WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Визвольні війни в Україні - Реферат

Визвольні війни в Україні - Реферат

зрозумівши, що навряд чи зможе перемогти в чистому полі своєю 20-ті тисячною армією об єднане козацько-татарське військо і почав організовувати відступ.
Але 26 травня під Корсунєм польські війська попали в засідку влаштовану Хмельницьким і потерпіли повну поразку.
"Хмельницькому до рук потрапили обидва командувачіпольсько-шляхетської армії, 80 великих вельмож, 127 офіцерів, 8 520 жовнірів, 41 гармата"
Окрім цього за шість днів до битви під Корсунєм вмирає король Владислав IV, який міг би ще піти на переговори з козаками. Після перших перемог Хмельницького вибухнуло всенародне повстання, роками зібрана ненавість вирвалася назовні і залила все навколо кров ю...
"Сам Хмельницький, дійшовши до Білої Церкви, не поспішав розвивати воєнні дії. В липні козацьке посольство на чолі з Вешняком прибуло у Варшаву з кількома листами (датованими 12 червня) до короля , коронного маршалка, князя Заславського.
Вимоги козацької інструкції були досить скромні: Хмельницький домагався 12-ті тисячного реєстру, поновлення прав та привілеїв козацтва , захисту православної віри й повернення православним забраних уніатами церков."
Отже, як ми бачимо , Хмельницький не збирався визволяти свій народ з під польського ярма, а сподівався на казочку про доброго короля.
Хоча в принципі король Владислав IV міг би на ці умови погодитися, але він помер, а новий, як Казимір, не збирався йти на поступки козакам, хоч і став королєм завдякі їхнім домаганням.
ГЛАВА III
Утворення держави
Протягом літа Хмельницький створював регулярну армію. Україну він поділив на 16 полків, які очолили випробувані в боях козаки - Іван Богум і т.д.
Під кінець літа козацьке військо налічувало від 80 до 100 тисяч чоловіків, з яких 40 тисяч було козацтва, а всі інші - селяни та міщани, які не мали бойового досвіту.
Короля ще не було обрано, а польський сейм ухвалил наступ на Україну. Було зібране досить велике військо за різними оцінками його кількість коливається від 40 до 50 тисяч. Третину цього війська високопрофесійні німецькі найманці, а інша частина складалася виключно із шляхти. Дехто скаже: "Хіба це велике війсбко, козаки, мовляв, мали чисельну перевагу щонайменше в два рази. Повторюю ще раз: козацьке військо було не менш 80 тисяч, але справжніх козаків не біьш ніж 40 тисяч, а польська армія було дуже добре озброєна та добре вивчена військовим хитрощам.
Поляки могли перемогти, але, замість одного командувача, вони обрали трьох:
"На чолі нової польської армії стояли три магнати: млявий і закоханий у розкошах Доминік Заславський, освічений вчений -латиніст Миколай Остророг і 19-річний Олександр Конецьпольський, Хмельницький саркастично охрестив їх "перина, латина, дитина"
Зрозуміло, що нема кому було дати ладу в польському війську. До того ж, хвилькувата шляхта недооцінювала суперника і зібралась на війну як на бал.
За свідчення очевидця було враження що вони збираються воювати не залізом, а золотом та сріблом. Та що там говорити, якщо один обіз складався із 100 тисяч (!) возів. Ви можете собі так уявити? Це ж щонайменше по два вози на людину, а якщо враховувати що багато шляхтичів вирушили в похід у власних каретах...
Коротше кажучи, обидві армії зустрілися 23 вересня в бою під Пилевцями. Хмельницький дуже вдало використав надзвичайну бандючність шляхтичів.
Хмельницький наперед пустив татар. Їх було небагато, всього 3000. Польська кіннота, не слухаючи команди, кинулася на орду. Почалася безладна боротьба по ярах та балках. Все нові й нові корогви летіли в бій, і не можна було їх стримати. Хмельницький використав цю метушню, і козацька артилерія почала сильно обстрілювати греблю. Польське військо не витримало обстрілу й чим-дуже лишило шанці. Тоді до наступу рушила козацька піхота. Піл її напором поляки почали уступати до свого табору. Але виявилося, що ций табор закладено в такому невигідному місці, що з ньго боронитися буде годі. Тоді польські полководці наказали відворот на Костянтинів. Козаки й татари напирали далі , і тоді серед поляків зчинилася така паніка, що ніяк не можна було утримати війська в ладі. "Як прийшов вечір " , писав польський офіцер, "панове регіментарі й полковники з їхалися тихцем і, ховаючись у темній ночі , зі всієї сили почали втікати. І покинули корогви, знаки, гармати, табори і вози численні, що рахуються на многокроть сто тисяч. Як кінне військо побачило, що нема старшини, покидали на землю зброю, панцирі, коппії, і все пішло в врозтіч, видавши на різню піхоту...
Таким чином, польську армію згубила власна пиха і гордовитість. Незалежно від цих подій, на Україні бушувало всенародне повстання. Після перемоги Хмельницького під Пилявцями козацька армія рушила на Польшу і зупинилася під Львовом. Повстання перекинулася і на Галичину.
Особливо прославися шляхтич із Покуття Семен Височан який зібрав 15 тисячну армію.
Хмельницький обмежився викупом з мешканців Львова і рушив під Замостя де домігся обрання королєм Яна Казиміра, після чого повернувся в Київ.
"Для істориків завжди лишалося загадкою, чому Хмельницький, який на тот момент міг знищити Річ Посполиту, вирішив пристати на цю пропозицію й повернутися на Наддніпрянщину. Вочевідь, він усе все сподівався змінити політичну систему Речі Посполитої так, щоб вона могла задовольняти козацтво. До того д голод і чума вже позначилися на його військах, як і на населенні України в цілому. Та й союзникам гетьмана - кримським татарам - не терпілося повернутися додому. Ці обставини можливо, й, зумовили небажання гетьмана продовжувати військову кампанію взимку."
Однією з можливих причин перемир я ща уклав Хмельницький з Польшею була чума, що забрала тої осені життя багатьох козаків, і серед них був заступник, або ще як тоді козаки казали - військовий товариш, Максим Кривоніс.
Хмельницький сподівався на мирне розв язання процесу але війна спалахнула ще з більшою силою. В червні 1649р. Польські війська, розділені на дві частини почали наступ на Україну. Основними силами (у 25 тисяч) командував сам король Ян Казимір , а допоміжними (15 тисяч) Ярема Вишневецький.
Хмельницький швидким кидком під Збараж застав зненацька війська Вишневецького, що той ледь встиг сховатися у замку. Король поквапився на поміч магнатові, але гетьман і тут перехитрив поляків: блискавичним маневром він зняв облогу із Збаража і влаштував засідку під Зборовом.
Королєвське військо було майже повністю знищено, але татарський хан, побоючись зміцнення України зрадив козаків і почав силою вимагати від них мирного договору з Польщею.
"18 серпня 1649р. було підписано Зборівський мир. За ним реєстр установлювався в 40 тисяч козаків, польському війську та евреям заборонялося перебувати на Київщині, Чернігивщині та Брацлавщині, де урдові посади дозволялося займати лише козацькій старшині
Loading...

 
 

Цікаве