WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаУкраїнознавство → Відображення чинників консолідації української нації в статутних документах громадських організацій (90-ті роки ХХ ст.) - Реферат

Відображення чинників консолідації української нації в статутних документах громадських організацій (90-ті роки ХХ ст.) - Реферат

пріоритетно політизований характер, спрямовувалася на вирішення як соціальних, професійних проблем молоді, так і загальносоціальних, політичних.
Ще одним неформальним об'єднанням, яке виникло на хвилі піднесення демократичного руху, було культурно-просвітницьке товариство "Меморіал". Установча конференція організації відбулась у Києві 4 березня 1989 р. В ній взяли участь представники всіх областей республіки та м. Києва - понад 700 чоловік. Було обрано правління товариства, до складу якого увійшли представники від організацій-засновників, областей, ініціативної групи - всього 61 чоловік [24, 37]. За короткий проміжок часу товариство мало в республіці розгалужену мережу місцевих відділень.
На конференції було затверджено статут організації. В першу чергу її діяльність була спрямована на процеси розвитку демократії в Україні та ліквідації наслідків тоталітаризму в усіх сферах суспільного життя шляхом відтворення історичної справедливості [20, 3]. Значна увага приділялася питанням культури. Статутом передбачалося проведення громадських наукових досліджень у галузі історії України, її культури та права, а також сприяння процесу відродження духовної культури громадян України та українців, що проживають за її межами [20, 3]. Діяльність товариства поширювалася на всю територію держави. Конференція висловилась за легалізацію Української Католицької Церкви та відновлення Української Автокефальної Православної Церкви [15, 113], хоча такі пункти не були внесені у статут.
27 травня 1989 р. відбулась установча конференція "Меморіалу" у Львові. В роботі взяло участь 830 осіб - представників різних верств населення. Серед делегатів 293 були членами КПРС. За статут проголосувало 518 чоловік, проти - 7, утрималося - 12 [12, 1].
Діяльність організації не обмежувалась територією області, а поширювалась на території, де були репресовані вихідці із західноукраїнського регіону. Львівський "Меморіал" для розв'язання своїх завдань співпрацював з державними, громадськими та релігійними організаціями і демократичними рухами в УРСР та за її межами, зарубіжними міжнародними товариствами та фондами [17,4]. У березні 1989 р. осередок "Меморіалу" було засновано і в Дрогобичі, головою якого став Л. Витяцький. Протягом березня-червня члени організації опублікували ряд статей у місцевій газеті про злодіяння сталінізму в Дрогобичі і Нагуєвичах [9, 8].
Національний чинник знайшов відображення в одному із завдань товариства: "Відродження духовної культури українського народу та всіх національних меншостей, що проживають на території України, а також українців, що проживають за межами УРСР" [17, 5]. "Меморіал" ставив за мету відродити у народу почуття національної гідності і громадської сили, почуттів, що ґрунтуються на усвідомленні народом України своєї ваги в господарському та культурному будівництві республіки [25, 1].
У резолюції установчої конференції організації відзначалося, що товариство підтримує політику КПРС, спрямовану на демократизацію всіх сфер суспільного життя, перетворення СРСР у правову державу, в якій повністю виключена можливість репресивної політики щодо громадян за політичними та релігійними мотивами. Конференція вважала головним завданням "Меморіалу" відновлення правди щодо історії України, її національної символіки, ролі і місця державних діячів, політичних і громадських організацій та установ у національному будівництві; викриття репресивних методів авторитаризму, спрямованих на знищення української нації, її мови та державності. Конференція висловилась за необхідність видання нових підручників з історії України, широкого вивчення її у початковій, середній та вищій школах, за відновлення історичних назв міст, державного захисту та реставрації пам'яток матеріальної та духовної культури українського народу [14, 2].
