WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Літературне життя в діаспорі: 1945 – 1997 рр. - Реферат

Літературне життя в діаспорі: 1945 – 1997 рр. - Реферат


Реферат
на тему:
Літературне життя в діаспорі: 1945 - 1997 рр.
За роки незалежності України поглибилося вивчення літературного процесу та літературних постатей ХХ ст. Раніше цьому питанню приділялося дуже мало уваги, проте тепер науковці мають великий шмат ще й досі малодослідженого та розглянутого матеріалу.
Окремим питанням в історії української літератури потрібно виділити творчість письменників-емігрантів, а також розвиток літературного життя за межами материкової України. Як це не парадоксально, у практиці світової літератури нерідко саме емігранти, депортанти створювали високомистецькі твори (Овідій, Данте, В.Набоков, Й.Бродський, Г.Маркес та ін.). На вимушеній чужині розквітнув талант українських письменників: Є. Маланюка, О.Теліги, Олега Ольжича, Ю.Липи, Т.Осьмачки, Василя Барки, У.Самчука, Івана Багряного, Н.Лівицької-Холодної та багатьох інших представників пера.
Через історичні обставини сталося так, що від 1921р. багатовимірний у формах, але єдиний у державних межах літературний процес розділився на два шляхи: літературний процес в УРСР та літературний процес поза її межами (Галичина, Закарпаття, еміграція). Окрім специфічного розвитку літературного процесу в Західній Україні, можемо умовно поділити на чотири періоди розвиток літературного процесу в еміграції.
Перший період: 1921 - 1940 рр. Саме в цей період літературне життя еміграції набуває свого розвитку у таких містах як Прага, Варшава, Париж. Друковані органи, що існували в цей час та були трибунами літературного процесу, в той час були: "Нова доба" (Відень, 1920 - 1921 рр.), "Воля" (Відень, 1920 - 1923 рр.), "Веселка" (Каліш, 1922 - 1923рр.), "Нова Україна" (Прага, 1922 - 1928 рр.), "Літературно-науковий вісник" (Львів, 1922 - 1932 рр.), "Вісник" (Львів, 1933 - 1939 рр.), "Тризуб" (Париж, 1926 - 1939 рр.), "Ми" (Варшава, 1933 - 1939 рр.).
Другий період: 1941 - 1945 рр. - міграційне літературне життя, яке було зосереджене в певних центрах, перестає існувати через Другу світову війну. Виникають тимчасові, інколи рухомі літературні органи в різних, окупованих німцями, місцевостях України: "Литаври" (Київ, 1941р.), "Український засів" (Харків, Київ, Єлисаветград, 1942 - 1943 рр.), "Наші дні" (Львів,1941 - 1944 рр.). Літературне життя виявлялося також і навколо недовготривалих газет та тижневиків: "Краківські вісті" (Краків), "Українське слово" (Київ), "Волинь" (Рівне), "Нова Україна" (Харків), "Львівські вісті" (Львів) тощо.
Третій період: 1945 - 1954 рр. Саме в цей період створився Мистецький український рух, перше повоєнне літературне об'єднання письменницьких сил еміграції. Цей період - європейська переходова доба еміграції, доба таборів Ді-Пі. Літературні центри цієї доби: Мюнхен, Авсбург, Новий Ульм, Зальцбург, Париж, Штутгарт. Друковані органи: три збірники МУРу літературно-мистецького спрямування; МУР-альманах, ч.1; "Арка" - місячник літератури, мистецтва, критики; "Хорс" - збірник красного письменства, критики і перекладів; "Заграва" - літературний журнал; "Звено" - журнал літератури, мистецтва і критики.
Четвертий період: 1954 - 1997 рр. У цей період постало та активно діяло Об'єднання українських письменників "Слово". Виходив збірник "Слово". Члени ОУП "Слово" проводили з'їзди, новорічні зустрічі митців, літературні вечори, доповіді в різних країнах. Це була найбільша за кількістю та найактивніша в своїй діяльності організація українських митців.
Розглянемо детальніше діяльність МУРу та ОУП "Слово", оскільки ці мистецькі організації були найдіяльнішими та найчисельнішими.
Організація українських письменників "Мистецький український рух" (1945 - 1949 рр.)
Друга світова війна завдала нищівного удару по українській літературі. Окупація Волині та Галичини більшовиками знищила всю пресу, яка видавалася на цих землях, а більшість критиків та письменників змушені були емігрувати. За часів німецької окупації була виключена можливість заснування та роботи різних літературних груп і організацій. Був дозволений лише Союз письменників та журналістів з осередком у Львові. На іншій території України українська література не визнавалася і тому була неможливою будь-яка легальна видавнича діяльність. Спроби організувати незалежні українські видання ("Українське слово" та "Літаври" у Києві) були подавлені, а видавці та редактори знищені ( Олена Теліга, Іван Ірлявський та ін.). У Західній Україні режим окупації був трохи ліберальніший: дозволена самостійна видавнича діяльність ("Українське видавництво"). Але попри всі негаразди було створено низку творів, відзначених та нагороджених. Представники української інтелігенції в еміграції намагалися консолідувати мистецькі сили, щоб далеко від рідної землі підтримувати та розвивати українське слово. Восени 1945 р. було створено Мистецький український рух (МУР), який ставив перед собою мету: у високомистецькій та досконалій формі служити своєму народові, відкидаючи при цьому все, ідейно вороже українській ідеї. Об'єднання було відкрите для всіх діячів слова та художників.
Ідея створення Мистецького українського руху належить групі літераторів, які опинилися за межами Радянського Союзу після війни: Юрію Шевельову, Віктору Петрову, Івану Багряному, І.Костецькому, Леонідові Полтаві, І.Майстренку.
Митці, які входили до МУРу, були свідомі того, що мали виконувати провідне завдання: мистецькими засобами творити синтетичний образ України, її духовність у минулому, теперішньому та майбутньому. Завдання українського мистецтва, як вбачали засновники МУРу, в основному ті самі, що і десяток років тому: беззастережно, повно та віддано стояти на сторожі інтересів нації, що боролася в усі часи за утвердження себе в правах, які їй належать. МУР об'єднував митців різних стилів та напрямків саме для того, щоб підкреслити, загострити, збагатити всі стилі, ідеї та напрямки. І завданням, яке ставила перед собою організація, було: велика свобода в ідеї та вислові, повний творчий вияв особистості. Відкидалася будь-яка політична заангажованість, література повинна перестати служити політиці.
21 - 23 грудня 1945р. у Ашаффенбурзі був проведений Перший з'їзд організації поетів та письменників "Мистецький український рух", головою якого було обрано Уласа Самчука.
При націоналістично зорієнтованому "Часі" виходила "Мала бібліотека МУРу". Саме тут вийшли друком: вступ до "Попелу імперій" Юрія Клена з післямовою Г.Шевчука, розділи з "Юності Василя Шеремети" У.Самчука з післямовою Б.Подоляка, "Оповідання про переможців" І.Костецького з післямовою В.Державина. При демократично зорієнтованому часописі "Наше життя" вийшла друком новела Ю.Косача "Ноктюрн б-моль" з післямовою Г. Шевчука. Загалом у " Малій бібліотеці МУРу" було заплановано понад двадцять книжок.
Пізніше була створена видавнича комісія МУРу, яка давала дозвіл поставити на виданні марку "Золота Брама", що свідчило про апробацію даної книжки МУРом і гарантією високого рівня твору. З цією маркою вийшло
Loading...

 
 

Цікаве