WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Геополітичні дослідження в контексті становлення національної освіти - Реферат

Геополітичні дослідження в контексті становлення національної освіти - Реферат

"ландшафтно-етнічного притулку нації".
Територіальною природно-духовною та історично-географічною основою геополітичної та ідейної єдності українців від Трипільської цивілізації до відновлення української держави наприкінці II на початку III тисячоліття був Дніпро.
На Дніпрі знаходились трипільські поселення, виникла віковічна українська столиця місто Київ, проходив торговий шлях "із варяг у греки" в часи Київської держави, виникли козацтво і його військово-політична структура - Запорізька Січ, знаходиться могила національного генія українства - Тараса Шевченка.
Феноменальність земельних ґрунтів, природних умов Карпатських та Кримських гір, лісів Полісся, степів, лісостепів, Чорного моря витворили особливості інтелекту, духовності, типи поведінки та господарського життя українців. Це обумовлювало те, що українці витримали постійний геополітичний тиск від Туреччини, Польщі, Росії, зробили вагомий внесок у розвиток світової цивілізації в різних галузях науки, культури, сільського господарства, промисловості, законодавства, політичної думки.
У сучасний час маятник геополітичного тиску об'єктивно є в України, тільки необхідно українцям позбутися створених і викривлених уявлень про Україну й історичний процес розвитку українства, тоді "в третьому тисячолітті неминуче випростається "пружина" української експансії" на схід, що була міцно стиснута життєвими обставинами протягом віків.
Внутрішні природні геополітичні центри України - Дніпро і Карпати були опорними точками життєвого простору, на якому від Трипільської цивілізації до сучасного часу відбувалось під впливом природи, клімату, способу життя, формування української нації з її культурою і мовою як універсальними феноменами вираження інтелектуальності українців.
Після розпаду СРСР і соціалістичної системи в Європі, колишні республіки Радянського Союзу І КРАЇНИ СХІДНОЇ Європи за геополітичною орієнтацією поділились на дві групи. Одні з них обрали геополітичними векторами європейські структури чи НАТО, інші інтеграцію з Росією.
Країни, які концептуально порвали з Росією, здійснюють успішний розвиток економічних відносин, формування нової системи соціального забезпечення, демократичних правових і політичних інституцій.
Країни, які обрали російський вектор політичної, військової та соціально-економічної інтеграції, перебувають у глибокій економічній і владній кризі.
П.Масляк у своїх працях аналізує об'єктивний процес геополітичного вибору України наприкінці XX століття, вважаючи, що геостратегічне положення України у XXI столітті з невигідного у військово-стратегічному аспекті, поступово може змінитися в економічному та політичному на дуже вигідне.
Головна причина цієї зміни - це історична і геостратегічна приреченість Росії та Індії на розпад як єдиних держав, у зв'язку з цим "геополітична роль України в Євразії неминуче трансформується у третю після ЄС і Китаю".
Розпад Росії спричинить утворення величезного геостратегічного вакууму у територіальному просторі, який об'єктивно можуть заповнити Китай і Україна, маючи необмежені просторово-територіальні можливості для експансії. Неминучість геостратегічного банкрутства Росії в XXI столітті визначається, на думку П.Масляка, менталітетом росіян, які сприймаючи геополітичні та правові традиції СРСР та Російської імперії, відмовились від творення нової Російської держави. Внаслідок цього Росія опинилась поза загальними напрямами соціального та науково-технічного розвитку людства. Менталітетність нації, як вважає П.Масляк, стає визначальним чинником розвитку чи деградації держави в XXI ст. Росіяни, які мають
генетичні традиції захоплення нових територій і використання їх ресурсів, виявились нездатними до створення нових соціальних цінностей, інтенсивного запровадження новітніх технологій у промисловому виробництві і сільському господарстві.
Сучасні українці успадкували від предків унікальні знання та навички у хліборобстві, культурі, виробництві. Реалізувати цей потенціал, використати потужні можливості для творення могутньої української держави - це головне завдання сучасного покоління українців. Менталітетні особливості національного характеру визначають здатність українців відтворити цінності духовної культури та розвинути накопичені матеріальні ресурси.
Україна постане у XXI ст. могутнім центром розвитку економіки та науки. Підтиском арабських країн, Китаю, України, як зазначає П.Масляк "геополітично не залишиться місця простору, який презентує Росія та ЇЇ сателіти".
Таким чином, Петро Масляк є фундатором власного інтегрального напряму геополітичної науки не лише в Україні, а й за її межами. Цей напрям можна назвати суспільно-географічним. Географічні чинники, на думку вченого, і нині знаходяться в основі геополітичних процесів, явищ і тенденцій. Але при їх дії все вагомішими стають соціально-економічні і менталітетні чинники. Простір і час, а точніше, їх мінливі поєднання і взаємодія на певній території створюють геостратегічну тенденцію, яка пробиває собі шлях через безліч випадкових явищ і процесів, особистих, не усвідомлених уподобань, прагнень, бажань і подій як окремих людей, так і всього суспільства.
Важливим аспектом сучасних українознавчих історично-геополітичних досліджень є звільнення українського суспільства від комуністичних та проросійських догматів і міфів. У дослідницьких працях українського біолога і психолога Валерія Сніжка "Психоекологічне довкілля України", "Нариси з психоетнічної екології України" спростовуються абсурдні стереотипи, що були встановлені радянською комуністичною владою як наукові аксіоми, висвітлюється природний процес ґенези української нації, держави, мови, культури України, у безпосередній залежності від довкілля. Все це постає взаємопов'язаним, через сприйняття образу України як соборної правової держави, яка є авторитетним суб'єктом світового процесу. В.Сніжко обґрунтовує концепцію походження і розвитку українства. В основі його поглядів переконання у безперервності психоетнічного та культурно-історичного процесу становлення етносуна українських теренах, від трипільського періоду розвитку всесвітніх цивілізацій. Важливим етапом у формуванні українського етносу він вважає трипільську археологічну культуру за V тисяч років до н. е. Цей період вважається вченим визначальним у пріоритетності українців якнайдавнішої етнічної спільноти Європи.
В.Сніжко в своїх працях висловлює твердження, що творення певної соціально-природної спільності людей відбувається виключно в межах конкретного біогеографічного територіального регіону, який включає оригінальний ландшафт та усі інші складові природного довкілля, під впливом чотирьох важливих природних факторів: міграція, мутаційний процес, кількісна величина автохтонного населення, природний відбір.
Перебуваючи у контактній взаємодії між собою та природними явищами людські спільноти формувались головним чином у двох архетипних напрямах з дуже багатьма різноманітними варіаціями.
Одні спільноти переходили від збиральництва до землеробства, освоювали території навколо свого соціального центру, творили свій світогляд і устрій виключно на тих теренах, які відповідали їхньому психоадаптаційному усвідомленню.
Вимушена міграція, якщо і відбувалась, то у регіони з подібними природними умовами. Отже, їхня психічна
Loading...

 
 

Цікаве