WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Дослідження Слова о полку Ігоревім - Реферат

Дослідження Слова о полку Ігоревім - Реферат


Реферат на тему:
Дослідження Слова о полку Ігоревім
2000 року відзначено 200-ліття з часу публікації видатної пам'ятки давнього українського (староруського) письменства - "Слова о полку Ігоревім". На останню чверть ХХ ст. припало ще кілька ювілеїв цього твору - 800-річчя написання (1987 - 1988), 800-річчя Ігоревого походу (1985), 175-річчя першопублікації (1975). За цей час з'явилося чимало нової літератури про "Слово", що зафіксована у двох бібліографічних покажчиках: "Слово о полку Игореве": Библиографический указатель. 1968 - 1987 года. Л., Наука, 1991, 205с. (1395 назв російською мовою, 178 - українською і 99 - білоруською) і "Бібліографічний покажчик праць, виданих в Україні в 1970 - 1990-х роках про "Слово о полку Ігоревім". Харків, 1999, 44 с. (576 назв). Російська Академія наук видала фундаментальну працю "Энциклопедия "Слова о полку Игореве" (Т. 1 - 5, Санкт-Петербург, 1995), яка частково охоплює й український матеріал. Така кількість наукової і науково-популярної літератури про "Слово" засвідчує, що інтерес до нього не згасає. У рішенні ЮНЕСКО про святкування 800-річчя "Слова" було сказано, що воно поряд з найвидатнішими творами давніх літератур впливає на всезагальний літературний процес, закладені в ньому ідеї миру й гуманізму відіграють велику роль у формуванні світової духовної культури.
До 200-річчя першодруку "Слова" в Україні з'явилися нові переклади й переспіви героїчної поеми - М.Гетьманця (Суми, 1998), М.Ткача (Київ, 1998), Н.Попеля (Одеса, 1999), К.Нейпавера (Ужгород, 2000). Наукове визнання здобули праці Ірини Калинець - "Студії над "Словом о полку Ігоревім" (Львів, 1999), В.Звагельського - "Про шлях Ігоря Сіверського" (Суми, 1999). Проведено дві всеукраїнські наукові конференції: "Слово о полку Ігоревім" та його епоха" (Київ - Суми - Путивль, травень, 2000 р.) і "Слово о полку Ігоревім": на шляху до третього тисячоліття" (Львів, грудень 2000 р.) Видано першу книгу неперіодичного наукового збірника "Словознавство" (Київ - Суми, 2000). Побачив світ змістовний краєзнавчий збірник "Слово о полку Ігоревім" і "Луганщина" (Луганськ, 2000). Вершиною наукових здобутків українських дослідників "Слова" 2000 року стало комплексне видання Бориса Яценка "Слово о полку Ігоревім" та його доба" (К., 2000), що містить кілька розвідок ученого ("Історична основа "Слова о полку Ігоревім", "З історії відкриття "Слова о полку Ігоревім", "Про Щукінський список "Слова о полку Ігоревім" та ін.), оригінальний текст "Слова", ритмічний переклад, розлогі коментарі. Б.Яценко також переклав "Слово" англійською мовою. Автор послідовно обстоює та обґрунтовує думку, що "Слово" - пам'ятка питомо української літератури.
Українська наука про "Слово" поповнилася нині серйозними науковими дослідженнями, перекладами та переспівами, які належать перу авторів з діаспори, донедавна заборонених в Україні. Серед них - студії, переклади й переспіви Я.Гординського, Б.Кравцева, митрополита Іларіона (І.Огієнка), М.Кравчука, В.Васьківа та ін. Введено знову в науковий обіг дослідження про "Слово" М.Грушевського, галицьких авторів кінця ХІХ - початку ХХ ст. Останні десятиліття ХХ ст. збагатили українську науку про "Слово" фундаментальними дослідженнями Л.Махновця ("Про автора "Слова о полку Ігоревім", К., 1989), цікавими працями й спостереженнями М.Гетьманця, В.Німчука, В.Франчук, С.Пінчука, С.Пушика, С.Федаки, М.Ткача, В.Звагельського, Ірини Калинець та ін. Можна сказати, що наука про "Слово" утвердилася нині в Україні як самостійна дисципліна, яка, відкидаючи попередні ідеологічні нашарування, всебічно вивчає твір як дорогоцінну спадщину давньої української духовної культури.
