WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Міжнародна політична діяльність Ярослава Стецька - Реферат

Міжнародна політична діяльність Ярослава Стецька - Реферат

зустрічей, розмов, листів, документів, різні наради і тому подібне. Від того часу ми є постійними співучасниками світових міжнародних конференцій і здвигів. І так, щоби не оминути якоїсь країни, я перечислю їх, щоб вас ознайомити, який був терен дії нашої дипломатичної місії, наших дипломатів, які діяли від України і від усіх поневолених народів через АВН.
В делегацію ми дуже часто брали одного чи двох чужинців: раз словака міністра Дурчанського, раз мадярського генералаФаркаша, який з УПА підписував від мадярів договір в часі Другої світової війни, то брали литовських політиків, то туркестанців, коли їхали до Індонезії, то інших представників. Вся наша делегація від АБИ мала дуже різнородний склад. І лише АБИ зумів не раз поєднати представників і греко-католицької церкви, і православної, і мусульманських, і християнських представників. Одна наша делегація у Вашингтоні складалася з доктора Гаїта - туркестанця, православного - грузина доктора Зурабішвілі, литовця-католика, і нас від України - двоє греко-католиків та один православний, але всі були з'єднані ідеєю спільної боротьби, спільного фронту в АБИ, ми давали всім змогу виступати на таких міжнародних форумах.
Отже, які країни були акцією нашої дії: це всі країни Західної Європи, також Канада, США, країни Латинської Америки, Мала Азія, далі - Японія, Китай, Корея, В'єтнам, Індія, Пакистан, Афганістан, Тайланд, Філліпіни, Індонезія, Австралія, Нова Зеландія, Ангола, Єгипет, Мозамбік, Ефіопія, Близький Схід - Ізраїль, Ліван, Іран, Саудівська Аравія.
Дуже часто на мусили змінювати паспорти, бо не було місця на печатки, а ми жили, як бездержавні. Ярослав Стецько ніколи не хотів брати громадянства іншої держави, бо казав, якщо я презентую Україну, це було 6 нижче моєї гідності брати паспорт іншої держави. Він не дочекався українського громадянства, але я щаслива, що я його маю.
Оскільки на тих міжнародних конференціях, які, як я вже сказала, були делегації державні, напівдержавні, громадські, тому це була колосальна можливість познайомитися з майбутніми президентами, наприклад, з Ніксоном, пізніше - президентом Америки, з президентом Гортоном - пізніше президентом Австралії, з різними членами Американського Конгресу і парламентів різних країн, новими достойниками, генералами, адміралами, членами НАТО, як, наприклад, з Джон Рекетом. Я вам нагадаю, що Джон Гекет написав книжку "III Світова Війна". І в тій книжці він твердить, що українські націоналісти перебрали КГБ, зробила переворот і завалили російську імперію. Хоч тоді ще далеко було до розвалу Совєтського Союзу.
Отже ж, там була змога запізнатися, і майже не було такого президента у світі, з яким би не був знайомий Ярослав Стецько. Не раз президенти навіть радилися з ним. Ніколя не забуду, як наближалася Тейт-офензива у В'єтнамі. Дуже багато дипломатів уже покинуло Сайгон, я також боялася, думала, що ми теж будемо покидати, а Ярослав сказав: "Це буде ганебно: в'єтнамці лишаються, і ми залишаємося з ними". І тоді Президент запросив його і багато радився з ним, що можна зробити, які прийоми організувати, які є перспективи і тому подібне. І пізніше, коли Президент став емігрантом у Лондоні, я кілька разів зустрічала його.
Список президентів і прем'єрів, яких знав особисто і спілкувався з ними Ярослав Стецько:
Президенти держав Рональд Рейган (США), Ричард Ніксон (США), Джордж Буш (як був заст. президента США), Дієм (В'єтнам), Т'ю (В'єтнам), Фердинанд Марксе (Філліпіни), Сігман Рі (Корея), Франціско Франко (Іспанія), Чан-Кай-Ши (Національний Китай), Шарль де Ґоль (Франція), Конрад Аденавер (Німеччина), прем'єр-міністри Джон Ґордон (Австралія), Кітта Качорн (Тайлянд), Джуліо Андріотті (Італія), Кіші (Японія), Геральд МакМілан, адмірал Карлос Пенна Ботто (Бразилія), генеральний секретар Південно-Азійського оборонного пакту (СЕАТО) ген. Хесус Варгас, Дж.Чітун-да (шеф УНІТА, визвольної організації в Анголі), Отто Фон Габсбург (наслідник трону Габсбургів), посол до Європейського Парламенту і Почесний Президент Європейської Ради Свободи, керівник проекту оборони з космосу "Стратегічна Оборонна Ініціатива" ген. Деніель Ґрейгам (США), міністр торгівлі Італії і визначний державний муж Європи Іван Матео Ломбардо, провідні діячі НАТО ген. секр. Джон Гекетт (Великобританія), ген. секр. Волтер Волкер (Великобританія), ген. секр. Роберт Клозе (Бельгія) та багато інших.
Я мушу сказати, що Ярослав Стецько так поводив себе, що поряд з ним не відчувалося, що ми є представниками якоїсь поневоленої нації. Його трактували як представника держави, і коли Де-Мерель, він тоді був Прем'єром, запросив його до Туреччини як голову Української Держави, то Росія відразу дала ультиматум, щоб турки його видалили. Турки робили все, щоб була велика популярність української справи, і повезли його навіть кораблем під берег України Чорним марем, щоб він собі набрав у пляшку води з Чорного моря. Коли ховали Степана Бандеру у Мюнхені 1959 року, то ця вода скраплювала його могилу. А секретарка залишила решту і каже: "А це для Вас, пане Голово, коли Вас будемо ховати, це для Вас буде решта". Ця решта майже випарувала, але ще збереглася. Отже ж, величезна плеяда президентів, генералів, міністрів були його особистими знайомими.
Ярослав Стецько сказав, що нашу ідею треба нести в народ, що вона наскрізь демократична, вона буде переконувати, і нею не можна обмежуватися лише до зустрічей з провідниками народу, і тому він обстоював ідею проведення масових акцій. Ви знаєте, що була величезна кількість різних масових демонстрацій, вони охопили Вашингтон, Нью-Йорк, Оттаву, Торонто, Сідней, Канберу, Берлін, тоді навіть, коли був ще поділений, Бонн, Париж та інші столиці світу. Де були московські амбасади, під ними відбулися різні маніфестації, і було виразно, під якими прапорами йдемо ми, і старалися всюди втягати населення даної країни. Коли відбувалася і Конференція Гельсінських Домовлевь у Мадриді, ми робили голодівку. Там є горстка українців, але вони задіяли іспанців, які приносили нам коли вночі, щоби ми не замерзли, свічки, щоб ми не могли бодай коло свічки погрітися, а коли ця демонстрація вдень проходила, то ми не знаємо, звідки взялося 500 людей, бо нас всього було 20 - кілька українців, що приїхали, і пара тих, що студіювали у Мадриді.
Отже ж, всюди був клич залучувати народні маси: українські, поневолених народів і народів світу, іти між ті маси, іти між робітництво, студентство, ширити нашу ідею, показувати, що вона є спасенною, справедливою, такою, що дає розв'язку світової
Loading...

 
 

Цікаве