WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Державотворча діяльність Олени Теліги в українознавчому вимірі - Реферат

Державотворча діяльність Олени Теліги в українознавчому вимірі - Реферат


Реферат на тему:
Державотворча діяльність Олени Теліги в українознавчому вимірі
В лютневому Києві гітлерівськими окупантами було розстріляно в Бабиному Яру Олену Телігу. В свої 35 років вона була надзвичайно вродливою і чарівною жінкою, відомою поетесою, письменницею і публіцисткою, вірною і відданою дружиною, провідним діячем культурницької референтури Проводу Українських Націоналістів Організації Українських Націоналістів (Мельниківців), але, насамперед, Олена була полум'яною патріоткою України. Проте каліграфічно виводячи на папері слово "була", я зупиняюся, дивлюся на її світлину, вдивляюся в її розумні та лагідні очі й усвідомлюю, що ця Людина завжди з нами, а її Життя, Чин і Слово завжди буде допомагати свідомим українцям у розбудові Української Самостійної Соборної Держави.
Вивчення державотворчої діяльності Олени Теліги в українознавчому вимірі є дуже важливою науковою проблемою, яку вітчизняним ученим конче необхідно вирішувати, тому що фахове дослідження нашого героїчного минулого дає нам упевненість як у суперечливому сьогоденні, так і в загадковому майбутті. Про це свідчить Указ Президента України Віктора Ющенка № 416/2006 "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", підписаний 22 травня 2006 р. Зокрема в ньому зазначається, що з метою вшанування пам'яті видатної громадсько-політичної діячки, учасниці українського визвольного руху, поетеси Олени Теліги треба провести у вересні 2006 р. в Києві науково-практичну конференцію, присвячену її громадській діяльності та літературній творчості, а також тематичні конференції, "круглі столи", літературні читання в інших регіонах України тощо [13, 6-7].
Актуальність даної статті полягає в тому, щоб спробувати надати науково виважену оцінку державотворчої діяльності Олени Теліги в українознавчому вимірі. Щодо новизни її, то, насамперед, вона проявляється у вивченні державотворчих аспектів у громадсько-політичної діяльності Теліги, визначної української патріотки. Автор сподівається, що отримана нова аналітична інформація допоможе українцям не тільки осягнути значення непересічної особистості Олени Теліги у вітчизняному етнонацієдержавотворчому процесі, а й практично використовувати здобутки і втрати національно-визвольного руху 30-40-х років XX ст. у розбудові Української Самостійної Соборної Держави на початку третього тисячоліття.
Вважаємо за необхідне наголосити, що ми послуговувалися, насамперед, одним з головних наукових методів - історичним, тобто аналізували державотворчий потенціал тогочасної української інтелектуальної еліти, реальні здобутки і прорахунки вітчизняних інтегральних націоналістів і той конкретний внесок, який зробила О. Теліга в цей процес. Отже, шляхом порівняння ми знаходили загальне й особливе у розвитку українського етнонаціонального державотворчого процесу і визначали причини подібностей і розбіжностей, базуючись при цьому на твердженні, що послідовний історичний розвиток етнонацієдержавотворчих явищ має загальносвітові тенденції.
Проведений послідовний і копіткий аналіз останніх джерел, досліджень і публікацій, в яких було започатковано розв'язання даної проблеми, дає підстави свідчити, що вона потребує подальшого вивчення. Назвемо лише деякі найважливіші, на наш погляд, праці, які торкаються цієї важливої українознавчої теми. Зокрема це: Олена Теліга. Душа на сторожі: Вибір з поезій. - Мюнхен, 1946; Олена Теліга. Збірник. - Детройт, 1977; Олена Теліга. Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича. - Київ, 1994; Олена Теліга. О краю мій… - Київ, 1999; Олена Теліга. Листи. Спогади. - Київ, 2003; Олена Теліга. Листи. Спогади. 