WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Літературне життя в діаспорі: 1945 – 1997 рр. - Реферат

Літературне життя в діаспорі: 1945 – 1997 рр. - Реферат

чимало видань.
Організація українськихписьменників в еміграції пережила багато внутрішніх та зовнішніх суперечностей і труднощів. Через фінансові труднощі всі її періодичні видання були неперіодичними. Окрім серії "Мала бібліотека МУРу", видавалося також декілька газет та журналів: "Рідне слово", "Українська трибуна" (Мюнхен), "Заграва" (Авсбург), "Літературно-науковий вісник"(Гайденава), "Українські вісті" (Ульм), "Неділя"(Авсбург), "Час"(Фюрст). Виходив журнал "Литаври"(Зальцбург), де співробітничали Юрій Клен, І.Кошелівець, Ю.Лавріненко, І.Качуровський. Найбільш представницькою була "Арка", що виходила у Мюнхені, і проіснувала аж два роки (1947 - 1949). Тут з'являлися художні твори, рецензії, мистецтвознавчі, філософські та культурологічні статті, критичні огляди. У 1946р. І.Качуровський підготував та видав збірник "Хорс" і "Календар-альманах за 1947 рік".
У березні 1947 р. в Ульмі відбувся другий з'їзд МУРу, головою якого знову було обрано У. Самчука, заступником Ю.Шереха. Центром уваги з'їзду були літературно-творчі питання: доповіді Ю.Шереха "Року Божого 1946", В.Державина "Наша літературна проза 1946 - початку 1947 року". Обидві доповіді були продовженням дискусії в межах МУРу. Спеціальна доповідь Ю.Косача про "Обрії нової драми" була присвячена обговоренню проблем сучасної західноєвропейської та української драми.
У Майнц-Кастелі у листопаді 1947р. було проведено драматичну конференцію. Це була перша спроба (і єдина за всю історію існування МУРу) перейти від критико-теоретичних питань до обговорення конкретних творів. На цій конференції, окрім творів "Домахи" Л.Коваленко, "Morituri" І. Багряного, "Близнята ще зустрінуться" І.Костецького, була прочитана драма У. Самчука "Шумлять жорна". Цей твір так і не побачив світу після переїзду письменника до Канади; є примірник часопису "Вежі", де було надруковано лише частину драми.
У ІІ пол. 1947 р. почав виходити літературно-мистецький місячник "Арка", що був задуманий спершу при газеті націоналістичного спрямування "Українська трибуна". Але через певні обставини журнал почав виходити у співпраці з видавничою комісією МУРу. Головним редактором журналу був В.Домонтович, якого пізніше замінив Ю.Шерех. Хоч журнал мав успіх серед інтелігенції, через грошову реформу в Німеччині він припинив існування.
У квітні 1948 р. на третьому й останньому з'їзді МУРу почали проявлятися особисті конфлікти, створені переважно політикою партій, що призвело до загибелі організації. Подальші (1949 - 1951) роки були безплідними у літературній галузі: не було жодного журналу, видавництва, були втрачені всі літературні зв'язки між письменниками. Лише у 1954 р. почало свою діяльність об'єднання українських письменників "Слово", що знову згуртувало українських митців.
Юрій Клен досить вдало схарактеризував у глибоких та слушних "Думках на дозвіллі" творчі можливості українського еміграційного письменства: "Ми живемо в малокультурних умовинах, у тісноті, не маючи власного кутка, часто серед руїн найбільш поруйнованих міст, загрожені постійною небезпекою втратити навіть той куток з твердим ложем, де провізорично прихилили свої голови. Ми люди без імені й держави, без громадської приналежності. А проте вперто стоїмо на своєму мандрівному шляху й не хочемо збочити з нього. Ми ладні піти світ за очі, за океани, у краї тропічні чи полярні, аби не вертати додому, - це явище, яке не має прикладу в історії. І в цих важких умовинах життя, віддані на ласку чужих народів, ставши перехожими гостями - ми далі творимо свою культуру. Маємо школи, нижчі, середні і вищі, навіть свій університет, маємо свої церкви, лікарні, театри, видавництва, газети, трупи артистів, співців, а наші поети й прозаїки не перестають і тут, на чужині, плекати рідне слово. Який інший народ спромігся б на це?" ( Клен Юрій. Думки на дозвіллі // Українські вісті. - 1947. - Ч.84.), - запитував поет, що був, до речі, німецького етнічного походження.
Об'єднання українських письменників "Слово".
Ідея об'єднання українських письменників на американській землі у професійну організацію виникла після переселення митців з Європи. Головна хвиля "переміщених осіб" з європейського континенту припадає на 1949 рік. Бажання продовжувати літературну діяльність сприяло створенню організації, яка об'єднала мистецькі сили.
Організація українських письменників "Слово" продовжувала і розвивала ідеологію та традиції європейського Мистецького українського руху в еміграції. Діяльність організації почалася в умовах складної та набагато гіршої ситуації, ніж після Другої світової війни. Організатори прагнули створити справжню письменницьку організацію, яка б почала широку діяльність та зібрала розкидані й розпорошені письменницькі сили.
У червні 1954 р. у Нью-Йорку відбулася нарада українських письменників та митців, що мешкали у Нью-Йорку, Філадельфії та околицях. До часу скликання загальних зборів письменників і схвалення статуту об'єднання цю письменницьку організацію репрезентували Григорій Костюк, Докія Гуменна, Юрій Лавріненко.
Офіційно ОУП "Слово" почала існувати як організація українських письменників в еміграції ухвалою письменників 19 січня 1957 р. Саме тоді був прийнятий статут як основний конституційний закон об'єднання, що визначає завдання, структуру, функції, порядок об'єднання.
Було також вирішено скликати перший загальноеміграційний з'їзд письменників. На той час у рядах ОУП "Слово" було понад 90 членів із різних країн поселення.
Діяльність ОУП "Слово" поділяють на три періоди:
1) 1957 - 1975 рр.; 2) 1975 - 1993 рр.; 3) 1993 - 1997рр.
Перший період діяльності організації тривав 18 років, його можна назвати у буквальному розумінні "костюківським": Г.Костюк був обраний головою організації на першому з'їзді.
Вже у 1958 р. відбувся загальноеміграційний з'їзд українських письменників, де вперше після європейських з'їздів зустрілися трудівники пера з усіх країн українського поселення: США, Канади, Аргентини, Бразилії, Венесуели, Англії, Австралії, Німеччини, Франції. На з'їзді, окрім організаційних питань, було проголошено декілька доповідей. Найцікавішими серед них були доповіді Б.Кравціва "Сучасна літературна ситуація в Україні" та Ю.Лавріненка "Сучасний етап української еміграційної літератури". Було прийнято також звернення українських письменників в еміграції до українських письменників на материковій Україні. Це був перший вагомий документ ОУП "Слово", який чітко вказував на обопільні завдання України та еміграції: твердо стати на захист українського слова та культури, щоб не повторилося страшне лихоліття для української культури, знову не доводилося реабілітувати знищених митців, письменників, вчених. Це був клич до братів в Україні боротися за право на життя, свободу, культуру.
На цьому з'їзді вирішено створити власний друкований орган у формі неперіодичного збірника. Вперше такий збірник мистецтва, літератури, критики та документації під назвою "Слово" з'явився в
Loading...

 
 

Цікаве