WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Важкий шлях до рідної мови - Реферат

Важкий шлях до рідної мови - Реферат

мову. Він порівняв її з російською і досить швидко довів, що наша мова - первинна, а російська походить від неї, бо ще задовго до заснування Київської Русі українці мали свою мову, а російська мова почала створюватись штучно як суміш кількох мов тільки після виникнення Московського царства приблизно 500 років тому. Основою для неї стала староболгарська мова, яку привезли в Київ грецькі монахи після прийняття християнства українцями. Ця мова, хоч і сильно збагатилася українськими словами і висловами, але не стала нашою народною мовою і використовувалася тільки в монастирях. А коли нащадки наших князів поїхали княжити в міста Володимир і Суздаль, збудовані нами в колишніх колоніях на землях угро-фінських племен, то вони нав'язали ту мову мешканцям тих країв. Відтоді, як там почав утворюватися російський народ, та мова стала називатися російською.
Чому становлення російської мови часто-густо йшло шляхом калічення українських слів та перекрученням їхнього змісту? Тому що, як уже зазначалося, староболгарську мову збагачували українськими словами і висловами грецькі монахи, які погано володіли українською мовою і тому багато чого переплутали та понівечили, як це часто буває з іноземцями. А може, деякі слова покалічили спеціально, щоб видати за свої? Вчитель це довів нам, порівнюючи наші слова з російськими. Наприклад, огірок - гіркий, коли перестигне, а російське огурец - це наше огірок, але спотворене аж до втрати споріднення. Візьмемо слово "гавкати", навіть собаці зрозуміло, що це означає, а лаяти можуть тільки люди; у них - навпаки, лають собаки. А хіба російське "колбаса" походить від російських "кол" чи "колба"? Звичайно - ні. Навіть неписьменному зрозуміло, що це наше, українське "ковбаса", яке за російськими законами понівечене, а потім привласнене. А наше слово походить від нашого ж "ковбик", що означає кишку тварини, яку набивають салом та м'ясом, коли готують ковбасу. Наше логічне "сироватка" перетворилося в їхній невдалій мові на "сыворотку" (діти сміялися: сиворот-навиворот). Наша назва "горобець" пов'язана з горобиною, яку ці птахи полюбляють взимку, а їхні "воробей" та "рябина" ніяк між собою не пов'язані, а тільки подібні до наших відповідних слів. Наше "повний" походить від слова "повінь", а їхнє - "полный" подібне до нашого, але ні на їхнє "половодье", ні на "паводок" не подібне. Якщо у нас "перегній" логічно одержують з гною, то у них - "перегной" з... "навозу", що свідчить про запозичення нашого слова. Тільки рідна мова може наладнати нас на плідну, напружену працю впродовж тижня, У слові "тиждень" відчувається щось важке і водночас світле, величне, чи не так? Недарма казали: "Українцю праця, що дитині цяця, а росіянину "работа" - що святий хрест для чорта." У кінці тижня у нас день відпочинку, який так і зветься - "неділя". Росіяни, запозичуючи дещо з нашої мови, багато чого спеціально переплутали, щоб видати за своє. Тому весь тиждень вони назвали "неделей", а останній день тижня "воскресением", що в українців визиває тільки подив - адже навіть Воскресіння Христа ми святкуємо тільки раз на рік. Коли вони стверджують, що це в нашій мові покалічено зміст цього слова, то будь-який українець може запитати росіян: "Чому тоді у вашій мові день після вашого "воскрєсєнія" називається, як і у нас, понєдєльніком"? В українській мові назва "понеділок" логічно вказує на те, що цей день наступає після нашої "неділі" (по неділі), а росіянам треба б називати його "повоскрєсніком". Тут ми знову бачимо, як росіяни при створенні своєї оригінальної мови запозичили багацько наших слів, та так переплутали їх зміст, що справжній українець щиро дивується, почувши їхню, таку схожу на нашу, але малозрозумілу мову. До речі, росіяни вільно поводяться не тільки з нашими словами. Візьмімо російське "конфета". Відомо, що воно пішло від французького "конфетті" (а не навпаки), але одержало в Росії зовсім інший зміст. Прикро, що і в наших сучасних словниках це слово часто вживають замість такого зрозумілого, логічного й звичного, як "цукерка". Використовувати в українській мові російські слова - все одно, що споживати конфетті замість цукерок.
Пригадую, як ми сміялись, порівнюючи українські назви місяців, що мають великий народний сенс, з російськими, котрі являють собою набір незрозумілих для слов'ян слів, які так важко було запам'ятати по порядку, а не те, щоб збагнути.
Усі ми тоді погодились з учителем, що розмовляти російською мовою, коли ми маємо значно кращу рідну, однаково, що їсти "кіслиє рускіє щі", коли на столі стоїть запашний український борщ. Тож коли учитель звернувся до мене, щоб дізнатися, якої я думки про українську мову після розмови з ним, я відповів: "Яка ж ти гарна, рідна мово!"
Та найкраще переваги нашої мови видно з наведених нижче пар українських та відповідних їм російських слів:
мова - язык,
розмова - беседа,
мовчки - молчком, молча,
мовити - говорить,
мовлення - вещание,
мовний - речевой,
мовчати - молчать,
мовчання - молчание,
змовлятися - сговариваться
примовка - прибаутка,
мовляв - дескать,
скоромовка - скороговорка,
умовляти - уговаривать,
промовець - оратор,
промовистий - выразительный,
відмовляти - отвечать
промовляти - произносить,
замовляти - заказывать,
змова - заговор
безумовно - безусловно,
велемовний - словоохотливый
намова - подстрекательство,
передумова - предпосьілка,
мовознавець - языковед,
безмовний - безмолвньїй,
невгамовний - неугомонньїй,
обмова - клевета,
обмовка - обмолвка,
умовний - условный
обмовлятися - оговариваться.
зумовлювати - определять
У наведених парах усі українські слова логічно творилися давніми українцями в процесі природного розвитку мови впродовж багатьох тисячоліть з одного кореня "мов" широкою і багатою ситемою префіксів і суфіксів, що свідчить про давність, народність, природність, закономірність походження, велику мудрість нашої мови, її започаткування від слова Божого. Опанувати таку систему українських однокореневих, логічно пов'язаних між собою слів, і дитина, і дорослий можуть легко й швидко. Російська система відповідних слів логічно ніяк не пов'язана між собою, вона штучно створена на основі більш як 15 коренів і важко запам'ятовується. Майже всі слова залучені з інших мов. Наприклад, слова "молчать", "молчание", "безмолвньїй", "неугомонньїй", "обмолвка" створені шляхом запозичування тазнівечування наших слів "мовчати", "мовчання", "безмовний", "невгамовний", "обмовка". Такі покалічені слова, цей "суржик" чи, точніше, цю словесну саламаху, важко засвоюють і діти, і дорослі. Мова, яку вони утворюють, не має внутрішньої логіки, є штучною, тому дуже важка. Недарма московська "Литературная газета" якось бідкалася, що навіть багато російських академіків погано знають рідну мову. Що вже казати про "байстрюків" - представників інших народів, які у паспортах поробилися росіянами і котрим російська мова - чужа і в тому разі, коли нею користуються з дитинства.
Тоді я думав, що вже ніколи не стану розмовляти російською. Але середню освіту мені довелося здобувати в Росії, бо океанологічне
Loading...

 
 

Цікаве