Зрозуміло, й надалі є актуальним цілий комплекс проблем, що накопичилися довкола "Слова" впродовж двох віків. Це - й проблема тексту, його темних місць, проблема часу створення і найактуальніша проблема - авторства. Залишається також питання про оригінальність "Слова", його автентичність. Очевидно, ці проблеми ніколи не будуть розв'язані до кінця, тому над ними сушитимуть голови вчені, навколо них виникатимуть численні домисли і фантазії псевдовчених та любителів познущатися над "Словом". У цьому наша пам'ятка беззахисна.
ІІ
200-річчя першодруку "Слова" відзначено в Україні ще одним "відкриттям", про яке варто поговорити окремо, оскільки воно належить перу поважного американського вченого й надруковане в українсько-американському журналі "Критика" (К., грудень 2000 р.) під рубрикою "До 200-ліття "Слова" і презентаційною назвою "Слово про те, як Ярослав, князь галицький, у султанів стріляв". Автор статті - професор російської історії Гарвардського університету (США) Едвард Кінан. Статтю перекладено з англомовного наукового збірника, виданого 2000 року Гарвардським університетом на пошану директора Гарвардського українського наукового інституту професора Романа Шпорлюка ("Культури і нації Центральної і Східної Європи"). У примітці сказано, що "стаття друкується з дозволу автора з незначними змінами, зробленими для "Критики".
Що ж запропонувала "Критика" своїм читачам, передруковуючи статтю американського історика? Вже перші рядки статті вирізняються іронічно-поблажливим тоном щодо українських науковців, які "час від часу виказують бажання привласнити військову повість, загальновідому як "Слово о полку Ігоревім", або принаймні наголосити, що позаяк її головні події відбувалися на території майбутньої України, а Ігор княжив у Чернігові, то сучасні українці мають не менше прав претендувати на цю спадщину, ніж сучасні росіяни. Але через панівні позиції росіян у радянських академічних установах і стійкий російський націоналізм оприлюднюваний у кожній дискусії про походження поеми, українські претензії так і не досягли мети. Що, зрештою, й добре, бо цей твір - підроблений". Читачеві пропонується, отже, ще одна версія про не оригінальність "Слова", його підробку наприкінці ХVІІІ ст. Як знаємо, "школа" таких скептиків має вже свою історію. Свого часу досить широкого розголосу набула версія французького славіста А.Мазона (1881 - 1967), який ще 1940 року виступив із твердженням, що "Слово о полку Ігоревім" - фальсифікат кінця ХVІІІ ст. Російська й українська філологічна наука послідовно спростувала всі аргументи А.Мазона. Найбільше уваги цій проблемі приділив видатний знавець "Слова" професор М.К. Гудзій. У 1940 - 1960-х роках він виступив із серією статей, в яких довів наукову неспроможність "скептиків", зокрема й професора А.Мазона. Підсумковою стала праця Гудзія "По поводу ревизии подлинности "Слова о полку Игореве", надрукована у збірнику "Слово о полку Игореве" - памятник ХІІ века" (М. - Л. 1962) й передрукована в українському виданні праць ученого ("Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение ХVІІ - ХVІІІ веков" (К., 1989). Професор А.Мазон вважав, що "Слово" є наслідуванням "Задонщини", й авторами цієї "підробки" могли бути О.І.Мусін-Пушкін та його сучасники й помічники - О.Ф. Малиновський і М.М. Бантиш-Каменський.
Досить поширеною в 60-х роках булаверсія російського історика О.О. Зиміна (1920 - 1980), за якою "Слово о полку Ігоревім" нібито написане у 80-х роках ХVІІ ст. архімандритом Спасо-Ярославського монастиря Іоілем (Іваном) Биковським (1726 - 1798), власником Мусін-Пушкінського "Хронографа", в якому містився рукописний текст "Слова". Джерелом "Слова" О.О. Зимін також вважав "Задонщину" з використанням літописів і пам'яток українського й білоруського фольклору. Концепція

 
 

Цікаве

Загрузка...