WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відомий український історик Любомир Винар - Реферат

Відомий український історик Любомир Винар - Реферат

історію, історіографію, методологію історичного досліду, історію культури, суспільну історію і допоміжні історичні науки. У 1996 р. Л. Винар точно визначив свою належність "до синтетичної школи" української історіографії, що є продовженням соціологічної школи М.Грушевського і державницької школи української історіографії в еміграції у 1950-1960-х роках.
У 1965-1980 роках історик започаткував такі серійні видання УІТ, як "Історичні монографії", "Історичні студії", "Мемуаристика", "Українські вчені" "Грушевськіана" та ін. На прохання В.Кубійовича Л.Винар написав біля 60 статей до українських і англомовних видань "Енциклопедії українознавства", зокрема з періоду Литовсько-Руської держави і козаччини до середини XVIII ст.
Центральноюділянкою наукових дослідів ученого є історія українського козацтва. Зокрема у своїх працях "Огляд історичної літератури про початки української козаччини" (1966), "Проблема зв'язків Англії з Україною за часів гетьманування Б.Хмельницького" (1961), "Козацькі зв'язки з Ватиканом в 1593-1559 роках" (1957), "Проблема періодизації козацької доби" (1963), "Початки реєстрового українського козацтва" (1964) та ін. він розглядає зародження, розвиток українського козацтва у XVI ст., міжнародні зв'язки, державне будівництво у XVII і XVIII ст., дає нову періодизацію історії козаччини XVІ - XVІІI ст.
Важливими у доробку вченого є українська історіографія та грушевськознавство. Його історіографічні праці можна поділити на дві основні групи: дослідження окремих періодів розвитку української історичної науки та праці, присвячені науковій спадщині поодиноких істориків, археологів, будівничих української культури і науки: В.Антоновича, М.Грушевського, О.Оглоблина, І.Франка, І.Крип'якевича, Н.Полонської-Василенко, М.Ждана, М.Чубатого, Є.Онацького та ін., а також розвитку наукового життя й наукових установ, окремим історіографічним течіям. З історіографічних праць згадаємо: "Український історик і сучасний стан української історичної науки" (1980); "Дмитро Дорошенко" (1983); "Євген Юнацький - чесність з нацією" (1981); "Олександр Петрович Оглоблин 1899-1992" (1994). Окремі праці присвячені історіографії середньовічної України і козацької доби.
Завдяки багаторічній напруженій праці Л.Винара стало можливим повернення із забуття найвидатнішого українського історика, громадського й державного діяча часів УНР М.Грушевського. Саме він стояв біля витоків нової наукової дисципліни - грушевськознавства, і в Україні його справедливо вважають її засновником. Учений визначив предмет і завдання цієї галузі, що полягає у всебічному вивченні та висвітленні життя, діяльності та творчої спадщини великого українця. Ним написано понад 100 різноманітних публікацій про різні періоди життя М.Грушевського. Це монографічні праці: "Молодість М.Грушевського (1866-1884)", "М.Грушевський і Наукове товариство ім. Т.Шевченка", "Автобіографія М.Грушевського з 1906 по 1926 роки як джерело до вивчення його життя і творчості", "Найвидатніший історик М.Грушевський (1866-1934)", "Силуети епох. Історичні розвідки", "Михайло Грушевський в українській і світовій історії", "Михайло Грушевський: історик і будівничий нації" та багато інших досліджень.
Але спектр наукових інтересів Л.Винара з часом стає більш багатогранним. У 1960-х роках увагу вченого привертає історія української культури, зокрема розвиток українського раннього друкарства і книжкової культури. У 1963 р. вийшла його монографія "Історія українського раннього друкарства 1491-1600". Вагомий науковий доробок вченого і в таких важливих сферах, як бібліографознавство і бібліотекознавство. В 1961 р. він ініціював створення Бібліотечного інституту, видав книги "Олександер Оглоблин. Біо-бібліографічні матеріали" (1958), "Остап Грицай. Життя і творчість" (1960), ряд бібліографічних довідників англійською, німецькою мовами та ін.
Окремої уваги заслуговує видання Л.Винаром архівних джерел і матеріалів про Українську Національну Раду, листів Ілька Борщака (1955), Степана Барана (1963), архівних матеріалів Ярослава Пастернака (1975), про князя Дмитра Вишневецького (1964), листування Євгена Онацького (1980) та перше видання "Щоденника Еріха Лясоти". Всі праці відзначаються оригінальністю і актуальністю, одержали позитивні відгуки як українських, так і зарубіжних учених.
Л.Винар і сьогодні продовжує плідно працювати у галузі відродження національної історіографії в Україні: видає нові праці, читає лекції, редагує наукові видання, готує молодих учених - нову генерацію українських істориків. Він - автор більше 1600 публікацій та 60 монографій.
За великі наукові заслуги вчений нагороджений численними відзнаками українських і міжнародних організацій: НТШ (1994), СКУ (1933, Канада - Торонто) та багатьма іншими.
Його вчитель, професор О.Оглоблин, стверджував, що "маючи таких істориків, як Любомир Винар..., українська історіографія може спокійно і ясно дивитися на своє майбутнє" [5, 6].
2 січня цього року відомому українському історику, дійсному члену УВАН і НТШ, професору Кентського державного університету й УВУ в Мюнхені Любомиру Винару виповнилося 75. Тож ми щиро вітаємо одного з провідних організаторів українського наукового життя, української історичної школи з ювілеєм. Зичимо міцного козацького здоров'я, щастя, творчої наснаги для подальших успіхів на благо соборної української історичної науки і рідного народу.
Література
1. Баран О. Любомир Винар (З нагоди 65-річчя) // Український історик. -1997. - № 1-4 (132-135). - С. 11- 32.
2. Винар Л. З перспективи десятьох років: "Український історик", 1963-1973 // Український історик. - 1973. - № 3-4 (39-40). - С. 5-28.
3. Винар Л. Українське історичне товариство // Український історик. - 1966. - Ч.5.
4. Винар Л. З нагоди 25-річчя Українського історичного товариства 1965-1990 // Матеріали першої міжнародної конференції "Роль вищих навчальних закладів (інституцій) у розвитку українознавства". - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 1993. - С. 100-101.
5. Оглоблин О. Слово про Любомира Винара // Український історик. -1981. - № 1-4. - С.5-6.
6. Штогрин Д. Бібліографія праць Л.Винара // Український історик. -1981. - № 1-4. - С.25-59.
Loading...

 
 

Цікаве