WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Міжнародна політична діяльність Ярослава Стецька - Реферат

Міжнародна політична діяльність Ярослава Стецька - Реферат


Реферат
не тему:
Міжнародна політична діяльність Ярослава Стецька
Матеріали зі спогадами соратників і колег сл.п. Ярослава Стецька, працями дослідників з аналізом його діяльності й творчості ми відкриваємо розповіддю найближчої йому людини й найдостойнішого продовжувача його справи - шановної пані Слави Стецько.
В першу чергу треба знати, що Ярослав Стецько вважав, що Україна є революційною проблемою світу, що від України буде залежати, чи буде існувати Російсько-Совєтська імперія, чи взагалі Російська імперія, чи ні. і тому, що ця імперія заволоділа вже одною шостою земної кулі, і тому, бо вона загрожує всім іншим ще вільним країнам, отже, цілому світові, а від її розвалу зникне ця загроза, бо від того, чи існуватиме імперія, залежить, чи буде Самостійна Україна, чи ні, себто з розвалом імперії, з постанням Самостійної України зникає загроза для цілого світу, тому Україна є революційною проблемою світу. Ярослав Стецько вважав, що наша ідея може бути сприйнята цілим світом, що ідею Самостійності України, потребу Самостійної України можуть підтримувати всі народи світу, бо в їх інтересі лежить саме те, щоб не було імперії, яка загрожує їх інтересам, себто лежить Самостійність України.
І другу думку, яку він постійно розвивав у своїх статтях, промовах і своїх зустрічах - це альтернатива до нуклеарної війни.
Ярослав Стецько переконував, що такою альтернативою є визволення поневолених народів. Цю альтернативу він дуже широка розробляв і намагався поширювати - пересилати міністерствам закордонних сприяв, штабам військовим, міністерствам оборони різних країн. І не раз казав навіть, якщо зараз не підхоплять нашої ідеї допомоги визвольній боротьбі поневолених народів, то нехай в шухлядах тих штабів буде наша розроблена концепція, а колись вони до неї повернуться. Отже ж, наша ідея проти нуклеарної війни за визволення поневолених народів повинна бути сприятлива для всіх.
Він уважав, що ми можемо в цілому світі знайти співзвучні сили, які будуть боротися і проти комунізму, і проти російського імперіалізму. За тими силами ми й шукали. Треба було мати зв'язок, контакти, доступ до урядів і президентів, до прем'єрів, до парламентів, до військових чинників, до університетів, взагалі до інтелігенції, до молоді. І щоби про ідею розвивати в цілому світі, щоб мати ці зв'язки з тими силами, які можуть стати по нашій стороні, потрібно було створити велику світову організацію. І тому вже 1958 року бере участь у конференції у Мексико-Сіті, столиці Мексики. На цю конференцію приїхали представники вільної Азії, Америки, Канади, європейських країн, і Ярослав Стецько був одним із засновників комітету по створенню Світової Антикомуністичної Ліги, але не відразу.
Виробили там платформу, виробили інші документи, статути, але Світова Ліга як така не була ще створена.
Кілька років тривало, потім були конференції, і я мушу сказати, що на деяких була також наша делегація - в Кореї, Тайпеї, Токіо, і ми довгий час брали участь як представництво України, а Ярослав Стецько постійно виступав як Прем'єр України з 1941 року, крім того, як президент АБИ, і так українську закордонну політику він вів або прямо від України, або через АБИ, який був вже створений за кордоном 1946 року. І на тих нарадах, які мали остаточно завершити створення Світової Ліги, постійно стояла одна проблема: чи та Ліга буде лише антикомуністичною, чи буде виразно зазначено, що вона є за розподіл Російсько-Совєтської імперії на_самостійні держави на їх етнографічних територіях. Йшла боротьба, Я пригадую, що в Кореї ми вийшли з наради, бо американська делегація, очолювана професором Міллером із Вашингтону, наполягала, щоб цей пункт, де говориться про те, що Світова Ліга має бути також проти російського імперіалізму, треба усунути, бо тоді американці не дадуть фінансової підтримки для Ліги. Ярослав Стецько стояв з нашою делегацією на тому, що ми не сміємо без прийняття того пункту увійти до Світової Ліги. Ми цього не розголошували, щоб не підривати поваги до ініціативи створення Світової Ліги. І друга проблема, за яку ми мусили зводити війну, це - чи Україна має бути прийнята там на рівних правах з американською делегацією; канадською, китайською, (себто націонал-китайською), німецькою та іншими. Вступати до Світової Ліги мали право різні делегації та представництва: одні - державні, яких підтримували держави, такі, як Корея, Національний Китай, Японія, Філліпіни -- і делегації, які були напівдержав-ними, які без дозволу Стейт-департаменту (чи Міністерства закордонних справ) нічого не приймали, як Американська чи Канадська, і від приватних організацій - від Європейських народів. І тут стало на перешкоді те, що Україна є поневолена нація, а хоче бути прийнята на рівних правах. Ми не хотіли увійти до складу Ліги, доки не буде визнане право за Україною, як Самостійною Державою, яка поки що не існує, але яка має право на існування на рівних правах з американською, японською і другими делегаціями. Ця дипломатична війна тривала досить довго, і щойно 1961 року в Токіо справа була вирішена позитивно. Ми тоді цілу ніч не спали, бо йшли наради. Ярослав Стецько був дуже ніжного здоров'я, але дуже твердий у своїх принципах, і він ніколи не відступав, коли йшлося власне про збереження принципів, і врешті над ранок японська делегації перемогла інших і сказала, що вона є за тим, щоб Україна була прийнята на рівних правах. Це була велика радість для нас, бо ми пізніше були прийняті вдруге шістдесяти-тисячним вічем. На тому вічі йшли делегація за делегацією, а перед ними японські старшини несли національні прапори. Може, для когось тепер синьо-жовтий прапор, який є святий прапор, є появою щодня, так сильно не зворушує, але тоді для нашої делегації, очолюваної Ярославом Стецьком (в якій було одинадцять членів, в тому числі шість сумівців, один пластун з Австралії, решта старші представники з Америки, Канади), ви собі можете уявити, яка то була для нас радість, коли шістдесятитисячне віче, підносячи високо кулак (так вітають в Азії), нас вітало, а ми лише розуміли слово "Украйна, Украйна". Отже ж, із 1961 року ми стали членами Світової Антикомуністичної Ліги, а Ярослав Стецько увійшов до Проводу цієї Ліги, який називали Екзекутивою. В преамбулі до платформи Світової Ліги було дуже виразно зазначено, що ця Ліга є не лише проти комунізму (проти комунізму були всі ті держави), але й проти російського імперіалізму. Три роки ми переконували, що Ліга має бути і проти російського імперіалізму.
Очевидно, це попереджувало ряд
Loading...

 
 

Цікаве