Таким чином, діяльність Товариства Лева, УСС та "Меморіалу" в цілому спрямовувалась на сприяння демократичним змінам, які відбувалися у тогочасному суспільстві України. Але напрямки і мета діяльності у кожної організації відрізнялися. Товариство Лева було задеклароване, головним чином, як культурологічне, тобто основними чинниками консолідації української нації в документах організації вважалися культурний і національний. УСС була більш радикальним об'єднанням, тому що разом з вирішенням проблем студентства одразу поставила перед собою мету - досягнення суверенітету України. "Меморіал", водночас із проблемами відновлення УГКЦ та легалізації УАПЦ, відродження духовності українського народу та ін., вирішував питання відновлення історичної пам'яті українського народу шляхом викриття злочинів сталінізму.
Отже, як показав аналіз статутних документів Товариства Лева, УСС та "Меморіалу", чинники консолідації української нації в них простежуються такі:
- культурний - найширше відображений в усіх документах організацій. Питання функціонування української мови чітко сформульоване в статуті Товариства Лева. УСС виступала за відновлення права на вільне користування своєю мовою українського населення шляхом забезпечення права на навчання українською мовою в усіх навчальних закладах України. Тобто товариство впливало на консолідацію суспільства через інтелектуальну сферу. "Меморіал" виступав за відновлення історичної пам'яті народу, відродження культурних традицій та духовності українського народу шляхом викриття злочинів сталінських репресій;
- етнічний - відбитий у статуті Товариства Лева, яке виступало за відновлення народних промислів, обрядів, традицій та свят. У документах двох інших організацій такі пункти були відсутні;
- релігійний - зафіксований у Програмовій декларації УСС, де декларувалося право на вільну діяльність релігійних громад у навчальних закладах України і через них - у суспільстві загалом;
- територіальний - Товариство Лева діяло в Західній Україні, "Меморіал" та УСС - на всій її території;
- національний - відзначений у статуті Товариства Лева як повага до мов та культур інших народів. У статутному документі "Меморіалу" одним із завдань ставилося відродження духовної культури українського народу та всіх національних меншин, що проживають на території України та поза нею;
- економічний - відображений недостатньо в документах усіх трьох організацій, діяльність яких, в основному, була спрямована на гуманітарну сферу. Лише в статуті УСС ставилася вимога забезпечення економічного суверенітету України.
Поява програмних документів перших неформальних організацій засвідчила створення альтернативних КПРС-КПУ структур і сприяла розповсюдженню демократичних ідей в усіх регіонах України.
Література
1. Бойко О.Д. Феномен жовтневої революції 1990 р., або Чому альтернатива не стала реальністю // Нова політика.- 2001.- №4.- С.40-44.
2. Гарань О.В. Убити дракона.- К.: Либідь, 1993.-197 с.
3. Головенько В.А., Корнієвський О.А. Український молодіжний рух: історія та сьогодення.-К.: Наукова думка, 1994.- 111 с.
4. Горбачова О.С. Відображення проблеми консолідації української нації в статутних документах загальноукраїнських громадських організацій (кін. 80-х- поч. 90-х рр. ХХ ст.) // Часопис української історії.- 2006.- Вип.4.- С. 118-123.
5. Гордієнко В. Правда і тільки правда // Поклик сумління.- 1989.- №2.- С.2.
6. Доній О., Синельников О. Історія УСС мовою документів і фактів (1989-1999).- К.: Смолоскип, 1999.- 322 с.
7. Кулік В., Голобуцька Т., Голобуцький О. Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива.-К.: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000.- 457 с.
8. Литвин В.М. Молодіжні громадсько-політичні організації // Політика і час.- 1991.- №3.- С.53-59.
9. Луців Л. Вісті з Дрогобича // Поклик сумління.- 1989.- №3.-С.8.
10. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник у 2-х ч. / Упорядник І.О.Кресіна, В.Ф.Панібудьласка.- К.: Вища школа, 1997.- 704 с.
11. Олекса В. "Сховатися від долі не судилося"… або Погляд стороннього глядача на життя і смерть політичної кар'єри Товариства Лева // Пост-Поступ.- 1991.- №1-2.- С.2.
Loading...

 
 

Цікаве