WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Законодавче забезпечення мовних прав і обов’язків в Україні - Реферат

Законодавче забезпечення мовних прав і обов’язків в Україні - Реферат

абстрагуванню". І далі вчений про вивчення іноземних мов дітьми пише: "Так з дітей, які мають непогані здібності, робляться напівідіоти, живі пам'ятники безглуздя і душевного холопства батьків". І щодо двомовності цілих націй: "Вплив двомовності на більш широкі класи населення, майже на цілі, хай малочисельні, народи, як чехи, я думаю, теж несприятливий".
Тема мовних прав, викладених у "Загальній декларації прав людини", завершується статтею 29: "Кожна людина має обов'язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки такихобмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі". Про обов'язки (в т.ч. національних меншин) нижче, а от щодо "обмежень, які встановлені законом", то в Україні достатньо законів, які ігнорують "справедливі вимоги моралі", порушують права українців. Так, виготовлення технічної і проектної документації російською мовою приневолює українців (і тих, хто розробляє, і тих, хто потім користується цією документацією) до примусової праці з перекладу.
Поцікавтесь, яка вартість праці з перекладу, які витрати часу при перекладі з російської на українську. Запи-тайте, що кажуть про двомовне "сіпання" психологи. А стаття 4 Конвенції "Про захист прав і основних свобод людини" 1950 р. говорить: "Жодна людина не може перебувати в рабстві або в підневільному стані. Жодна людина не може бути приневолена до примусової чи обов'язкової праці". А українці в Україні перебувають у "підневільному стані", їх "приневолюють до примусової чи обов'язкової праці", бо вони не можуть вільно спілкуватися своєю мовою. Це стосується і газет, телебачення, торгівлі, роботи на виробництві і так далі.
Тепер щодо згадуваного вище "права на захист закону від такого втручання або таких посягань".
Мені відомо 6 спроб захисту своїх мовних прав українцями в судах України (Київ, Київська область, Луганськ, Донецьк). Усі ці спроби мають одну спільну рису: позивачам відмовили у поновленні порушених прав людини за етнічною і мовною ознаками, хоча ці спроби були здійснені з дотриманням необхідних процесуальних норм та із залученням кваліфікованих адвокатів.
1. У 2003 р. киянин Олексій Середюк звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до магазину "Госптовари київські" з вимогою надати інформацію про товар українською мовою, оскільки магазин відмовився виконати вимоги законодавства. Позовна заява була оформлена виключно у відповідності до вимог Закону "Про захист прав споживачів" та з дотриманням певних чинників: в період навчання у школі позивач не вивчав російської мови, а придбаний товар є хімічною речовиною шкідливою для здоров?я у випадку невірного застосування. Відмова районного та апеляційного судів залишала надію на Верховний Суд, який у пункті 12 Постанови Пленуму № 5 від 12 квітня 1996 року зазначив: "Надання інформації у технічній документації, на етикетці тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації". Два роки касація пролежала у ВС, а правосуддя не сталось. В ухвалі ВС від 05.05.2006 р. підставою для відмови стало протизаконне твердження, що позивач звернувся з вимогою про надання інформації про товар після придбання товару. Цим ВС проігнорував згадану власну Постанову, вимоги ст. 36 Закону "Про мови" та Закону "Про захист прав споживачів", зокрема ч. 1 ст. 18, де зазначено: "Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару".
2. Інша справа вже більше року знаходиться у Верховному Суді. Я звернувся з письмовою заявою до Авто-ЗАЗу з вимогою надати інформацію про придбаний автомобіль "Таврія" вже після придбання автомобіля. До суду я звернувся у повній відповідності до Закону "Про захист прав споживачів" після відмови, отриманої з АвтоЗАЗу. Ця відмова вмотивовувалась нібито неповноцінністю української мови, що підтвердилось і пози-цією відповідача в суді.
У моїй позовній заяві до АвтоЗАЗу були посилання не лише на Закон "Про захист прав споживачів", а й на норми "Загальної декларації прав людини" та Конвенції "Про захист прав і основних свобод людини" 1950 р. Суд Києво-Святошинського району та апеляційний суд Київської області повністю проігнорував ці поси-лання. Тож українці в Україні не є людьми. Натомість є висновок: "Коефіцієнт інтелекту дозволяє позивачу розуміти значення, викладені в технічній документації, наданої до автомобіля". Іншими словами, розумним - російська мова, а придуркам - українська. Це - "іменем України".
Про позицію у суді представника УкрАВТО та самого суду можна розповідати багато, але наведу лише один зразок глузування над українцями та здоровим глуздом. Ось який висновок суду: "Беручи до уваги, що позивачем самостійно проводився переклад розділу "Вимоги безпеки та попередження" в "Київській редакції перекладів науково-технічної літератури та документації", суд прийшов до висновку, що інструкція з експлуатації та сервісна книжка є "технічною документацією""? Мабуть, тут мовиться про те, що коли б я замовив переклад у фірмі "Світанок", то суд прийшов би до висновку, що інструкція з експлуатації та сервісна книжка на автомобіль є природничою документацією.
Є ще одна відмінність між цими двома позовами. Використавши самовпевненість відповідача, вдалося добитися проведення в Інституті психології АПН психологічної експертизи, яка встановила еквівалент заподіяної мені моральної шкоди у розмірі 252700 грн. Але суд не визнав цю експертизу, проведену державною установою та її спеціалістами, які щорічно проводять сотні різноманітних експертиз, пов'язаних із заподіянням моральної шкоди (трагедія на летовищі у Скнилові, броварська ракета, порушення прав споживачів і т.д.).
3. Усім відомий факт, що нинішній Київський міський голова Черновецький при виконанні своїх службових обов'язків послуговується російською мовою. Це суперечить статті 10 Конституції, яка чітко розтлумачена Конституційним Судом щодо застосування української мови: "Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мо-ва як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України
Loading...

 
 

Цікаве