WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Київ – головний державотворчий центр України, осердя формування і становлення національного війська (від княжих часів до сьогодення) - Реферат

Київ – головний державотворчий центр України, осердя формування і становлення національного війська (від княжих часів до сьогодення) - Реферат


Реферат
не тему:
Київ - головний державотворчий центр України, осердя формування і становлення національного війська (від княжих часів до сьогодення)
Вибір теми дослідження зумовлений недостатнім станом вивчення цієї проблеми, а саме місця і значення Києва як найголовнішого державотворчого центру України і осердя формування і становлення національного війська. Утвердження Києва як столиці Київської, чи як ще пишуть, Давньоруської держави та його подальшій історії розвитку присвячено багато наукових досліджень. Зокрема це: Берлинский М.Ф. Краткое описание Киева... СПб., 1802; Закревский Н.В. Описание Киева. Т. 1 - 2., М., 1868; Грушевский М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV в. К., 1891; Петров Н.И. Историко-топографические очерки древнего Киева. К., 1897; Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 1 - 10., К. 1913 - 1936; Хвойка В.В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. (По раскопкам). К., 1913; Греков Б.Д. Культура Киевской Руси. М. - Л., 1944; Гуслистий К.Г. Героїчне минуле Києва. К., 1945; Довженок В.Й. Військова справа в Київській Русі. К., 1950; Греков Б.Д. Киевская Русь. М., 1953; Тихомиров М.Н. Древнерусские города. М., 1956; Каргер М.К. Древний Киев. Т.1 - 2. М. - Л., 1958 - 1961; Історія Києва. Т.1 - 2. К., 1959 - 1960; История Киева. Т.1 - 2. К., 1963 - 1964; Брайчевський М.Ю. Коли і як виник Київ. К., 1963; Рыбаков Б.А. Древняя Русь. М., 1963; Шевченко Ф.П. Роль Києва в міжслов'янських зв'язках у ХVIІ - ХVІІІ ст. К., 1963; Брайчевський М.Ю. Походження Русі. К., 1968; Історія міст і сіл Української РСР. Київ. К., 1968; Фроянов Й.Я. Киевская Русь: Очерки социально-политической истории. Л., 1980; Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности ХІІ - ХІІІ в. К., 1980; История городов и сёл УССР. Киев. К., 1982; Історія Києва: У 3-х т. К., 1986 - 1988; Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. К., 1987; Історія українського війська. Львів, 1992; Котляр М.Ф. Утворення Давньоруської держави. К., 1993; Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. К., 1994; Кононенко П.П. Українознавство. К., 1996; Кононенко П.П. "Свою Україну любіть..." К., 1996; Залізняк Л.Л. Походження українського народу. К., 1996; Толочко П.П. Київська Русь. К., 1996; Історія українського війська. Львів, 1996; Котляр М.Ф. Полководці Давньої Русі. К., 1996; Якимович Б.Б. Збройні Сили України: Нарис історії. Львів, 1996; Залізняк Л.Л. Від склавинів до української нації. К., 1997; Пріцак О. Походження Русі: стародавні скандинавські джерела (крім ісландських), Т.1 К., 1997; Залізняк Л.Л. Первісна історія України. К., 2000; Залізняк Л.Л. Україна серед світових цивілізацій. К., 2000; Франклин С., Шепард Д. Начало Руси 750 - 1200 /пер. с англ. СПб., 2000; Котляр Ю.В. Військова історія України. Миколаїв-Одеса. 2000; Баран В.Д., Баран Я.В. Походження українського народу. К., 2002; Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Український етнос: ґенеза і перспективи. К., 2002, Рукопис, тощо.
Проте у переважній більшості цих праць Київ не розглядається як політичний і військовий центр українського народу, а лише як столиця Давньоруської (а не української!) держави, населеної міфічною давньоруською народністю. Автор вирішив надолужити цей недолік, ліквідувати це неподобство і, в міру своїх сил і можливостей, розпочати знищення ще однієї білої плями в києвознавстві зокрема, і в українознавстві взагалі.
Треба зауважити, що в НДІУ МОН готувалася до друку колективна монографія про Київ, з урахуванням багатьох нових підходів, відкриттів і сучасних переосмислень в археології, етнології, історії, філології, лінгвістиці, філософії, культурології, екології, геополітиці зокрема, і в українознавстві в цілому. Але через нестачу фінансових коштів, реалізація цього проекту, на превеликий жаль, була призупинена, хоча цілий ряд розділів вже були авторами підготовлені. Ця розвідка теж була написана до цієї важливої і необхідної українознавчої праці. Тепер вона виноситься на широкий читацький загал як стаття в журнальному варіанті.
Головною метою дослідження є аналіз сукупності державотворчих і мілітарних елементів, які не тільки дали можливість Києву стати столицею нашої Батьківщини, але й зробили його символом самобутності, волелюбності, незнищенності, сакральності і соборності України. Центральним аспектом наукової праці є, насамперед, комплексний і систематичний підхід щодо вивчення феномену Києва в націє-державотворчому і мілітарному процесах. Автор намагається це явище не просто описувати, чи інформувати читача, перераховуючи ті чи інші факти і події, а дослідити, як в часопросторовому континуумі зростав Київ і врешті-решт став тим, чим він є зараз - уособленням України і українців, їх надією і вірою.
Вважаємо за необхідне наголосити, що у своїй українознавчій розвідці послуговуємося, насамперед, одним з основних наукових методів - принципом історизму, себто об'єктивним дослідженням витоків історичного явища, а саме феномену Києва, і не лише як міста, чи навіть формальної столиці української держави, а передусім його місця в національному етно-державному процесі, у зародженні і становленні вітчизняних збройних сил тощо. Цим самим зберігається тяглість і тісний взаємозв'язок між минулим і сьогоденням, а також сподіванням на краще майбуття для України і українців. Науковці і, насамперед, українознавці, теж повинні докласти всіх своїх зусиль на цьому тернистому шляху.
Недаремно вчені Петро Кононенко і Тарас Кононенко вважають: "М.Грушевський і його послідовники невідступне дотримувалися історизму та всебічності вивчення як джерельної бази певних явищ, так і етапів та форм розвитку самих явищ. Тому закономірно, що їхнє око сягало глибин тисяч років, фіксувало характер еволюції природи й людини в органічному контексті з розвитком культурно-цивілізаційних процесів та формації".
Також ми використовуємо порівняльно-історичний метод, а саме, коли зіставляються особливості зародження, становлення і формування Києва як вітчизняного державотворчого і мілітарного центру із загальнонаціональними та світовими тенденціями розвитку націє-державотворення.
Окрім того, нами застосовується метод структурно-функціонального аналізу, а саме, коли досліджуваний феномен Києва як головного державотворчого центру України і осердя формування й становлення національного війська, розчленовується на складові, а потім виявляються співвідношення між цими його елементами, закономірностями їх розвитку і утвердження на їх основі певних історико-культурних реалій.
В науковій праці ще залучається системний метод, а саме, коли і державотворчі, і мілітарні аспекти Києва розглядаються в їх нерозривній взаємодії і взаємозв'язку, та як підґрунтя, на якому з часом було збудовано Українську Державу.
Виклад матеріалу передбачає наявність п'яти головних блоків, де досліджується феномен Києва як головного державотворчого центру України і осердя формування і становлення національноговійська. Перший - Київська Русь-Україна. Другий - литовсько-польська доба. Третій - козацька держава Гетьманщина. Четвертий - колоніальний період бездержав'я кінець ХVІІІ - ХІХ ст.
Loading...

 
 

Цікаве