WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Домінанти України у контексті нової духовно-розвивальної освітньої системи - Реферат

Домінанти України у контексті нової духовно-розвивальної освітньої системи - Реферат

допомогти, спрямувати, підвести до розуміння, допомогти усвідомити, стимулювати до самоаналізу, самовияву тощо;
в) уміння й навички, за рахунок яких передбачається формування нової свідомості дитини.
Четвертою необхідною умовою реалізації гіпотези викладання українознавства у сучасній школі ми вважаємо дидактично-методичні параметри організації духовного зростання школярів з певних тем чи розділів, що передбачають: етапи-заняття, поле діяльності, надання учням можливості працювати у цьому полі та проектування результатів. Етапи-заняття (так звані уроки) охоплюють сім рівнів духовно-еволюційного шляху свідомості людини. Цікавим і надзвичайно важливим є те, як вищепозначені етапи-заняття реалізуються у його меті.
Наступною - п'ятою - умовою втілення загальної гіпотези "Українознавство - шлях до самовдосконалення" є духовно-розвивальний міні-підручник. Він поки що має умовну назву духовно-ціннісного етапу, в ході якого ми намагаємося реалізувати всі сім рівнів духовно-еволюційного шляху людської свідомості. Та в арсеналі нашого пошуку вже маємо нову дидактичну розвивальну систему, яка складається із семи взаємопов'язаних і логічно доповнюваних різних і нових за своїм як духовно-розвивальним змістом, так і еволюційним поступом занять, що працюють у системі спілкування "учень-учитель" чи "учитель-учень" з будь-якого предмета лише на фундаменті українського типу мислення, української свідомості, українського менталітету. Першим типом навчальних занять є репродуктивно-відтворювальний чи предметно-образний. Його метою є самопізнання, що втілюється шляхом організації дослідження навчального матеріалу через призму Мудрості, Чистоти, Простоти, Чесності, Вимогливості, Сумління, Цноти, поваги до Жінки-Матері, високої пасіонарності (відданості). Другий вид навчального заняття - розсудливо-практичний чи фундаментально-цілісний має за мету самовизначення і реалізується шляхом організації процесу дослідження теми через розвиток таких учнівських граней як старанність, високий рівень творчої обдарованості, стимулювання інтересу до істинних знань та чистих бажань, високий інтелект, позитивне сприйняття, багата уява. Третій тип - образно-понятійний, здійснюється посередництвом реалізації мети самоусвідомлення через вироблення в процесі дослідження теми заняття таких якостей, як увага, взаємоповага, щедрість, спокійливість, рівновага, миролюбність, співпраця, співдружність, висока моральність. Четвертий тип - аналітично-інтроспективний через самозаглиблення, вимагає в процесі дослідження нового матеріалу формування таких рис споконвічно власне українського мислення, як великодушність, добропорядність, відкритість, безстрашність, захищеність, хоробрість, кордоцентричність, лагідність, духовний аристократизм, відважність, гідність, відповідальність. П'ятий тип - просторово-уявний через мету самоствердження має спрямування такого рівня, який при вивченні нового матеріалу допомагав би формувати в дітей упевненість, дружелюбність, колективність, спостережливість, довірливість, самоконтроль, дисциплінованість, толерантність, обачливість, стриманість, подільчивість, споглядальність, слухняність, розважливість та відчуття насолоди у користуванні мовою. Шостий тип - інтуїтивно-передбачувальний чи інтуїтивно-альтруїстичний через самовідкриття покликаний допомогти дітям бути милосердними, доброзичливими, прощаючими, жертовними, і такими, що володіють навичками саморегуляції. Сьомий тип - предметно-трансформаційний чи спонтанно-творчий через учнівський самовияв у процесі дослідження нового матеріалу допоможе сформувати у вихованців людяність, гуманність, альтруїстичність, любов до всього живого, любов вищих духовних ґатунків, волелюбність.
Нам видалось доцільним усі поняття, що становлять структуру того чи іншого навчального заняття вважати своєрідними етапами, складовими, які можуть бути реалізованими при умові наближення змісту виучуваного матеріалу до його первинних духовних універсальних основ. Завдання і талант учителя саме й полягають у тому, щоб зуміти організувати процес освоєння нового матеріалу не за інтелектуально-логічним принципом, а за духовно-емоційним, який виступає підвалиною нової освітньої системи.
На жаль, у статті не можна детально описати нашу духовно-розвивальну систему, але схематично - це Дерево життя, модель ДНК, які мають сім спіральних витків чи крон - розгалужень з певними центрами - блоками секцій, гуртів, класів числом 4 - 6 - 10 - 12 - 16 - 2 - ?. Цю систему по вертикалі пронизують канали Прави, Яви і Нави (це нагадує канали, якими живиться Дерево звичайне, Дерево Життя і канали нервової системи людини), що в нашій структурі є також живильними центрами: 1) Проектно-правова організація, що працює під покровительством Богині Прави, котра стоїть на сторожі троїстої гармонії співвідносин Неба і Землі, Бога і Природи, Бога і Людини та визначає свідомість і правопорядок речей у Всесвіті, у ліцеї, в духовно-розвивальній структурі тощо. 2) Науково-дослідний інститут, що працює під покровительством Богині Нави, котра сприяє гармонії співвідносин між Природою учіння й Духом еволюції, навчає людей Законів Природи, Землі, Космосу. 3) Інформаційно-кореспондентський пункт під керівництвом Богині Яви, котра єднає Світ Природи і Світ Богів як основ Уселенського Буття і є Енергією інформації, Універсумом, Основою Всесвіту. Ці три інституції, по суті, будуть керувати процесом проектування, пошуку й дослідження на правовій основі й розповсюдженням результатів цих досліджень, що в майбутньому виявиться основним структурним управлінським стержнем освіти. Отже, основними, визначальними ознаками нашої національної духовно-розвивальної системи є наявність трьох організаційно-дослідних центрів, сімох еволюційних рівнів - ступенів навчання, п'ятдесяти семи дослідних лабораторій (секцій), концептуальних рівнів й функцій викладання, функціональних моделей викладання з курсів, дидактично-методичних проектів викладання з тем, циклів, окремих занять, духовно-емоційних навчальних занять, програм самовияву шляхом саморегуляції внутрішніх процесів дитини, програм саморегуляції та самовдосконалення учасників процесу, духовно-розвивальних міні-підручників, духовно-розвивальних занять, творчості учнів, учителів, батьків, родин тощо.
Література:
1. Ващенко Григорій. Твори: В 2 т. - К., 1961. - Т.1.
2. Кобилюх В. Наша мова - від санскриту? // Наука і суспільство. - 1996. - вересень - жовтень.
3. Кононенко П., Кононенко Т. Феномен української мови. Ґенеза, проблеми, перспективи. Історична місія. - К., 1999.
4. Магдалена Ласло-Куцюк. Апофеоз світла у творчості Григорія Сковороди. // Слово і час. - 1990. - №3.
5. Пепа В. Україна в дзеркалі тисячоліть. - К., 2000.
6. Плачинда С. Міфи і легенди давньої України. - К., 1997.
7. Роменець В.А. Історія психології ХІХ - початку ХХ століття. - К., 1995.
8. Сковорода Григорій. Твори: В 2 т. - К., 1961. - Т. 1.
9. Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання:принципи, умови, забезпечення. - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве