WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Етнічні відмінності в рівні освіти населення України (за матеріалами перепису 2001 року) - Реферат

Етнічні відмінності в рівні освіти населення України (за матеріалами перепису 2001 року) - Реферат

21,12 % [20]. До того ж серед росіян частка осіб із повною вищою освітою була майже вдвічі більшою, ніж осіб із початковою освітою (відповідно 18,70 % та 10,84 %) [21]. На відміну від українців, серед яких частка осіб із повною вищою освітою була суттєво меншою, ніж частка осіб із початковою освітою, відповідно - 11,69 % (3 942 938 осіб) та 15,05 % (5 073 759 осіб) [22].
Які ж головні причини, що зумовили суттєве відставання в освітньо-кваліфікаційному рівні українців від росіян? Т.Рудницька переконана, що "більш низький, порівняно з росіянами та євреями, освітній рівень українців пов'язаний з тим, що в процесах соціального та культурного розвитку українського народу наочно проявило себе одне з основних "неантагоністичних" протиріч соціалістичного періоду життя нашого суспільства - соціальна диференціація міста і села" [23]. Так, за рівнем урбанізації українці продовжують суттєво відставати від росіян. Зокрема, частка міського населення в 2001 р. серед українців становила 63,02 %, а серед росіян - 86,93 % [24].
Але, на нашу думку, ця суперечність мала не соціальний, а соціально-етнічний характер, що найбільш повне відображення знайшла у мовній компетенції населення. Тобто, суперечність між зросійщеним за мовою містом, за винятком західних областей, та україномовним селом. На жаль, таке становище, як рецидив радянської доби, продовжує зберігатись і в незалежній Україні, насамперед у її східних та південних областях. Українці й українська мова опинились, включаючи і освітньо-кваліфікаційний рівень, в умовах "співіснування і жорсткої конкуренції з російською мовою при панівному становищі останньої (як наслідок попередньої тривалої політики русифікації - неприхованої з боку царського та маскованої з боку радянського режимів) [25].
Високий освітній рівень російської етнічної меншини в Україні визначався не лише безпосередньо ступенем урбанізації, але й тим, що вони зосереджувались, насамперед, у великих містах, обласних центрах, де були вищі навчальні заклади. Таке територіальне розміщення росіян спостерігалося навіть у Західній та Центральній Україні, де загальна їхня чисельність була незначною. До того ж, рівень підготовки випускників міських шкіл був і залишається значно вищим, ніж сільських. За винятком Києва та Львова, основні центри вищої освіти знаходилися на сході та півдні України: Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Сімферополь, куди за радянських часів на навчання масово приїжджали росіяни з сусідніх областей Росії. Не випадково, за переписом 2001 р., лише 59,55 % від загальної чисельності росіян народилися в Україні, інші є мігрантами в першому поколінні [26].
Значний вплив на етнічні відмінності в рівні освіти відігравала радянська практика розподілу випускників вищих та середніх спеціальних навчальних закладів. Зокрема, випускники навчальних закладів з України направлялися на роботу за межі республіки, а випускники з інших республік - в Україну, але в меншій мірі. Жодної економічної необхідності для України в такому "обміні кадрів" не існувало. Але така практика вписувалася в радянську міфологему творення "єдиного радянського народу". "Внаслідок постійного відбору фахівців та їхньої концентрації в центрі Союзу знижувався професійний та освітній потенціал населення України" [27].
За радянських часів важливе значення для розширення доступу росіян до вищої школи України мала мова навчання. Через те, що нею була російська, то це створювало обмеження для українців, насамперед випускників шкіл з українською мовою викладання, бо навіть вступні іспити проводилися переважно російською мовою. До того ж, більшість вищих та середніх навчальних закладів підпорядковувалися не Києву, а Москві. Але навіть і в тих закладах, які формально входили в підпорядкування міністерствам УРСР, мовою викладання була російська. Так, наприклад, у 1989 р. в педагогічних інститутах та училищах Міністерства народної освіти УРСР, які знаходилися в південно-східних областях, навчальний процес проводився виключно російською мовою, за винятком Харківського, Миколаївського та Херсонського педінститутів, де лише від 3 % до 10 % предметів викладались українською мовою [28].
На жаль, і за часів незалежності України, особливо в її східних та південних областях, продовжується, як і за радянських часів, ганебна практика, коли українці, закінчивши середню школу з українською мовою викладання, повинні здобувати вищу освіту іншою мовою. Державна програма розвитку української мови, прийнята ще в 1991 р., за якою вищі навчальні заклади до 2000 р. повинні були перейти на українську мову викладання, так і не була виконана. Тому система вищої школи в південно-східних областях, як і раніше, залишається дієвим інструментом зросійщення українців на власній землі.
Варто погодитися з Т.Рудницькою, що питома вага осіб із вищою освітою "є одним з основних чинників при визначеності просунутості соціальної (етнічної) групи по щаблях суспільної драбини" [29]. Найбільш повні результати такої "просунутості" дає порівняння частки українців та росіян серед усього населення та осіб із повною вищою освітою. Так, частка росіян серед усього населення у віці 10 років і старше становила 17,90 %, серед осіб з найвищим освітньо-кваліфікаційним рівнем - 25,86 %, а українців, відповідно, 77,14 % та 69,69 % [30].
Тобто, українці були "недопредставлені" серед осіб із повною вищою освітою і відповідно на верхніх щаблях суспільної піраміди, бо рівень освіти є одним із найважливіших показників соціальної і комунікативної потужності кожного етносу. Незважаючи на те, що за освітньо-кваліфікаційним рівнем росіяни і поступалися євреям, але вплив російської етнічної меншини визначався їхньою чисельністю, яка в поєднанні з високим рівнем освіти та зосередженням переважно у великих економічних і адміністративних центрах, забезпечувала їм значний вплив на всі суспільно-політичні й економічні процеси в Україні.
Освітньо-кваліфікаційний рівень сукупної чисельності
Loading...

 
 

Цікаве