2-ге вид. випр. - Київ, 2004; Олена Теліга. О краю мій…: Твори, документи, біографічний нарис. 2-ге вид. випр. допов. - Київ, 2006; Олена Теліга. Вибрані твори.- Київ, 2006; Прапори духа: Життя і творчість О.Теліги. - (Б.М.),1947; Дмитро Донцов. Поетика вогнених меж, Олена Теліга. - Торонто, 1953; На зов Києва. Український націоналізм у 2-ій Світовій Війні. - Київ, 1993; Богдан Червак. Олена Теліга. Життя і творчість. - Київ, 1997; Олена Теліга: громадське і духовне покликання жінки: Матеріали наук. конф. - Київ, 1998; Микола Жулинський. Олег Ольжич і Олена Теліга: Нариси про життя і творчість. Вибрані твори. - Київ, 2001 тощо.
Попри всі перераховані вище праці, проблематика дослідження державотворчої діяльності Олени Теліги в українознавчому вимірі, на жаль, поки що залишається малодослідженою і потребує подальшого вивчення.
Розпочинаючи прискіпливий аналіз громадсько-політичної праці видатної українки в ім'я здобуття Україною незалежності й власної державності, розглянемо, насамперед, її життєвий шлях та найважливіші етапи становлення цієї непересічної особистості. Але спочатку лаконічно охарактеризуємо тогочасний вітчизняний державотворчий процес, адже біографія Олени Теліги та її родини була з ним тісно пов'язана.
У 1914 р. розпочалася Перша світова війна, яка тривала понад 4 роки, зруйнувала такі могутні імперії, як Австро-Угорська, Німецька, Російська, Турецька, й надала можливість цілому ряду етносів Східної та Південної Європи вибороти зі зброєю в руках власну державність, розбити врешті-решт колоніальні кайдани. Українці теж отримали такий шанс і намагалися ним скористатися. Нашим сусідам полякам це вдалося, а нам - ні! Чому? Тому що доба визвольних змагань українського народу за свою державність (1917-1921) виявила і героїв, і зрадників, і непрофесіоналів, і фахівців. На превеликий жаль, останніх було дуже мало, і серед них навіки здобули собі славу "усуси". Саме Українські Січові Стрільці (УСС) дали яскравий і величний приклад - зразок непереможності і жертовності найкращих синів українського народу на шляху здобуття незалежності. УСС протягом 1914-1921 років (на фронтах Першої світової війни і під час українських визвольних змагань) явили собою яскравий приклад поєднання військового професіоналізму та ідейної національної наснаженості. Вони натхненно вірили й самовіддано боролися за створення Української Самостійної Соборної Держави. Українські Січові Стрільці стали тим міцним стрижнем, навколо якого гуртувалися і зростали вітчизняні збройні формування як на сході, так і на заході України. Таких воїнів-лицарів не можна було перемогти, їх можливо тільки знищити фізично. Тому вони та їхній керівник Є. Коновалець і після поразки українських визвольних змагань продовжили боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу, започаткувавши Організацію Українських Націоналістів (ОУН) [14, 242-245].
Відомий вчений-українознавець П. Кононенко зазначає: "Основа платформи ОУН - комплексний розвиток держави, нації і культури. А в цьому зв'язку - боротьба за єдність усіх регіонів та сил українського народу з одного боку, та з антиукраїнськими блоками, очолюваними Росією й Німеччиною, з іншого. …Націоналізм ХХ ст. відштовхується від постулату: джерелом поступу є нерозривна єдність держави і нації, оскільки "нація є найвищий тип людської спільноти", форми державності залежатимуть від етапів танаслідків визвольного руху. Ідеал ОУН - Самостійна Соборна Держава, в якій гарантуються права людини, корінної нації та класів, верств, релігій і меншин" [5, 592].
"Україна завжди прагнула волі" - ці слова французького мислителя Вольтера на всіх переломних історичних фазах слугували гострим подразником і дороговказом для українців. Найкращі сини й доньки України самовіддано боролися і віддавали своє життя за її Свободу [14, 216]. Так було в середині ХVII і на початку

 
 

Цікаве

Загрузка...