WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Мій Видинів - Реферат

Мій Видинів - Реферат

імен типу Видислав, Видимир, Видибор. На жаль, ми вже ніколи не довідаємось, чи назва села походить від імені засновника бо пізнішого власника поселення, чи від урочища, в якому воно свого часу було засноване, і яке безперечно належало боярину або простолюдину - русичу, без сумніву - Видину".
Розташоване село Видинів на правому березі річки Прут. Як відомо, у сиву давнину водні артерії служили нашим давнім предкам не тільки для ловлі риби, але й як шляхи сполучень.
Храмове свято у Видинові 28 серпня, на Богородицю.
"Маестро з Покуття"
Готувала Олійник Оксана
група 2-А2
Учитель! Від вчительського першого поштовху стартують всі великі. Тільки від доброго дерева мається добрий плід. Письменники, художники, композитори, співаки…
Учитель! скільки того звеличеного покутського цвіту подаровано ним світові!
У липні 2002 року відзначали 90-літній ювілей колишнього народного вчителя, директора школи Василя Олексійовича Куфлюка.
За тією щедрою наукою крокували до Видинова народні артисти України Н.Матвієнко, М.Мозговий, Н.Яремчук із синами, Раїса Кириченко. Понад сотню високопрофесійних скрипалів, баяністів, піаністів…. перші ази науки проходили у Видинівського майстра. Батьки Василя Олексійовича всім наймудрішим наділили сина. Мав дзвінкий гарний голос, заворожено вслухався
у бабині пісні. Першим музичним інструментом була мандатна з дощечки і телефонного дроту. Опісля, батько, повернувшись з фронтів Першої світової, придбав синові справжній інструмент. Крокував з тим набутком все життя. У1918-1920 рр. в першому і другому класі В.О.Куфлюка навчала Ганна Андрієвич. Була у Видинові й приватна школа, розташована у власній хаті вчителя Мих. Ільковича Берлада. Разом з Василем Куфлюком в Мих. Ільковича навчалось ще 11-12 учнів. Навчаючись у 4-му класі. учні одночасно підготовлювались до вступу в Коломийську українську гімназію. В Снятині, на жаль, української гімназії не було.. Закінчивши в 1931 р. Коломийську гіманазію поступив до Заліщицької учительської семінарії з п'ятирічним терміном навчання, яку закінчив за один рік. За домовленість з директором семінарії В.Куфлюк відвідував одночасно 2 останні семінарні курси, студіюючи тільки власне педагогічні дисципліни: психологію, педагогіку, методику викладання предметів - все те, чого не навчали в гімназії. Аби не сидіти на шиї батьків, Василь займався репетиторством, заробляючи таким чином на прожиття. Снідав від в адвоката (за те, що підготовки його сина до вступу в гімназію), обідав в учительки-пенсіонерки (навчав її дочку співу з нот). а вечеряв семінарист у своєї квартирної господині за те, що носив їй воду, яка була далеченько від хати. До того ж він ще й умудрився одночасно навчати стенографії групу студентів, за " золотий в місяць з кожного. Заробляючи собі таким чином на життя, Василь Куфлюк водночас збирав кошти для подальшого навчання у Варшавській консерваторії. Склавши у Львові есктерном екзамени за весь семінарський курс, Василь Олексійович отримав диплом народного вчителя і право викладати в українських та польських школах. Навчаючись з 1933 по 1937 рр. у Варшавській консерваторії, Василь Олексійович водночас займав посаду вчителя. У сиротинській школі-інтернаті в Прушкові біля Варшави, якою опікувався видатний польський письменник і педагог Януш Карчак вів уроки музики. Ще 2 роки вдосконалював викладацьку майстерність у Народному Домі". Повернувся до батьківської оселі тільки у 1939 р. Тут Василя Олексійовича й захопила німецько-польська війна, а відтак російсько-більшовицька окупація. Восени, того ж 1939 р., нова влада доручила молодому 27-річному вчителеві очолити Видинівську школу. Надто подивував запис у його шкільній книзі наказів, датований 24 червня 1941 р., де директор школи зобо'язується взятись за добудову школи. Туманна вчительська місія супроводжувала його і в дні лихоліття, і в післявоєнні часи. Перебув пекло Другої світової війни, яка покалічила його тяжким пораненням під прибалтійським містечком Даугавпіком. І знову повоєннне вчителювання та директування в рідній школі. Займав він цю посаду протягом наступних 24-х років. Його гніздом, омріяним Ельдорадо, був Видинів. Тут коріння роду і духу високого, не раз його запрошували до великого міста. Відмовлявся. Суєтні вигоди та посади не приваблювали. Однак у 1963 році за те, що Василь Олексійович відмовився втупити до КПРС, його звільнили з посади і перевели в завучі. Цю посаду він займав аж до її скасування у Видинівській школі. На точному математичному розрахунку побудована і його музична методика. Пам'ятають її колишні його юні вихованці. І надбану сивизну усміхненого вчителя, і звуки старенького фортепіано, і просте та всеоб'ємне навчання сольфеджіо, і гра в різних октавах нехитрої мелодії:
-фа-фа-фа,
-фа-фа-фа,
- швидко поїзд їде.
То був перший етап роботи, коли створювалось понад 70 простих дитячих пісеньок. діти залюбки співали їх, навіть і не підозрюючи, що разом зі змістом пісень в їхній пам'яті назавжди закарбовується висота музичного тону. Найперше намагався визначати у дітей музичну пам'ять через музичні диктанти - запис на слух невеликих музичних уривків. І діти писали ноти швидше, ніж літери. Це приголомшувало вчених -вузівців. Коли вступники до консерваторії писали двоголосний диктант 2 години, у Василя Олексійовича такий диктант діти писали за 10 хв. Вони розуміли мову звуків, відчували гармонію краси і добра. Незважаючи на поважний вік Василь Олексійович продовжував займатися просвітницькою діяльність: допомагає бажаючим набути абсолютного слуху, який вкрай необхідний музикантам та співакам.В залежності від індивідуальності, його учні домагаються цього протягом 15-60 днів. Його методичне слово було просте й доступне. Послугами Василя Олексійовича щорічно користувались 30-40 чоловік, які приїжджали до Видинова з Коломиї, Львова, Києва та ін. міст України. На стажуванні у видатного майстра побувало 53 чоловік, які закінчили консерваторії Москви, Астрахані, Києва та Львова. Учні сільського педагога сягали найвищих вершин.
Марія Берлад, Гр. Грацюк, Орес Грицюк, Ганна Гаврилець, Богдана Фроляк, Ольга Куфлюк, Валенти Олексієнко - ці та багато інших воно вихованців успішно закінчили різні консерваторії. Навесні 1993 р. кіностудія ім. О.Довженка зняла про Василя Олексійовича короткометражний документальний фільм 2Маестро з Покуття".
…Мало село свої березневі і травневі дощі, від яких добрими справами квітло. Бо ж весняний день рік годує. Серед щедрих односельців і Василь Олексійович з неба звізди брав, опираючись на рідне, земне…
Так, рідне сільське гніздо для всіх стало найтеплішим за близькими і далекими паралелями. Воно всяк час обігрівало і Василя Олексійовича в його одержимості. Тут були його учні, тут були його будні та свята в колі вихованців, ставши найбільшим скарбом щедрого Педагога.
"Мій Видинів"
Слова і музика В.О. Куфлюка
1. Скільки сіл. скільки сіл
Я вже бачив,
І ці села хороші такі,
Та одне з них село
Все ж найкраще було
І припало мені до душі.
Приспів:
Там в далині Прут лепоче
Свої давні гуцульські пісні, -
Мій Видинів, як сині очі
І Карпати чудні вдалині.
2.Стільки шкіл, скільки шкіл
Я вже бачив,
Та ще школу не бачив таку,
Щоби школа ціла
У нарцисах цвіла
В яблуневім пишалась вінку.
Приспів
"Ти Покуття рідний краю"
1.Ти Покуття, рідний краю,
Бачив дні воєнних гроз.
Мов сплетений той віночок
Із барвінку й білих рож
2.То твоїх зелених
Протікає сивий Прут
Ллється пісня над полями
Про народ і славний труд.
3.Ти течеш наш сивий батьку
Тут течеш з давніх-давен
Ми живем тепер мій краю,
Вільним щастям, світлим днем.
"Виднівський вальс"
1.Виднів мій красень Прут в сині
Вночі ясні серце співа Тобі
Липа цвіте і шелестить трава
Дівчина жде яка місяць вийде з хмар.
Приспів:
Де берізка і смерека
Тихо мріяли в гаю
Чути було десь далеко
Соловей співа в саду,
Пісня неслась до Карпат
Наш Видинів у садах,
В зелені видно здаля.
2.Наша любов, наче весна пройшла
В тиші дібров я її зустрічав
Вишні цвіли зорям сіяли навстріч,
Як ми ішли в місячну тиху ніч.
Приспів.
3.Ген Триліски, де ми по квіти ішли
Дні пропливли, може вже назавжди,
Воду пили разом з того струмка
І потім ми вертались до села.
Loading...

 
 

Цікаве