WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Гетьман Іван Мазепа – один з визначних символів українського етнонаціонального державотворчого процесу - Реферат

Гетьман Іван Мазепа – один з визначних символів українського етнонаціонального державотворчого процесу - Реферат

переховуючи серед перешкод і небезпек дух Нації та ідею Держави, передаючи їх, як смолоскип поколіннямнаступним. А саме ім'я Мазепи стало гаслом і програмою і, як міт, переживе століття. І ворог муситиме змагатися століттями з духом Мазепи аж до такої міри, що в 1934 р. висаджуватиме динамітом кам'яні пам'ятки творчості Гетьмана - Михайлівський Золотоверхий Монастир та Миколаївський Собор в Києві, й інші, а року 1941 - під німецьким претекстом - навіть Лавру, якої будівничим і ктитором був Celsissimus et Illistrissimus Dominus Joannus Mazepa, Pater Patriare, Ecclesiae Dezensor. Так бо стояла на просвітній адресі-гравюрі, піднесеній року 1708 спудеями й професорами Академії - їхньому невтомному державному Протекторові" [2, 23-24].
Спробуємо оцінити державотворчу діяльність гетьмана Івана Мазепи в українознавчому вимірі. Спочатку надамо слово визначному вітчизняному історику XIX ст. М.Костомарову: "…Мазепа, як малорос, жив і плекав у собі прагнення політичної незалежності своєї вітчизни, і це найбільш переконливо проявляється в тій думі, яку Кочубей подав як свідчення неблагонамірених почувань Мазепи. У цьому прагненні Мазепа не різнився від інших гетьманів, ні від своїх сучасників, наскільки їх хвилювали політичні обставини. Мазепа побачив можливість здійснити давнє заповітне бажання і вхопився за неї" [18, 247].
Видатний український історик XX ст. О.Оглоблин, який з 1944 р. змушений був проживати в еміграції, наголошував: "Нема найменшого сумніву, що гетьман Іван Мазепа був відданий ідеї української державності і тим самим - ідеї соборности України. Ці ідеї він одідичив по своїх українських предках, він дістав їх на спадщину від своїх попередників - українських гетьманів, від Хмельницького до Самойловича. Ці ідеї були провідними для нього в його державно-політичній і культурній діяльності - і їх заповів він майбутнім українським поколінням. Доба Мазепи - це часи відродження України - політичного, економічного, культурного - по Руїні, що знищила великі пляни Хмельницького, Виговського і Дорошенка, обмежила Українську державу тереном Лівобережжя, поставила гетьманську владу віч-на-віч з ростучою силою старшинської аристократії й залишила Україну на поталу московського імперіалізму. Основні цілі політики Мазепи, як гетьмана України, були: об'єднання (або принаймі консолідація) українських земель - Гетьманщини, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини і Ханської України в складі єдиної Української держави під гетьманським регламентом; встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу, зі збереженням традиційної системи козацького устрою. Обидві цілі визначали політику Мазепи супроти Польщі, Туреччини (і Криму) - в усіх її флуктуаціях і, головне, супроти Москви" [9, 5].
Провідний сучасний український історик Л.Мельник, підсумовуючи й оцінюючи все, що було пов'язане з життям і діяльністю гетьмана Мазепи, прийшов до таких висновків: "1. Гетьманування Івана Мазепи тривало 22 роки - це свідчить про те, що йому вдалося завдяки зваженій внутрішній і зовнішній політиці досягти певної стабілізації суспільства у Гетьманщині, і це в умовах майже безперервних воєн. 2. Гетьман Мазепа продовжив і зміцнив започатковану Богданом Хмельницьким ідею державності, суверенності Гетьманщини, а відтак підніс прапор боротьби за її незалежність. З цією ідеєю - під назвою "мазепинство" - царизм боровся після смерті гетьмана впродовж двох століть. 3. Мазепа протягом свого гетьманування всіляко підтримував тенденцію до утворення й оформлення класу-стану старшин-землевласників, нового шляхенства - соціальної опори і політичної еліти гетьманської держави, що забезпечило навіть після його поразки ще майже 80-літнє її існування, незважаючи на послідовну політику царизму щодо обмеження суверенітету Гетьманщини. …4. Завдяки свідомо проведеній політиці сприяння розвитку освіти (зокрема, опікуванню над Києво-Могилянською академією), культури і мистецтва в Гетьманщині Мазепа сприяв створенню духовної, інтелектуальної еліти України XVIII - початку XIX ст. Формується ціле "сословіє войсковых канцеляристов", вихованців академії, вони перейняли на себе писання історії своєї держави - Гетьманщини (Граб'янка, Величко), створення публіцистичних творів (Дівович), стали просвітителями (Ковельський, Туманський). …Отже, гетьман Мазепа і його доба зробили визначний вплив на весь подальший історичний розвиток українського народу, його державницьких традицій і на формування національної культури" [7, 88-89].
Підсумовуючи вищенаведені думки, можна зробити такі висновки: період гетьманування Мазепи (1687-1709) був надзвичайно відповідальним і міг стати переможним у національній історії, оскільки Україна завдяки йому отримала шанс звільнитися від московських кайданів і стати незалежною європейською державою; цьому завадили: тиск об'єктивних і суб'єктивних причин, перевага інтересів старшини, передусім особистих, а не всеукраїнських, а також те, що антимосковське повстання було погано підготовлене і не отримало підтримки в широких народних масах. До того ж, Мазепа діяв нерішуче, втратив головний свій козир - раптовість - і повністю віддав ініціативу до рук свого супротивника - царя Петра І. Однак, попри всі похибки, які нам, нащадкам і спадкоємцям героїчної козацької доби, треба знати, вивчати і враховувати на майбутнє, Іван Мазепа заслуговує на пам'ять і повагу співвітчизників. Згадаймо, гетьман був на вершині тогочасного українського Олімпу, мав багатство, повагу, шану і все, що йому заманеться. Якщо молодість потребує дії і вчинку, то старість - затишку і спокою, але коли в його житті настав момент істини - бути чи не бути Україні, - він зробив свій свідомий вибір і розпочав боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини. І нехай на цьому тернистому шляху його спіткала невдача і смерть, але справа визволення Вітчизни не загинула, а була продовжена і, врешті-решт, в кінці ХХ ст. зреалізована у відновленій Українській державі [19, 436].
Саме тому, на наше тверде переконання, гетьман Іван Мазепа і став одним з визначних символів українського етнонаціонального державотворчого процесу. З цього приводу знову надамо слово Ільку Борщаку і Рене Мартелю: "Мазепа був передовим патріотом, перед яким стояла ідея одноцільної України, що зуміла би забезпечити собі повну незалежність від Росії і від Польщі. Його план був передуманий і добре підготовлений, він ішов до нього як до єдиної цілі все своє життя. Він не був неосяжний, навпаки: треба було виїмкового збігу несприятливих обставин, щоб він заломився. Карло ХІІ вступив запізно на Україну, росіяни завдяки зраді здобули Батурин і Запорозьку Січ, Полтавська битва, що повинна була бути переможною, перемінилася несподівано у програну шведів. Можливо, що Мазепа зробив помилку, не звертаючи досить уваги на національні настрої українського народу, не роз'яснюючи йому своїх планів, спираючись занадто на аристократію без участі широких народних мас, які в хвилині небезпеки не зуміли
Loading...

 
 

Цікаве