WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Геополітика як навчальна дисципліна і фактор національного виховання - Реферат

Геополітика як навчальна дисципліна і фактор національного виховання - Реферат


Реферат
не тему:
Геополітика як навчальна дисципліна і фактор національного виховання
I. Коли ми говоримо про освіту молоді, то під цим, зазвичай, розуміємо досягнення нею подвійної мети: по-перше, це ознайомлення та засвоєння необхідного мінімуму знань про навколишній світ; і, по-друге, формування людини як особистості, тобто громадянське виховання.
Сьогодні традиційна система освіти перебуває під надпотужним пресингом ідеології "масової культури" як новітнього породження нестримної модернізації та глобалізації світу; власне, традиційній системі вартостей, висловлюючись словами А.Дж. Тойнбі, кинуто виклик: перебудувати свою структуру в напрямку вивищення прав "егоїзму індивіда" над мораллю та громадянським обов'язком або згинути.
Безсумнівно, з погляду глибшої історичної перспективи ці потуги марні, тому що вони несумісні із самою природою людського співжиття, і з позицій здорового національного організму, можливо, і не потребують якоїсь особливої відповіді. В українській же дійсності ця проблема ускладнюється незавершеністю процесу становлення політичної нації, - наслідком трьохсотлітнього підневільного життя є значний поділ суспільної свідомості за регіональними, релігійними, мовними та етнічними ознаками. І ми не можемо собі дозволити розкіш ігнорувати ці явища, бо такий світогляд (егоїзм індивіда) повністю обеззброює кволе суспільство, позбавляє його почуття єдності, робить зручним матеріалом для майстрів закулісних маніпуляцій, інтереси яких істотно розходяться з інтересами нашого народу.
Отже, суть цієї історичної колізії полягає не стільки в аксіологічних метаморфозах глобалізації, скільки в намірах певних "домінуючих груп" перетворити її в своєрідну ідеологію для народів "третього світу" і зміцнити своє панівне становище.
Тому перед нами постає питання: яку ж роль в освітньо-виховному процесі повинна відігравати геополітика? Для того, щоб дати відповідь, нам спочатку доведеться з'ясувати: чи є геополітика взагалі наукою, а якщо так, то за якими критеріями ми її можемо визначити. А вже згодом розглянемо зв'язок теорії з практичною геополітикою крізь призму трьох принципів виховання:
1) принцип єдності виховання і навчання;
2) принцип соціалізації особистості;
3) принцип урахування державних і національних інтересів.
II. Приналежність дисципліни до системи наук можна визначити за низкою формальних ознак, серед яких найголовнішими є об'єкт (предмет) пізнавальних досліджень, розроблений метод дослідження, розгорнута структура дисципліни та функції, які вона виконує.
Розмову про об'єкт геополітики ми змушені почати із застереження. Справа в тому, що геополітика дотепер не має одного загальноприйнятого визначення об'єкта досліджень, - хоча існує велика кількість дефініцій, які в основних моментах дуже близькі, майже ідентичні, але факт залишається фактом; власне, такий стан характерний для всіх наук, що розвиваються.
Тому ми змушені запропонувати робоче визначення об'єкту геополітики як глобально-дискретної політичної системи , що саморозвивається в географічний оболонці і є її невід'ємною частиною.
Це визначення дає змогу аналізуючи геополітичні явища оперувати такими категоріями, як глобальний простір і вивчати його вплив на перебіг політичних процесів, з одного боку; а з іншого - розглядати окремі (дискретні) політичні організми або держави в їх структурній єдності із землею (ґрунтом) та народом. І, нарешті, об'єднувати ці два полюси однієї реальності допомагає нам категорія розвитку або ще, як твердить класична геополітика, категорія органістського росту.
Методологічною основою геополітичних досліджень був і залишається системний підхід, який ще Ф.Ратцель засновник геополітики - називав "органістським розумінням географії". [1] Шлях від філософії органіцизму до офіційного конституювання системного підходу як методу природничо-наукових досліджень у працях видатного австро-американського біофізика Людвига фон Берталанфі (1901 - 1972 рр.), - це чималий період розвитку історії науки. Нам важливо тут підкреслити їх спільну природу: розуміння будь-якого об'єкта, що розвивається, - суспільного, органічного чи неорганічного походження або їх разом узятих як складної самостійної системи, як єдиного організму.
Берталанфі в кінці свого життя писав: "Я намагався застосувати цю організмічну програму в різних дослідженнях з метаболізму, росту та біофізики організму... Виявилося, одначе, що я не зміг зупинитися на одного разу вибраному шляху і був змушений прийти до ще більшої генералізації, яку я назвав загальною теорією систем." [2]
Варто додати, що методологія геополітики також залучає для дослідження свого предмета спеціальні методи з інших наук, зокрема, фізичної та політичної географії, антропогеографії, політології, народознавства, філософії природи, філософії політики та філософії історії, військової стратегії тощо.
Геополітика як навчальна дисципліна має розгалужену структуру, до якої входять: історія геополітичної думки, теорія геополітичних знань та геостратегія, геоекономіка, геопсихологія та геокультура, сучасні геополітичні концепції національних та глобалістських вимірів. Одним із найпріоритетніших завдань вітчизняних науковців є розвиток української геополітики та геостратегії.
Чітко визначилися й основні функції геополітики, до яких входять: теоретико-пізнавальна, прогностична, прикладна, світоглядна, критична та виховна.
Отже, за чотирма основними ознаками геополітика твердо належить до системи наук, і, відповідно, може бути пропонована для вивчення у навчальних закладах.
III. Геополітична подія: суперечлива єдність глобально-просторових зв'язків та національні інтереси. У цій частині нашої розвідки необхідно буде розкрити предмет дослідження, виявити його глобально-дискретну природу в конкретній геополітичній події, а в дидактичному аспекті, задіявши головний принцип освіти "навчаючи - виховуй, виховуючи - навчай", наочно продемонструвати співпричетність умовного слухача до національних інтересів у глобальному вимірі.
Візьмемо, наприклад, ще не завершений конфлікт навколо Панкіської ущелини і запитаємо себе, як його "бачить" пересічний українець. Можна сказати безпомилково, що в більшості випадків він асоціюється лише з блоком міжнародних новин, незвичним гірським ландшафтом, східним темпераментом безпосередніх учасників, а, отже, відносною віддаленістю конфлікту, його ізольованістю від нас, і з ніякими українськими інтересами цей конфлікт в уяві, на перший погляд, не перегукується.
Зрима частина геополітичної події відбувається у формі претензії Росії до Грузії. Речники РФ стверджують про нездатність останньої контролювати власну територію, про наявність на ній опорних баз терористів і намірах силою захопити Панкіську ущелину, щоб знищити їх.
Грузія, відкинувши ці звинувачення, власними силами здійснює спецоперацію в Панкісі, істотно зміцнивши кордон і витіснивши повстанців на територію РФ.
Цим формальним описомконфлікту, як правило, і вичерпуються знання про нього більшої частини населення нашої країни; можна додати, що це і є традиційний політичний світогляд, основою якого є фрагментарне, ізольоване світосприйняття окремих політичних явищ.
Принципово по-іншому розглядає ці процеси геополітика. Вже з кінця XIX ст. видатні вчені наголошували на новій якості світу. Так, наприклад, у 1904 році Хелфорд Джон Маккіндер (1861 - 1947 рр.), виступаючи з доповіддю у Королівському географічному товаристві під промовистою назвою "Географічна вісь історії", наголошував, що світ вже необхідно розглядати як
Loading...

 
 

Цікаве