WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Визначний українознавець Зенон Кузеля - Реферат

Визначний українознавець Зенон Кузеля - Реферат

факт, що завдяки Кузелі бібліотека віденської "Січі" була приведена в зразковий порядок (а застав він її в неладі).
Займаючи в Чернівцях із 1909 до 1915 рр. чільну посаду в університетській бібліотеці й освітньому товаристві "Руська бесіда", організовував у місті і краю народні бібліотеки. У різнорідних західноукраїнських виданнях публікував матеріали відповідного практичного спрямування - "Про народні й вандрівні бібліотеки", "Як закладати й провадити народні бібліотеки по селах", "Ціль і значіння студентських бібліотек", "Про діловодство в народних бібліотеках" і "Про читальні й народні бібліотеки в чернівецькій окрузі".
Серед бібліографічних праць Кузелі 900-х років слід виокремити: першу його бібліографію, включену до рецензії на "Збірник харківського історико-філологічного товариства" (ЗНТШ. - Т.40. - 1901); вичерпний огляд нових праць із історії початків слов'янства (ЗНТШ. - Т.52, 54. - 1903); покажчик до праці "Дитина в звичаях і віруваннях українського народу" (Матеріали до української етнології... - Т.8, 9. - Львів, 1906-1907); цінна бібліографія до розвідки "Українські похоронні звичаї й обряди в етнографічній літературі" (Етнографічний збірник. - Т.31, 32. - Львів, 1912) тощо.
У чернівецькі часи Кузеля провадив і широку пошукову діяльність. Так, відомо, що тоді він бібліографічне опрацював українознавчі матеріали західноєвропейської періодики і численних часописів слов'янського світу, склав ґрунтовну картотеку (понад п'ятдесят тисяч позицій) і оформив бібліографію згаданих публікацій. До війни встигнув здійснити і такий перший у своєму роді проект, як укладення покажчика псевдонімів і криптонімів українських письменників (на жаль, праця пропала в роки воєнної бурі). Навіть у часи щонайскрутніші Кузеля не переривав праці бібліографа, громадячи джерельний матеріал для суміжної - історичної - галузі науки. Так сталося, приміром, 1914, коли, опинившись під російською окупацією, він уклав унікальну бібліографію відозв прийшлої влади.
Невдовзі по тому організаційно-бібліотекарську працю провадив уже у Відні, згодом - у Зальцведелі. Тут у всій його багатоманітній таборовій діяльності добру службу послужили систематичність і інші риси фахового бібліотекаря, звиклого до ладу. Турбувався, зокрема, про порядок і поповнення і в табірній бібліотеці. Більш того, "під фірмою" "Бібліотеки полонених українців табору Зальцведель" і накладом "Видавничого товариства ім. П.Куліша" Зенон Кузеля видав свій вісімдесятип'ятисторінковий довідник "З культурного життя України" (1918).
Це раритетне видання, як зазначалося в авторській передмові, призначалося для товаришів, котрі виїздять додому. Його призначення - "дати короткий огляд найважніших подій, що сталися на Україні в об-ласти культурного життя від вибуху нової революції у березні по кінець 1917 року й бути невеликим провідником по Україні"2. Заснована на інформації, почерпнутій із "Вісника Союзу визволення України" та київських часописів "Робітнича газета" і "Нова рада", ця бібліографічна праця знайомить із відродженням культурного життя незалежної України, дає багато цінного довідкового матеріалу.
