WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Григорій Сковорода в осмисленні проблеми відновлення української козацької державності. Історико-автобіографічний аспект - Реферат

Григорій Сковорода в осмисленні проблеми відновлення української козацької державності. Історико-автобіографічний аспект - Реферат

подолання зовнішніх несприятливих обставин і пошук у складній конфігурації суспільних зв'язків тієї своєрідної "державницької ніші", яка містить соціальний запит на винятковість саме цієї людини. Іншими словами - через пошук і залучення себе до тієї "ідеї відновлення козацької державності та її діяльності", про яку йдеться у Сковороди" [1, 449-450].
Враховуючи єдність філософії та життя Сковороди, під час дослідження його біографії можна краще зрозуміти витоки його філософування та особливості сковородинівської української державницької історіософії. Отже, пошук смислу життя є безпосередньо пов'язаний з життєвим шляхом та особливостями окремої людської індивідуальності. "Адже зазначений вище пошук є справою кожного зокрема тією мірою, якою він змушений і пристосований до нього своєю натурою (за народженням) та історією (за біографією), і ця "обставина" є причиною "розуміння необхідності відновлення козацької державності", що є проблемою принциповою" [19, 562-573].
Г.Сковорода, якщо і не дав світу всезагальну державницьку філософську концепцію і не реалізував її як науку, то в будь-якому разі він дав свої поради щодо розуміння українцями "епохиХмельницького". І тут постає така проблема, як сковородинівське дисидентство щодо Російської держави, у якому сучасні автори намагаються зрозуміти своєрідний супротив Г.Сковороди російському деспотизму. Деякі науковці намагаються твердити, що Г.Сковорода тільки через призму своєї філософської творчості зміг протиставити себе російському самодержавству та суспільству. Деякі вдаються у цьому питанні до різних можливих інтерпретацій творчості Сковороди, хоча критерій його життя один - відновлення "Гетьманщини", української козацької державності "епохи Хмельницького" [7, 24-49].
Справжній Сковорода - це борець за історичну істину, який в умовах самодержавної Росії, що інкорпорувала Україну за часів діяльності українського філософа, мав мужність висловитись за відновлення української державності і відстоював свою позицію у безвихідній ситуації, в яку потрапила його батьківщина Україна, тобто право обрати незалежний спосіб життя [18, 13-18].
По суті, в той жорстокий час він сформував власну концепцію відновлення української козацької державності. Його ідеалізація Богдана Хмельницького як державного діяча є головною філософською думкою, яку в умовах російського самодержавства він намагався передати кожному українцю. Г.Сковорода робив все для утвердження в українському суспільстві української державницької філософії, у якій він шукав істину впродовж усього свого життя [2, 515-516].
Концепція "україно-центризму" Г.Сковороди цікава тим, що мислитель розмірковує про місце кожного українця у відновленій Українській державі у контексті розвитку та співжиття всіх народів Європи. Він протиставляє Україну "епохи Хмельницького" тогочасній "жорстокій та свавільній Російській імперії", яка зухвало та підступно знищила українську державність. Сковорода конкретизує свої думки про роль "держави Хмельницького" в Європі та Світі, розповідає про жорстокі реалії, в які потрапили Україна та український народ, говорить про жорстокий світ, який оточує "людей", під якими він має на увазі українців[19, 562-573].
Поневолену Україну та "українську людину" (тут мається на увазі український народ) він протиставить деспотичній самодержавній Росії [4, 7-86].
Про певне протиставлення людини та світу у філософії Г.Сковороди наголошує дослідник Т. Пінчук, звертаючи увагу на те, що розробка принципу антропоцентризму в історіософії Сковороди врешті-решт призводить до різних інтерпретацій змісту антропоцентризму. Існують два варіанти антропоцентричного трактування історіософії: акцент на особистісному варіанті суб'єкта історичної дії (людська індивідуальність ) та акцент на масовому чи груповому суб'єкті (нації, держави тощо ), який був основою філософії Сковороди, що стала початком цілого напрямку української ідеалістичної філософії [15, 29-33].
Для осмислення української державності Г.Сковорода вивчив багато творів, написаних у середньовіччі, щоб кристалізувати свій тримірний погляд, як зазначає російська дослідниця Л.Софронова, на цю проблему, висвітлити свою модель "української державності" для кожної української людини, яка повинна була увібрати й усвідомити її як українську філософську теорію світу [18, 12-14].
В основу філософської державницької концепції він ставив свідомість і самопізнання кожного українця. Власне, його "теорія державності Хмельницького" постає як осмислення вищого історичного закону відновлення незалежності України [11, 3-7].
Його історіософське світобачення допомагає зрозуміти й осмислити світське життя, твори цього українського гуманіста та державника, християнського праведника [12, 62-66], який вважав, що "тільки праведне національно свідоме життя та буття і приведе Україну та її народ до відновлення української державності...".
Література
1. Бойченко І. Філософія історії: Підручник. - К.: Знання, 2000.
2. Гадяцкий В. Диссидент Сковорода и конформист Кастрюля // Зеркало недели. - 2004, 9 октября. - № 40-41.
3. Геник-Березовська З. Духовний і поетичний заповіт Григорія Сковороди // Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко, романтизм, модернізм. - Київ: Гелікон, 2000.
4. Геник-Березовська З. Григорій Сковорода і російська література // Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко. Романтизм. Модернізм. - Київ: Гелікон, 2000.
5. Гузар І. Україна в орбиті європейської мислі: Від Григорія Сковороди до Тараса Шевченка. - Торонто - Львів, 1995.
6. Гузар І. Україна від Григорія Сковороди до Тараса Шевченка. - Торонто, 1996.
7. Эрн В. Борьба за Логос. Г. Сковорода. Жизнь и учение. - Мн.: Харвест; М.: АСТ, 2000.
8. Ідзьо В. Фіно-Угори та Київська Русь у VI-X століттях // Мандрівець.- 2002.- №1.
9. Ідзьо В. Слов'янські культурно-племінні утворення на території України та суміжних землях в VI-VII століттях н.е. та напередодні становлення централізованої Української держави ІХ-Х ст. Формування інтелектуально розвинутої і морально зрілої особистості у процесі викладання гуманітарних дисциплін. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (25 червня 2004 року). МАУП. -Львів, 2004.
10. Ідзьо В. Григорій Сковорода та Паісій Величковський - українські світочі XVIII століття // Науковий Вісник Українського Університету.- М., 2006.- Т.Х.
Loading...

 
 

Цікаве