WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Культурний центр України в Москві - Реферат

Культурний центр України в Москві - Реферат


Реферат на тему:
Культурний центр України в Москві
"Ми розсипані, наче намисто,
На вселенських просторах землі..."
Є. Євтушенко
Різні причини політичного та соціально-економічного характеру зумовили міграцію мільйонів українців на територію сучасної Росії.
За межами своєї етнічної батьківщини українці бувають різними. Більша їх частина - люди, які не забувають про власне походження, але приносять користь тому суспільству, в якому живуть.
Українці в Росії широко представлені в усіх сферах соціальної діяльності - на виробництві, у сфері обслуговування, в науці, освіті, управлінні тощо. Вищий та середній по країні рівень освітньої та професійної підготовки забезпечує їм досить високу соціальну мобільність і соціальний статус у суспільстві. Особи українського походження становлять помітний відсоток серед культурно-мистецької, політичної та управлінської еліти Росії, обіймають відповідальні посади в уряді, представлені в парламентському корпусі [5,236].
Центром українського життя в Росії є Москва, яка, завдяки зосередженню тут кращих наукових і мистецьких сил, відносно меншому на них ідеологічному тиску та відповідно ширшим можливостям самореалізації особистості, була ще в радянські часи притягальним місцем для тисяч талановитих українців. Місто і нині має потужний інтелектуальний потенціал українства [5,248]. Та, живучи за межами своєї батьківщини, наші співвітчизники потребують спілкування між собою, хочуть чути свою рідну мову, знати, що діється в Україні, чим вона живе.
Культурний центр України в Москві
Місцем, яке гуртує українців не тільки Москви, а й усієї Росії, є Культурний центр України в Москві. Це дім української діаспори, дім української мови, дім українських знаменитостей, науковців, дім української творчості і мистецтва, дім українського кіно, дім української молоді, дім усього свідомого українства. Знаходиться він у центрі Москви, на Старому Арбаті. Ця вулиця має велике історичне минуле, це унікальний світ тихих провулків та вузьких вуличок, особливий куточок старої Москви, своєрідний заповідний світ. Тут розташовані різні антикварні крамнички, магазини, багато різних кафе і ресторанів, ігрових залів тощо. За цим стоїть багата історія цієї вулиці. Через неї колись проходили воєнний і торговий шляхи. Арбат славився своїми багатими культурними традиціями. З давніх-давен у цьому районі селилась московська інтелігенція. В будинку №53 жив О.С.Пушкін. У різний час на Арбаті і прилеглих до нього провулках жили або на довгий час зупинялись літератори: В.Белінський, Д.Давидов, М.Огарьов, С.Аксаков, Л.Толстой, М.Салтиков-Щедрін, О.Блок, А.Бєлий; художники: А.Саврасов, К.Юон, В. Полєнов, який написав тут знаменитий "Московский дворик". У будинку №11 по вулиці Вахтангова жив видатний російський композитор А.Скрябін, у Серебряному провулку - гордість російської музики С.Рахманінов. У будинку №55 народився і жив А.Бєлий. Будинок №9 у роки НЕПу був місцем зібрання московської богеми, про яку розповідається в романі "Дети Арбата" А. Рибакова. На початку 70-х років тут жив видатний учений-електротехнік В.Чикальов, один із засновників Російського технічного товариства. У будинку №9 зупинявся у своєї племінниці, княгині Е.Оболенської, великий російський письменник Л.Толстой. Тут бував у видавництві журналу "Сверчок" А.Чехов. У 20-х роках у популярному серед літературної і артистичної молоді пивному ресторані "Арбатский подвал" збирались постійні відвідувачі клубу "Литературный особняк" - В. Маяковський, С. Єсенін, В. Каменський, А.Бєлий та інші.
З Арбатом тісно пов'язані життя і творчість Є. Вахтангова і вся історія театру, який зараз носить його ім'я. Тут жив один із кращих акторів цього театру Б.Щукін. Імена Г.Федотової, А.Остроумова, Н.Превальського, А.Столєтова і багатьох інших видатних діячів науки і культури Росії справедливо можна віднести до старожилів Арбату. На Старому Арбаті з вересня 1916 р. по березень 1917 р. жив і працював видатний український історик і державний діяч М.Грушевський [2, 31].
Сьогодні тисячі людей різних національностей кожного дня бувають на цій вулиці, знайомляться з її історичним минулим, проходять повз величну споруду Культурного центру, український синьо-жовтий прапор, який нагадує всім про існування незалежної України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1993 р. і постановою уряду Москви від 15 вересня 1992 р., будинок №1 по вулиці Старий Арбат було передано у довгострокову оренду уряду України для розміщення Культурного центру, який мав пропагувати просвітницьку діяльність України в Росії, сприяти об`єднанню української діаспори, а також здійснювати культурні зв'язки з представництвами інших країн. Реставрація і реконструкція споруди Культурного центру України здійснювалися у повній відповідності з художнім і архітектурним ансамблем цієї унікальної вулиці і архітектурно-плановим завданням Управління державного контролю, охорони і використання пам'ятників історії та культури міста Москви, а також на основі науково-дослідних і проектних робіт інституту "Укрпроектреставрація" (Київ). Над проектом працювали досвідчені і талановиті архітектори, удостоєні за цю роботу Державної премії України, - Є.Рубцов, Н. Єльчиц. Будівництво велося з травня 1994 р. по липень 1998 р. на кошти Мінкультури, які були передбачені Державним бюджетом України.
Культурний центр України в Москві займає належне місце в культурному житті міста. Тут відбуваються творчі зустрічі, концерти, спектаклі за участю українських та російських артистів, режисерів, виставки українських і російських художників [1,157]. Він став українським духовним символом за кордоном, унікальним храмом української культури в самому серці Москви. Гарно написав про нього Лесь Танюк: "Три символічні слова - Український, бо представляє Україну; Культурний, бо презентує культуру; Центр, бо завжди в центрі всіх культурних і політичних подій" [6].
Завданням цієї організації є зміцнення міжнародного авторитету України, пропаганда української культури й духовності, ознайомлення зарубіжної громадськості з історією і культурою, внутрішньою і зовнішньою політикою України, всебічна підтримка в Росії українських організацій та земляцтв.
Керівництвом Центру розроблена концепція його роботи, яка відповідає новим вимогам часу. В її основі:
- масштабні довгочасні проекти і програми, що охоплюють найважливіші напрямки роботи і дозволяють динамічно реагувати на нові культурологічні запити й поклики, сприяти практичному вирішенню конкретних завдань у сфері культурної політики України на теренах Російської Федерації;
- системний підхід, що забезпечує повноцінне виконання поточних планових завдань, ефективну роботу в різних галузях культури, економіки, політики, інформаційної сфери;
- координація діяльності Центру з Державним управлінням справами Президента України, Посольством України в Російській Федерації, Міністерством культури і мистецтв України, іншими органами державної влади йуправління;
- творче співробітництво з відповідними міністерствами і культурологічними установами Росії, культурними центрами інших держав світу.
Основними напрямками розвитку та вдосконалення діяльності Культурного центру України в
Loading...

 
 

Цікаве