце серед дослідницьких методів займають історико-хронологічний та історико-ситуаційний. Саме ці методи дають змогу проникнути у причини того чи іншого явища, з'ясувати основні етапи його розвитку, вияснити вплив конкретної ситуації на характер подій і явищ. Історичні методи дають змогу сприймати факти у часі і в просторі, зіставляти локальні явища з загапьноісторичними процесами. Великі можливості для дослідження відкриває і метод типологізації суспільних явищ і процесів, їх порівняння.
Українознавство - це наука насамперед про людей і сама вона створюється людьми. Ось чому серед його дослідницьких методів важливу роль відіграє біографічний метод. Він дає можливість персоніфікувати всі події і явища українського суспільства, простежити долю людей, зміни в їхньому житті, внесок провідних науковців у розвиток знань про Україну. Біографічний метод дає змогу уникнути механічного описування життя тієї чи іншої особи, орієнтуючи на з'ясування структури всього її життєвого шляху, виявлення найхарактерніших рис усього покоління певної епохи. Цей метод передбачає важливі дослідницькі процедури з джерелами особового походження: автобіографій, щоденників, листування, спогадів, відкриває реальну можливість реконструювати внутрішній життєвий світ як окремої людини, так і відповідних суспільних груп, встановити тип особистості, її причинно-наслідкові зв'язки в соціокультурному середовищі.
Нарешті, третій компонент методологічного інструментарію українознавця представлений допоміжними або спеціальними засобами наукового пізнання. Йдеться насамперед про новітні інформаційні технології, персональний комп'ютер, оргтехніку, які дають змогу максимально інтенсифікувати дослідницьку роботу, підвищити її ефективність. Сучасні інформаційні технології дають змогу застосовувати математичні моделі для аналізу суспільних процесів, використання статистичних і метричних методів дослідження.
Особливо велика роль інформаційних технологій в роботі з українознавчими джерелами. Наукові бібліотеки, центральні державні архіви, музеї, створюють електронну систему науково-довідкової інформації про наявні бібліотечні, архівні та музейніколекції документів, залучення яких сприятиме значенню джерельної бази українознавчих досліджень. Нарешті, слід зазначити, що величезний пласт наукової і джерельної інформації українознавці черпають за допомогою системи Internet. Вона закладає сприятливі умови для міжнародного співробітництва українознавців, для обміну інформацією і досвідом роботи, для електронних варіантів українознавчих досліджень.
Звичайно, наявні сучасні інформаційні технології, персональні комп'ютери, інша організаційна техніка лише тоді з повною силою запрацюють на українознавство, коли дослідники досконально опанують ці новації і поставлять їх на службу науці.
Таким чином, методологічні інструментарії українознавця - це комплекс методологічних принципів (правил) дослідницьких методів наукового пізнання та допоміжних або спеціальних засобів дослідження, які охоплюють новітні інформаційні технології, обчислювальну та організаційну техніку. Оволодіння методологічним інструментарієм, його комплексне застосування є вирішальним чинником подальшого розвитку українознавства, підвищення їх науково-теоретичного рівня і суспільного значення.
Loading...

 
 

Цікаве