WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Виховання як цілісна система - Реферат

Виховання як цілісна система - Реферат

школа-родина", "Освіта ХХ століття: філософія родинності" та ін. Вони є методологічним фундаментом педагогічного дослідження "Розвиток інтелектуальної національно свідомої особистості з активною державотворчою позицією в ліцеї-родині," що реалізується в ліцеї з 1995 року.
Серед завдань даного педагогічного дослідження:
- науково-педагогічне забезпечення єдності фізичного, духовного, інтелектуального розвитку особистості;
- визнання в освітньому процесі пріоритету гуманістично-світоглядних засад, формування цілісного бачення світу й Людини в гармонії з природою, космосом, собою;
- утвердження пріоритету національного як синтезу світового досвіду на засадах родинності;
- розвиток у ліцеїстів почуття відповідальності за збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань; реалізація ідеї "діалогу культур";
- творення індивідуального "Я" в його духовній автономності і суверенності та в умінні поєднувати особисті інтереси з інтересами державними;
- освоєння діагностики та критеріїв ефективності виховного процесу на ідеях проективної, особистісно зорієнтованої педагогіки життєтворчості.
Експеримент передбачає:
- розробку філософської концепції ліцею-родини на засадах українознавства;
- запровадження високоефективної моделі просвітництва, спрямованої на розвиток інтелектуальної, національно свідомої особистості з активною державотворчою позицією;
- гармонізація стосунків учня - родини - учителя - соціальних інституцій - довкілля;
- створення науково-філософського центру ліцею-родини.
Створюючи на базі ліцею осередок "великої родини", педколектив виходив із переконань, що як окремо взяту родину об'єднує спільна мета, так і людський соціум теж прагне до єдиного - виховання майбутніх поколінь - громадян України. Це спільне завдання і стало тим, що об'єднало і в той же час забезпечило життєдіяльність такого складного організму, як "велика ліцейна родина".
Своє функціональне призначення кожен із структурних компонентів системи може виконати лише за умови взаємодії з іншими компонентами цієї системи. Поза нею (взаємодією) вони (компоненти) знаходяться в потенційному стані. А отже, одним із визначальних принципів виховної системи ліцею є взаємозв'язок впливів взаємин учня з родиною, учителем, соціальними об'єктами, довкіллям. Здатність елемента (компонента) актуалізувати свої властивості у взаємодії з іншими елементами даної системи назвемо функціональною інтегрованістю.
Функціональна інтегрованість приводить до появи в компонента так званих співвідносних властивостей, існування яких обумовлює функціональність елемента в рамках цілісної системи. До таких властивостей у виховній системі належать: ролі, функції, вихованість тощо. Звідси витоки двоїстої природи (субстрактні і співвідносні властивості) структурних компонентів цілісної системи.
Виховна система - це проблема і психолого-педагогічного, і соціально-педагогічного характеру. Вона впливає на школярів не лише як чисто педагогічний фактор (через учителів, уроки, домашні завдання, години спілкування), але і як соціально-психологічний феномен (завдяки входженню в довкілля, відносинам, що складаються між дітьми, педагогами, батьками, громадськістю, державними діячами: шляхом створення атмосфери родинності, що поєднує дітей і дорослих у ліцеї).
Виховна модель - феномен, що постійно розвивається. Чим більше розвинена виховна система, тим більшою мірою її цілісність базується на спільній діяльності дітей і дорослих, на єдності їх інтересів. Єдність у родині - основа єдності держави. Поєднання родинного і ліцейного виховання з громадським забезпечує соціальну ефективність виховання.
Очевидно, соціальну ефективність слід визначати за типом особистості випускника. Тому ліцей має виконувати соціальне замовлення передусім особистості - навчити її бути конкурентноздатною в суспільстві з ринковою економікою, умінню планувати стратегію власного життя, орієнтуватись у системі найрізноманітніших неоднозначних цінностей, визначити своє життєве кредо й свій стиль.
Не випадково ліцей ставить надзавдання - формувати та плекати національну еліту держави.
Визначаючи функціональну роль громадськості у демократичній системі виховання ліцеїстів, слід наголосити на відродженій традиції опікувати освіту. Як і в ХІХ ст., коли до управління Рішельєвського ліцею (так само й Ніжинського) входили батьки чи родичі дітей (чотири представники) під головуванням градоначальника, так на сьомому році розвитку ліцею виникла ідея створення Піклувальної ради. Про мету Піклувальної ради на установчому засіданні було зазначено: "Формування громадсько-державної системи управління освітнім процесом, поєднання зусиль державних і громадських інституцій, учителів і родини в інтелектуально-моральному і фізичному становленні молоді, збереження єдності поколінь відповідно до Концепції, Статуту ліцею".
Вагомі завдання? Тож логічно, що перше засідання (1997 рік) проходило конструктивно, напружено, динамічно. Головою Піклувальної ради було обрано екс-президента України, народного депутата Леоніда Макаровича Кравчука. До складу Піклувальної ради увійшли представники найширших кіл освіти, науки, державного будівництва і рідного Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Сьогодні вже традиційними стали зустрічі 1 грудня (День референдуму!) з Леонідом Макаровичем Кравчуком(він встановив стипендії для дітей-сиріт). Живе в ліцеї і невмируща пам'ять про В'ячеслава Максимовича Чорновола, який заснував стипендію Народного Руху, та Олександра Івановича Ємця. Діалоги, дебати, круглі столи за участю Леоніда Каденюка, Віктора Пинзеника, Геннадія Удовенка, Бориса Тарасюка, Левка Лук'яненка, Олександра Стояна сприяють становленню майбутньої духовної еліти України.
Отже, мета реалізується в діяльності, діяльність веде до певного типу відносин. "Виховувати можна лише в дії" (Дж.Дьюї), а це означає, що слід керувати процесом взаємодії і взаємовпливу системи й особистості. Цей аспект управління потребує пошуку шляхів включення ліцеїстів у процеси спільної творчої діяльності, удосконалення міжособистісних і групових взаємин, створення ситуацій, що спонукають кожного (як дитину, так і дорослого) до рефлексії, самопізнання, самореалізації. Ліцей - це школа культури життєвого самовизначення. А отже, "технології життєтворчості спрямовано на те, як допомогти вихованцеві скласти свою життєву програму, проект (самопроектування), як пізнати себе (самопізнання), як оцінювати себе (самооцінка), як визначити своє життєве кредо, мету, життя (цілерозуміння), самоаналіз (рефлексії), й звичайно, як планувати, організовувати діяльність задля досягнення мети життя, як здійснювати відповідальний життєвий вибір" ("Перспективні освітні технології". - К., 2000).
Таким чином, управління виховною системою в ліцеї можна розглядати як триаспектний процес: управління створенням цілісної системи; зміцнення її цілісності; корекція системи. Структура, яка відображає закономірні стійкі зв'язки елементів як цілісної системи, називається статичною структурою. Структура, яка відображає закономірні зв'язки елементів системи як функціонуючого і розвиваючого цілого, визначається як структура динамічна. Виховна система - це єдність стійкого і мінливого, що поєднує в собі постійність суттєвих параметрів (структурних компонентів) при наявності динамічних процесів. Отже, виховання - це динамічна єдність різних сторін виховного процесу, виховної системи ліцею через моделювання процесу виховання. Провідним методом перебудови системи, створення нової або оновленої системи (введення новацій) є педагогічне моделювання.
Модель виховання в ліцеї - цілісне уявлення проектованої системи, внутрішнє бачення її. Мета такого моделювання -
Loading...

 
 

Цікаве