У першому розділі - "Українська преса" - розкривається історія нашої періодики від лубенської газети "Хлібороб", першої в Росії, та конфіскованої вже на четвертому номері 1905 р., та "Ради", що протрималася до початку війни 1914 р. Із приходом волі, зазначив Кузеля, український часопис скоро став "щоденною потребою не тільки інтелігента, але й мало освіченого селянина й робітника" (7), захоплюючись та захоплюючи їх завданнями будівництва нового державного життя. Белетристичне піднесений у констатації свободи слова, бібліограф виявляє водночас інформативну і статистичну точність у відтворенні й характеризуванні (профілю, специфіки включно до відомостей про адресу редакції і вартість числа) того чи того видання. Всього в розділі описано понад сто пресових органів в Україні й поза її територією на кінець 1917 р.
Наступна частина праці подає досі в Україні маловідомий систематизований матеріал про друковану продукцію від 1895 років (розділ "Українські видавництва"). Нарис їхньої діяльності, починаючи від Грінченкового видавництва книжечок для народу в Чернігові, розкриває тернистий у царській Росії шлях українського книгодрукування. Час же, коли вільно залунало українське слово, дав нечувану до того видавничу динаміку: книжка рідною мовою, як і часопис, стає державотворчим фактором. У відповідь на потреби життя постали перший український бібліографічний журнал "Друкар", інформаційні бюро. Докладний Кузелин перелік і бібліографічний опис публікаторської діяльності видавництв "Веринигора", "Дзвін", "Криниця", "Сіяч", "Час", "Шлях", "Українська школа" і багатьох інших (у Києві й в інших містах і містечках, продукції книжкової й усілякої іншої), видань партійних і власним накладом тощо потверджує мовою фактів і цифр початок українського видавничого ренесансу: 400 книжок (не числячи карт, листівок, портретів) за дев'ять місяців 1917-го року, - продукція понад ста видавництв!
Насамкінець у розділах "Української друкарні й книгарні" й "Української "Просвіти" й бібліотеки" Кузеля схарактеризував зміни на краще й у діяльності цих культурно-освітніх галузей. За Центральної ради Україна взяла в свої руки друкарську справу, відкрила мережу нових українських книгарень3 (аж до малих провінційних міст включно), взагалі надала українській книжці всі громадянські права. Що ж стосується "Просвіт", то ці товариства, згідно з наведеною Кузелею з "Нової Ради" цитацією, народившись з непереможною силою, за кілька місяців покрили Україну сіткою культурних огнищ і почали національно-освідомлюючу роботу. Багато було зроблено й щодо організації українських бібліотек, хоча, звісно, Національну бібліотеку і Музей-Архів за кілька місяців не створиш. У цілому ж відтворена Кузелею панорама культурного пробудження та відродження України викликає патріотичний захват чинами дідів і сумні міркування з приводу того, що за короткий час тоді
поданій Вами збірці ЗІауіса 9. Може бути, що зле переглядав, тому я попросив його, щоб переглянув збірку ще раз докладніше і подивився ліпше в бібліотечні каталоги й покажчики.
Книжки я вислав зараз по отриманню Вашого листа, дійшли до Вас певно. Сподіюся також, що дійшов мій лист в справі альманаху. Прошу ще раз не відмовляти нам і надіслати, що уважаєте за відповідне.
Притій нагоді осмілююся просити Вас ще о дві речі. Чи не могли б Ви дати нам кліше Вашого портрету або чи не схотіли б сказати, де його можна дістати. Портрет хочемо умістити у альманаху. Далі чи не були б Ви ласкаві відступити нам кількох ілюстрацій (орнаментів) з "Антології"1 для альманаху? За одно і за друге ми були б вам дуже вдячні, бо не стає нам грошей не оплату коштів ілюстрацій.
Здоровлю щира і остаю з глибоким поважанням
Зенон Кузеля
(Ф.З. -Од.зб.1631)
№9 від 30.ХІІ.1907.
Високоповажний Пане Докторе!
Наші листи розминулися, тому не відповідаю на ті питання, які я залагодив у попереднім листі. Пере-писникові скажу по святах Ваше бажання, Чайльда2 вишлю з кінцем сього тижня, бо таки віднайшов його в бібліотеці під словом ВаІІасІз. Я сам уживав перше примірника з
Loading...

 
 

Цікаве